ФРАНЦІЯ ЗАТЯГУЄ ПАСКИ
Президент Франції Франсуа Олланд намагається демонструвати послідовність у виконанні своїх передвиборчих обіцянок. Але робити це йому як у внутрішній, так і зовнішній політиці дедалі важче.
Соціологічні опитування фіксують зміни громадської думки французів, які вважають колишнього президента Ніколя Саркозі «більш ефективним», ніж Франсуа Олланд.
У внутрішній політиці скандалами закінчилися спроби легалізації одностатевих шлюбів та збільшення податків на найбагатших французів. Проти одностатевих шлюбів виступили як французькі консерватори, так і представники численної мусульманської громади країни. Хоч як парадоксально, але це питання стало єдиним, щодо якого збігаються позиції ультраправого «Національного фронту» Марін Ле Пен та політично активних французьких мусульман. Поки що Олланд взяв тайм-аут щодо проштовхування відповідних змін до законодавства.
Ще більш резонансними виявилися спроби французького уряду запровадити 75-відсотковий податок на представників французької фінансової олігархії. Першим країну під впливом такої податкової політики залишив найбагатший француз Бернар Арно. Він прийняв бельгійське громадянство. Але набагато гучніший скандал вибухнув після того, коли на шлях «податкової міграції» став актор Жерар Депардьє, який також відмовився від французького громадянства на користь бельгійського.
Чимало інших багатих французів вирішили не так гучно прощатися з батьківщиною, хоча й вони відверто знехтували попередженням відомого діяча доби французької революції Дантона, який вважав, що емігрант не може забрати із собою дух вітчизни. Утім, нинішні французькі податкові мігранти набагато успішніше вивезли чималенькі капітали.
Такий стан справ максимально загострив французько-бельгійські відносини та найбільше послабив внутрішньополітичні позиції президента Франції. Зважаючи на цю тенденцію, Олланд вирішив скромніше поводитися на міжнародній арені, аби не створити собі додаткових проблем. Зокрема Франція, яка донедавна досить активно тиснула на сирійського президента Башара Асада, передала ініціативу американцям та саудівцям.
Ще більш активно Франція згортає свою присутність в Африці. Без гучних сенсацій недавно завершився візит Франсуа Олланда до Алжиру. Очікування алжирців, які сподівалися на офіційні вибачення Франції за криваву війну проти борців за незалежність, себе не виправдали. Інша ініціатива Олланда, який підтримав побудову в Алжирі заводу автомобільного концерну «Рено», також була піддана критиці, адже тим самим Олланд благословив відтік капіталів із Франції та дискредитував власний курс на збільшення рівня оподаткування найбагатших французів.
Крім того, Франції довелося відкласти до кращих часів розробку інтервенції до Малі, де на півночі країни господарюють ісламісти. Унаслідок цього також було дестабілізовано ситуацію у Центрально-Африканській Республіці, адже Франція відмовилася від ідеї військового втручання в громадянську війну в цій країні.
Але найбільше французів турбує здатність Олланда за обставин, які склалися, жорстко представляти французькі інтереси в Євросоюзі. Упродовж останніх днів минулого року конституційна рада Франції визнала незаконною запровадження 75% податку для громадян, чиї доходи перевищують мільйон євро на рік. Тож 2013-й поставив перед Олландом чимало складних запитань, від відповіді на які залежатиме його здатність залишитися при владі.
Андрій МАРТИНОВ
також у паперовій версії читайте:
- ВІТРИ «ХОЛОДНОГО МИРУ»
- ІЗРАЇЛЬ НА СТАРТІ ВИБОРЧОЇ КАМПАНІЇ
- ІСЛАМІСТИ ВИГРАЮТЬ, АЛЕ КРАЇНА РОЗКОЛЮЄТЬСЯ
назад »»»