Пам'ять
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Вересень 29, 2014

"ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА", архiв новин за 2012 рiк.

ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА var _gaq = _gaq || []; _gaq.push(['_setAccount', 'UA-6198717-6']); _gaq.push(['_trackPageview']); (function() { var ga = document.createElement('script'); ga.type = 'text/javascript'; ga.async = true; ga.src = ('https:' == document.location.protocol ? 'https://ssl' : 'http://www') + '.google-analytics.com/ga.js'; var s = document.getElementsByTagName('script')[0]; s.parentNode.insertBefore(ga, s); })(); ЕКОНОМІКА
ЧИ КОМФОРТНО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ?

У рейтингу Doing Business, який підготували фахівці Світового банку та Міжнародної фінансової корпорації, Україна порівняно з минулим роком піднялася на 15 пунктів — зі 152-го на 137-ме місце.
Коментуючи результати дослідження, один із його співавторів у Вашингтоні Тіа Трамбік зауважила, що в 2011–2012 рр. в Україні були імплементовані значущі реформи в трьох регуляторних сферах (відкриття бізнесу, оподаткування, реєстрація власності). Це дало можливість їй увійти до першої світової десятки економік, що найактивніше реформуються.

Серед основних досягнень рейтингу, які відзначили його автори для України, — поліпшення позицій держави за критерієм «оподаткування» на 18 пунктів (стрибок зі 183-го на 165-те місце). Завдяки цьому Україна нарешті змогла вийти з числа країн, у рейтингу Doing Business, із найбільшим податковим навантаженням. Як наголошували автори звіту, процедура оподаткування в Україні була полегшена запровадженням можливості електронного надання даних і оплати для середніх і великих підприємств.
Якщо раніше в державі налічувалося 135 податкових платежів і зборів для середнього підприємства, на обслуговування яких витрачали 657 годин на рік, то від червня кількість платежів скоротилася до 28, а витрати часу — до 491 години. При цьому пані Трамбік підкреслювала, що для подальшого поліпшення позицій України в рейтингу за показником «оподаткування» більш важливі реформи, спрямовані на зниження адміністративного навантаження, ніж на зменшення ставок податку на прибуток чи ПДВ.
Оскільки усереднена ставка податку на прибуток в Україні й так низька, і за вирахуванням амортизаційних та інших платежів у середньому компанія витрачає на виплату відповідного податку лише 11% свого прибутку. Країни Європи та Центральної Азії платять 9,1%. Інші податки та збори для вітчизняного бізнесу більш обтяжливі.
Глава Державної податкової служби України Олександр Клименко заявляв, що завдяки продовженню лібералізації податкової системи через два роки Україна зможе претендувати на перше місце в сотні рейтингу Doing Business. За даними головного митаря, частка платників ПДВ, які використовують електронну звітність, збільшилася від 39% на початку 2011 року до понад 98%. У перспективі має бути забезпечене повне охоплення електронною звітністю платників податків на прибуток, земельного податку, податку з фізосіб та інших податків.
Як зазначав співголова комітету з питань податкової політики Американської торгової палати В'ячеслав Власов, Україна могла б поліпшити позиції в оподаткуванні, якби Пенсійний фонд, за прикладом Державної податкової служби, перейшов до електронного декларування єдиного соціального внеску. Важливе й скорочення витрат часу на адміністрування зарплатних податків. За оцінками Світового банку, бізнес витрачає на це близько 192 годин на рік.
Варто спростити й правила розрахунку єдиного соціального внеску та звітності за зарплатними податками. Для зменшення цього показника потрібна подальша гармонізація податкового і бухгалтерського обліку, спрощення звітності з податку на прибуток і з ПДВ, а також спрощення документообігу, пов'язаного з адмініструванням податку на додану вартість.

