Пам'ять
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Вересень 29, 2014

"ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА", архiв новин за 2013 рiк.

ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА var _gaq = _gaq || []; _gaq.push(['_setAccount', 'UA-6198717-6']); _gaq.push(['_trackPageview']); (function() { var ga = document.createElement('script'); ga.type = 'text/javascript'; ga.async = true; ga.src = ('https:' == document.location.protocol ? 'https://ssl' : 'http://www') + '.google-analytics.com/ga.js'; var s = document.getElementsByTagName('script')[0]; s.parentNode.insertBefore(ga, s); })(); КУЛЬТУРА
ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА ЯК ГАСЛО ЧАСУ
У номері за 4 січня 2013 року «Демократична Україна» опублікувала широку панораму виступів учасників ювілейного Міжнародного форуму «Сковорода як гасло часу», присвяченого 290-літтю видатного українського філософа, поета, музиканта і богослова. Форум прийняв Звернення до України і світу, в якому означено проблеми й визначено конкретні питання, які необхідно вирішити в ході підготовки й проведення національного й світового ювілею — 300-річчя від дня народження Григорія Савича Сковороди (2022 р.).

ВЕЛИКИЙ ПРОЕКТ: ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА-300

Оскільки реалізувати окреслені масштабні заходи можливо лише поєднанням зусиль громадських організацій і державної влади, газета друкує сьогодні текст Звернення разом із листом голови Громадського організаційного комітету «Великого проекту: Григорій Сковорода-300», голови Українського фонду культури, академіка НАНУ, Героя України Бориса Олійника до Президента України Віктора Януковича.
Сподіваємося, що Звернення знайде практичний відгук у відповідних державних структурах.

ПРЕЗИДЕНТУ УКРАЇНИ ЯНУКОВИЧУ В. Ф.
Вельмишановний ВІКТОРЕ ФЕДОРОВИЧУ!
1 грудня 2012 року в Духовно-просвітницькому центрі м. Києва відбувся ювілейний Міжнародний форум «Григорій Сковорода як гасло часу», присвячений 290-й річниці від дня народження Григорія Савича Сковороди — видатного українського філософа, поета, музиканта, педагога і богослова. На форумі були порушені актуальні питання духовно-морального оздоровлення суспільства в контексті вчення і прикладу життя Григорія Сковороди та започатковано підготовку до національного й світового відзначення у 2022 році 300-річного ювілею нашого Перворозуму.
Учасники ювілейного форуму прийняли Звернення до громадськості України і світу з постановкою питань, що потребують свого вирішення. Просимо Вас, шановний Вікторе Федоровичу, ознайомитися зі змістом Звернення і динамізувати його практичне виконання через відповідні державні структури.
З повагою Борис ОЛІЙНИК,
голова Громадського комітету «Великого проекту: Григорій Сковорода-300»,
голова Українського фонду культури, академік НАН України, Герой України

ЗВЕРНЕННЯ ювілейного Міжнародного форуму
«ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА ЯК ГАСЛО ЧАСУ»,
присвяченого 290-й річниці від дня народження
Григорія Сковороди (1722–1794),
видатного українського філософа, поета, музиканта, педагога і богослова, до громадськості країни та світу

