АКТИВІЗАЦІЯ РОСІЇ НА РИНКУ СКРАПЛЕНОГО ГАЗУ
У середині січня «Газпром» і «Новатек» (найбільший незалежний виробник газу у Росії) підписали договір про створення спільного підприємства, яке має займатися виробництвом скрапленого газу (LNG) на півострові Ямал.
Підписана умова є черговим доказом посилення останніми роками зацікавлення РФ виробництвом LNG і вписується у заявлену Росією стратегію диверсифікації ринку збуту газу.
Посилення ролі LNG може створювати можливості для гнучких поставок сировини на азіатський ринок, який вважається альтернативою для європейського напрямку, де «Газпром» відчуває труднощі.
Активізація РФ у секторі LNG — реакція на зростання конкуренції за ринки збуту серед виробників і експортерів газу (держави Близького Сходу, переважно Катар, Австралія, Канада, США).
Гальмування в реалізації російських проектів LNG, яке спостерігається останнім часом, відбувається через основну проблему російського газового сектора, якою є домінуюча позиція «Газпрому» на внутрішньому ринку і законодавчо гарантована експортна монополія.
Російський ринок виробництва скрапленого газу, порівняно з іншими державами-виробниками, розвинутий більш-менш слабко. Нині LNG виробляють лише на острові Сахалін на російському Далекому Сході. Торік вироблено 10,46 млн тонн, тобто 14,65 млрд кубометрів, що становить 5% світового виробництва LNG.
Останнім часом у РФ ініційовано нові проекти з видобутку газу і виробництва LNG: Ямал LNG (80% акцій «Новатек», 20% — французький концерн Total), фірма створена для експлуатації Південно-Тамбейського родовища (півострів Ямал); у червні минулого року у Петербурзі підписано російсько-японський меморандум, який передбачає будівництво терміналу LNG у Владивостоку.
У підготовчій фазі — проект Печора LNG, який передбачає розробку двох родовищ: Кузьмінського і Коровінського (республіка Комі). Розробляють проект будівництва терміналу на Чорному морі, а також (у разі підтвердження існування газових родовищ) на Чукотці й Камчатці.
Останні домовленості «Новатеку» і «Газпрому» конкретизують принципи співпраці, встановлені у меморандумі, підписаному у квітні минулого року. З бідної, досі оприлюдненої інформації, випливає, що зазнала зміни концепція структури спільної фірми.
Спочатку планувалося спільне створення двох окремих підприємств: першого для експлуатації тамбейських родовищ, які належать «Газпрому» (півострів Ямал), і другого — для експлуатації новатеківського родовища на Гиданському півострові. Нині планується створення одного спільного підприємства для експлуатації згаданих родовищ. Наслідком цієї зміни буде необхідність встановлення нового паритету між «Новатеком» і «Газпромом» (це має відбутися до 1 квітня цього року).
Проекти LNG у Росії мають політичну підтримку з боку влади: зокрема, президент Володимир Путін у листопаді минулого року доручив керівництву «Новатеку» і «Газпрому» досягти згоди з питання підписання контрактів на експорт LNG з півострова Ямал.
Влада робить стимулюючі заходи, наприклад, надала проекту Ямал LNG звільнення від податку на видобуток нафти і газу, який перероблятимуть на LNG, поки виробництво не перевищить 250 млрд кубометрів і звільнення від експортного мита.
Одначе прогрес у реалізації проектів LNG незначний. Головна причина такої ситуації — фактичні й законодавчі привілеї «Газпрому» на російському газовому ринку. «Газпром» прагне зберегти існуючу ситуацію, особливо законодавчо гарантовану експортну монополію у газовому секторі. Водночас «Газпром» хоче реалізовувати проекти LNG у співпраці з партнерами, особливо закордонними, перекладаючи на них частину витрат.
Привілейована позиція державного концерну не дозволяє залучати до співпраці сильних закордонних партнерів, чиї ресурси і технології необхідні для реалізації власних дорогих проектів виробництва LNG.
Останнім часом «Новатек» інтенсивно лобіює демонополізацію експорту газу LNG, що може вдарити по «Газпрому». Ці дії підтримали кілька міністерств (енергетики, захисту навколишнього середовища і економіки), а також Федеральна антимонопольна служба, що створює певний шанс для зміни законодавства. Проте остаточне рішення ухвалюватимуть на політичному рівні.
Виробництво LNG із російського газу (передовсім ямальського) має бути призначено передовсім на перспективні азіатські ринки, особливо в Китай, Японію, Індію, Південну Корею і Тайвань. За прогнозами, до 2025 року зросте споживання газу у цьому регіоні (до 600–800 млрд кубометрів), з чого на LNG буде припадати майже 50%. Нині російська присутність на закордонних ринках LNG незначна.
Важливим викликом є питання рентабельності російського експорту. Специфіка азіатського ринку LNG полягає у значній різниці цін. Можливі високі транспортні витрати на поставку російського LNG вплинуть на підвищення ціни (ще не вирішено, якою трасою транспортуватимуть газ із ямальських і гиданських родовищ, хоча перші пробні рейси газпромівських танкерів доводять, що найвірогіднішою є так звана північна траса).
Це може означати меншу конкурентоспроможність російського газу щодо газу з Австралії чи Індонезії (довжина шляху транспортування газу LNG істотно впливає на ціну сировини). Завоювання позиції на стратегічному азіатському ринку може виявитися надто дорогим заходом і, ймовірно, не надто рентабельним.
також у паперовій версії читайте:
- ЧИ ПЕРЕМОЖУТЬ ТАЛІБИ?
- ПОЛІТИЧНИЙ НОСОРІГ
назад »»»