Перспективний ринок
У свою чергу, глава податкового комітету Європейської бізнес-асоціації Володимир Котенко звертає увагу на те, що в дослідженні Doing Business із певним відтермінуванням було враховане ухвалення Податкового кодексу (вступив у дію в 2011 р.), який уніфікував податкове законодавство й скоротив кількість податків. Будь-які закони обговорюються і навіть народжуються у надрах відповідних державних відомств. Стверджувати, що контролюючі органи, міністерства не мають стосунку до законів, які ухвалює Верховна Рада, — смішно.
У цьому заслуга багатьох структур, у тому числі неурядових організацій, які надавали коментарі, пропонували поліпшення, багато з яких було почуто та імплементовано, зауважив експерт. На думку В. Котенка, підвищення показників України в «оподаткуванні» має сприяти поліпшенню інвестиційної активності бізнесу в країні, в тому числі іноземного. Як розповідав президент Французького ділового співтовариства Томас Моро, французькі підприємства готові більше інвестувати в Україну.
Представник французьких інвесторів констатував, що все більше компаній отримує відшкодування ПДВ в автоматичному режимі, а відповідна заборгованість зменшується. Нехай не так швидко, як це потрібно бізнесу. Проте коли згадати ситуацію з відшкодуванням ПДВ ще два-три роки тому, то нинішня ситуація налаштовує, хоч і на обережний, але оптимізм, зазначав Томас Моро.
Подібне говорив і делегат німецької економіки в Україні Александр Маркус, коментуючи підвищення позицій України в рейтингу Doing Business. Він також вказував на готовність німецьких компаній збільшувати інвестиції в Україну. Інтерес до України зростає, багато підприємців зазначає, що довго не звертали уваги на Україну, тепер зрозуміли, що її ринок перспективний.
Згідно з результатами опитування Research Branding Group керівників 253 американських, європейських і українських підприємств, індекс інвестиційної активності в Україні нинішнього жовтня підвищився на 0,2 пункта порівняно з квітнем-2012 — до 4,43 за десятибальною шкалою. За оцінками інвесторів, у третьому кварталі поточного року порівняно з першим кварталом 2012 р. на інвестиційний клімат України зменшився негативний вплив таких проблем, як адміністративні бар'єри, податкова система, система держуправління на центральному та місцевому рівнях.
Водночас інвестори частіше почали вказувати на необхідність боротьби з корупцією та реформування судової системи. А 63,5% респондентів відзначили несприятливий вплив зовнішньоекономічної кон'юнктури на інвестиційний клімат в Україні. В свою чергу, 36,5% керівників компаній вважають стабілізацію макроекономічної ситуації необхідною умовою для поліпшення інвестиційного клімату.
За оцінками інвесторів, податкова система перейшла з четвірки серйозних перепон на шляху поліпшення інвестиційного клімату до четвірки менш тривожних перешкод. Підприємці вважають, що в третьому кварталі знизилась актуальність проблеми великих витрат часу при подачі документів і необхідності фізичного контакту з працівниками податкового відомства, неможливості подачі документів в електронній формі.
Згідно з результатами дослідження, індекс оцінки тривалості часу, який треба витратити для подачі документів до податкової служби, підвищився на 0,4 пункта — до 4,1. Індекс необхідності фізичного контакту з податківцями та неможливості подачі документів в електронній формі збільшився на 0,2 пункта — до 4,8.
Як зазначили експерти Європейської бізнес-асоціації, простежується очевидна тенденція у результатах податкового індексу — послаблення податкового тиску на малий та середній бізнес. Проте негативно оцінили податкове законодавство 26% респондентів, нейтрально — 39, позитивно — 7%. Сказали, що адміністрування податків обтяжливе, 32% підприємців, нейтрально сприймають цей процес 37%, і лише 8% легко його проходять.
Не задоволені якістю обслуговування в податковій службі 27% бізнесменів. Нейтрально оцінюють спілкування з нею (привітність та компетентність персоналу, зрозумілість відповідей, оперативність і зручність прийому декларацій) 32% респондентів. Позитивні враження мали 14% підприємців.
Про те, що мали «пропозиції» сплатити податки авансом, заявили 83% опитаних бізнесменів, до половини респондентів надходили необґрунтовані інформаційні запити. Через обтяжливі перевірки податкової служби пройшли 42% підприємців. Про встановлення «завдань» за платежами в бюджет заявили 46% опитаних. Із відмовами, штучними перепонами під час подання декларації зіткнулися 37% платників податків, а з упередженими рішеннями судів і податкових органів — 33%. Візити працівників податкової міліції («маски-шоу») пережили 15% підприємців. Жодних проявів фіскального тиску не відчули лише 4% респондентів.