1 грудня 2012 року в Духовно-просвітницькому центрі м. Києва відбувся ювілейний Міжнародний форум «Григорій Сковорода як гасло часу». В його роботі взяли участь представники науки, освіти, культури, засобів масової інформації, видавничої справи, низки громадських організацій.
У розмислах про життя і діяльність народного навчителя, найвизначнішого у наш час провідника практичної моральної філософії, промовці наголошували на високій актуальності творчої спадщини Григорія Сковороди в державному, суспільному, культурному розвитку незалежної України. Нині все гучніше лунають голоси науковців, громадських діячів, практиків про наростання духовно-моральних кризових явищ у нашому суспільстві, падіння престижу науки, освіти, культури, мистецтва.
Духовне зміління суспільства й особистості можна долати різними шляхами, одним з яких є виховання на засадах вчення Сковороди — християнської моралі. Григорій Сковорода закликав до формування розуму, серця, волі людини на триєдиній основі. За вченням філософа, основоположною основою формування особистості виступає думка, оскільки без розуму людина сліпа. Думка панує над тілесним утіленням людини, тому зростає відповідальність за чистоту наших помислів, прагнень, вчинків.
Серце людини — центральний об’єкт виховання моральних якостей особистості. Зокрема, чесності, працелюбства, зневаги до житейських спокус, надмірного збагачення, заздрощів тощо. Виховання волі людини — третій обов’язковий елемент педагогіки Григорія Сковороди, без якого неможлива єдність думки, слова і діла.
Отже, філософська мудрість геніального мислителя підказує нам стратегічний спосіб подолання духовної кризи — це консолідація державних, наукових, освітніх, мистецьких закладів і організацій, широких громадських сил суспільства на засадах християнської моралі, духовних народних цінностей з пріоритетом духовно-морального фактора над перебільшеним сьогодні матеріальним. Такий головний висновок зроблено у підсумку обговорення духовно-моральних проблем на велелюдному сковородинському форумі.
У грудні 2022 року відзначатимемо 300-літній ювілей Григорія Сковороди. До цієї знаменної дати наукова еліта харківських вузів започаткувала детально розроблений, спрямований на перспективу «Великий проект: Григорій Сковорода-300». Ювілейний форум разом із Громадським організаційним комітетом «Великого проекту: Григорій Сковорода-300» пропонує здійснити такі заходи і акції під час підготовки до відзначення 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди:
— звернутися до Верховної Ради України, Конституційної асамблеї з пропозицією внести до преамбули Конституції України сковородинівське поняття «щастя» як одну з найвищих цінностей — мету українського народу;
— органічно поєднати сковородинівське вчення про щастя людини із глобальною вимогою сучасності — сталим (збалансованим) розвитком суспільства через практичне втілення «Великого проекту: Григорій Сковорода-300»;
— надати рішенням Кабінету Міністрів України «Великому проекту: Григорій Сковорода-300» статус Національного проекту України ХХІ століття;
— звернутися на рівні Президента України, Верховної Ради України, уряду України до ООН із пропозицією провести в Києві у 2022 році, на 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди, черговий Всесвітній саміт з порядком дня: «Духовність і мораль на ХХІ століття»;
— відкрити в Києві Державний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди;
— здійснити Повне академічне видання творів Григорія Сковороди;
— установити пам’ятник Григорію Сковороді в селищі Чорнухи — на батьківщині філософа;
— видати низку художніх творів, здійснити постановку документальних і повнометражного художнього фільму про Григорія Сковороду;
— упорядкувати місця перебування й діяльності Григорія Сковороди, відкрити меморіальні дошки, встановити пам’ятні знаки на мандрівних шляхах філософа;
— продовжити створення «живих пам’ятників» Тарасові Шевченку і Григорію Сковороді — зелених дібров, «священних гаїв», скверів та алей, проведення творчих «пленерів» молодих художників і скульпторів;
— у вищих навчальних закладах, художніх та музичних училищах, музеях, школах, бібліотеках проводити тематичні уроки, читання, творчі вечори, виставки, «круглі столи», присвячені Григорію Сковороді.
Оргкомітет форуму закликає взяти активну участь в організації, проведенні та висвітленні в ЗМІ цих заходів науковців, освітян, письменників, журналістів, працівників закладів культури, видавців і громадських діячів.
Звернення Оргкомітет надсилає:
Міністерству культури України;
Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України;
Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури;
Держкомтелерадіо України;
керівникам обласних державних адміністрацій з проханням активно долучитися до перспективної підготовки та відзначення 300-річного ювілею нашого Перворозуму — Григорія Савича Сковороди.

Прийнято 1 грудня 2012 року, м. Київ.


також у паперовій версії читайте:
  • РОМАНТИЧНІ ПРОГУЛЯНКИ
  • НОВОРІЧНИЙ ПОДАРУНОК ВІД НАЦІОНАЛЬНОЇ ОПЕРИ УКРАЇНИ

назад »»»

Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».