ЗАМІСТЬ СЕСІЇ — ЗБОРИ
«Риба гниє з голови, а парламент почав «гнити» з Рибака» — саме так охарактеризував нинішню ситуацію у Верховній Раді лідер фракції «УДАР» Віталій Кличко.
Схоже, що терпець в українського боксера-політика потроху уривається. Хтозна, можливо, так сталося тому, що першою питання про позачергову сесію, котра так і не відбулася, оголосила фракція «УДАР»...
Узагалі нині керівництвом Верховної Ради створено кричущий прецедент. Досі в історії вітчизняного парламентаризму не було випадку, щоб на вимогу 150 депутатів позачергова сесія не була скликана. Хоч якими б були відносини по лінії Президент — парламент, якою б потужною була парламентська більшість, але права меншості так відверто не нехтували ніколи.
Усе почалося із заяви представника Партії регіонів Владислава Лук'янова про те, що чимало депутатських підписів за скликання позачергової сесії сфальшовані. Хто і як перевіряв ці підписи, наразі загадка, але «обґрунтованість» подібних підозр стає очевидною після заяви лідера фракції «УДАР» Віталія Кличка. Річ у тім, що його підпис «регіонали» також зарахували до «підроблених», притому, що сам Кличко одразу спростував подібні закиди.
Чи можна після такого інциденту сприймати усі інші викривальні спічі Лук'янова серйозно? Спікер Володимир Рибак відповів на це запитання ствердно і про призначення позачергової сесії не оголосив. Після цього в політикумі розпочалася словесна казуїстика, котра ще далі відкинула Україну від цивілізованого світу.
От цікаво, якби Голова Верховної Ради зразка серпня 1991 року Леонід Кравчук почав перевіряти достовірність підписів депутатів, котрі вимагали скликання позачергової сесії парламенту, як відповідь на московське ГКЧП, чи була б Україна нині незалежною? А фактично нинішні пояснення провладних депутатів зводяться саме до цього — без перевірки тепер нічого скликати не можна.
І ось тут пригадується класичне запитання Остапа Бендера до Кіси Вороб'янинова: «А хто ж це такий говорить? Апостол Павло? Я чую це з вуст людини, котра хотіла вкрасти стілець у нещасної вдови...». До перевірки підписів закликають депутати, які кожного дня порушують Конституцію, цинічно і зухвало відмовляючись від персонального голосування.
Утім, стоп... Чи не в цьому полягає основний задум нинішнього псевдоскандалу? Справді, невже Партія регіонів аж так боїться розгляду питання про політичних в'язнів у стінах Верховної Ради? Рано чи пізно воно все одно спливе не на позачерговій, так на черговій сесії, котра розпочнеться наступного вівторка. Однак на більше, ніж створити слідчу комісію для розслідування, скажімо, діянь Генпрокуратури, опозиціонери поки що не спроможні. Тому відставки Пшонці чи Кузьміну нині явно не загрожують. Принаймні з боку депутатського корпусу.
Натомість тепер можна не сумніватися, що «регіонали», починаючи з наступного вівторка, на кожному слові намагатимуться заклеймити опозицію за «підробку» підписів. І цим самим виправдовуватимуть (!) свої неперсональні голосування, зовсім не підробні.
До речі, заяви Лук'янова про, буцімто, підроблені підписи прозвучали після того, як його колега Володимир Олійник обіцяв допомогти опозиціонерам зібрати необхідні голоси для оголошення позачергової сесії. Нині з «регіонального» табору звучать пояснення, що це, мовляв, пан Олійник висловлював лише свою особисту думку, а відповідного рішення фракції ПР не було.
Нехай навіть і так. Але якби депутати з Партії регіонів мислили хоч трішечки далі, ніж знаходиться президентська Адміністрація, вони усвідомили б: позачергова сесія могла бути вигідною і їм самим. Для ухвалення рішення про створення слідчої комісії (про яку кілька разів заявляли опозиціонери) потрібно 150 голосів. В опозиційного тріо («Батьківщина», «УДАР» і «Свобода») є така кількість. Проте для позитивного голосування слід було неабияк мобілізувати нардепів і забезпечити якщо й не стовідсоткову, то принаймні високу явку.
Якби такої явки забезпечити не вдалося, опозиція потрапила б у власну пастку з персональним голосуванням. Тоді в «регіоналів» справді були б підстави звинувачувати своїх опонентів у подвійних стандартах.
Ще одне пояснення нинішнього небажання скликати сесію, що лунає від ПР, мовляв, навіщо збиратися, витрачати зайві кошти, коли чергова сесія і так от-от розпочнеться. Найбільше в цій аргументації проявив себе Дмитро Святаш — нардеп із 11-річним стажем.
Власне, наявність саме такого чималого стажу найбільше дивує: чому пан Дмитро робить подібні заяви? Йому, депутатові четвертого скликання, не може бути невідомо, що 3 лютого 2004 року о 10-й годині в Україні відбулася позачергова сесія Верховної Ради. А о 16-й годині того ж дня було відкрито чергову сесію.
Тоді депутатам із прокучмівської більшості (куди пан Святаш входив) потрібно було проголосувати потенційні зміни до Конституції, котрі урізали повноваження Президента. Заради цього було вигадано ось такий своєрідний «трюк» із позачерговою сесією. Можливо, з юридичної точки зору теж не все бездоганно. Але, принаймні, не так нахабно, як нині вчинив спікер Рибак: от не скличу сесію, і крапка!
Найгірше те, що на тлі нинішніх безпідставних і безперспективних дискусій щодо нібито сфальшованих підписів тривають зовсім не віртуальні знущання над політв'язнями. Цього тижня головним фігурантом тут став Юрій Луценко. Позавчора його забрали з лікарні, де кілька днів тому робили операцію і знову перевели до Менської колонії.
Подібний садизм не вкладається в голові будь-якої тверезомислячої людини. Натомість представники пенітенціарної служби знову, ніби мантру, повторюють, що після таких операцій виписують... на третій день. От тільки не уточнюючи, куди саме виписують. Можливо, якби екс-міністр внутрішніх справ опинився вдома та ще й під пильним наглядом рідних, то він і одужав би швидше. Але ж тюремні нари такому одужанню явно не сприятимуть.
Про наміри влади фізично знищити лідерів опозиції депутати від «Батьківщини», «УДАРу» та «Свободи» чимало говорили учора. Вони усе-таки зібралися на позачергове засідання. Щоправда, не сесії, а лише своїх зборів трьох фракцій. Зареєструвалося 156 депутатів (86 «батьківщинівців», 36 «ударівців» і 34 «свободівці»), тож, очевидно, що голосів за створення слідчої комісії в опозиції вистачило б. А є ж іще позафракційні на кшталт Олеся Донія чи Сергія Міщенка, котрі активно виступали за проведення позачергової сесії.
Чи не найцікавіша пропозиція з тих, що прозвучали учора на зборах, зводиться до необхідності блокувати роботу ВР, поки не буде впроваджено систему «Рада-3». Ту саму, що має забезпечити персональне голосування. За великим рахунком, забезпечити подібне блокування опозиція здатна.
На відміну від реалізації іншої ідеї — відставки спікера Володимира Рибака і Генпрокурора Віктора Пшонки. Підписи за це учора почали збирати, але подібна ініціатива до логічного завершення доведена, звісно, не буде. Принаймні поки що.
Ярослав ГАЛАТА
[an error occurred while processing this directive]
[an error occurred while processing this directive]
[an error occurred while processing this directive]
також у паперовій версії читайте:
- УКРАЇНА У РЕЙТИНГУ СВОБОДИ ПРЕСИ
- ЗРАДА СТРАШНІША ЗА ТЮРМУ
назад »»»