Найбільші ризики
В основному народ звик до Податкового кодексу, нових методів спілкування з контролерами. Але не може звикнути до хаосу в податковому законодавстві. Причому великий бізнес почувається більш занепокоєним, ніж дрібний.
Представники великого бізнесу хотіли б, аби зменшилася кількість податків, спростилася система їх адміністрування, щоб не було розбіжностей у трактуванні законодавства і не так часто змінювалися положення Податкового кодексу. Основними перешкодами для розвитку бізнесу вони вважають корупцію, недосконалість судової системи, адміністративні бар'єри.
Вітчизняні експерти переконані, що найбільший ризик для вітчизняної економіки і бізнесу — глобальна економічна криза і зменшення припливу інвестицій. Однією з важливих складових інвестиційної привабливості є податковий комфорт, якість державного управління і розподілу держвидатків, які складаються з податків. Це дражливий чинник, адже доводиться ділитися власними коштами.
Якщо, як і раніше, не буде чіткого розуміння того, як регулюються податки, чи доцільно розподіляються, допоки не зміниться структура формування бюджету (не від потреб, а можливостей), бізнес навряд чи поспішатиме з інвестиціями. До того ж підприємства і податківці будуть заручниками потреб структури бюджету й обтяжливих завдань зі збирання податків.
Доцільно змінити і структуру ухвалення нормативних актів з питань оподаткування, рівень експертних оцінок треба підвищити, допускати менше хаотизму в ухваленні рішень, проводити більше громадських дискусій. Тоді поменшає негативних оцінок якості законодавства.
Усі оцінки в рейтингах сформовано на підставі даних компаній, які працюють відкрито і, найпевніше, продовжуватимуть так працювати. Але, згідно з офіційними даними, не беруть участі у фінансуванні суспільних потреб набагато більше підприємств і працівників. Тобто величезний клас економічно активних людей лишається поза цими рейтингами, працюючи у «тіні». Якщо таких поменшає, це означатиме, що інвестиційний клімат змінюється на краще.
Внутрішній інвестор, на якого всі сподіваються, повірив у якість державного регулювання та управління. І почав активну діяльність: створювати нові робочі місця, платити податки, формувати комфорт і позитивні рейтинги, які приваблюватимуть іноземних інвесторів. А ті будуть впевнені, що повернуть свої інвестиції з прибутком. Рейтинг — своєрідне дзеркало, дивлячись у яке, ми розуміємо, чого нам не вистачає.

Жорстка конкуренція
Чи стане певне потепління в оцінках міжнародних експертів і місцевих підприємців постійною тенденцією, чи лише тимчасовим ситуативним проблиском? Як наголошують автори Doing Business, хоча Україна досягла певних результатів, але 107 інших держав також імплементували загалом майже двісті реформ. Це означає, що конкуренція стає все жорсткішою, підкреслює пані Трамбік із команди укладачів рейтингу.
Перед Україною залишається безліч викликів, бо держава перебуває в останній чверті рейтингу по шести з десяти індикаторів Doing Business. Наша економіка не готова до зовнішніх викликів, які зараз очікують. Тож важливі економічні рішення мають бути чітко прораховані, а їх логіка зрозуміла бізнесу. Чим менше політики, тим краще для економіки.
На жаль, нещодавно агентство Moody's знизило кредитний рейтинг державних боргових зобов'язань України на один ступінь — з В2 до В3, встановивши за ними негативний прогноз. Це найнижчий рівень групи В (спекулятивні зобов'язання з високим кредитним ризиком). А негативний прогноз означає, що при наступному перегляді рейтинг може бути знижений до групи С (боргові зобов'язання низької якості з високим кредитним ризиком). Тобто нашій країні буде складно позичати гроші за кордоном.
В агентстві занепокоєні зниженням інституційної стійкості України внаслідок зменшення передбачуваності державної політики і прозорості статистики. Крім того, Україну критикують за запровадження адміністративних заходів на валютному ринку, а також за відсутність статистики Нацбанку.
Негативно вплинула на кредитний рейтинг країни і відсутність програми співпраці з Міжнародним валютним фондом, відмова від проведення реформ, передбачених програмами МВФ. А також відсутність домовленості з Росією про нову ціну на газ упродовж 12 місяців. До того ж у МВФ заявили про перенесення візиту своєї місії до Києва на другу половину січня 2013 року.
Офіційною причиною цього є прохання України дочекатися формування нового уряду. Раніше перший заступник глави Адміністрації Президента Ірина Акімова говорила, що зміна уряду не стане перешкодою для переговорів з МВФ. У будь-якому разі перенесення візиту відклало відновлення кредитування України з боку МВФ, чого чекає Moody's. Що стосується ціни на газ, то в бюджеті-2013 було закладено його вартість на рівні 421 дол. за тисячу кубів.
Ще однією причиною зниження рейтингу експерти Moody's називають порівняно слабкі економічні перспективи країни. За підсумками 2012-го, в агентстві очікують невелике зростання ВВП — на 0,5%, а наступного року — прискорення до 1,5%. Очікування української влади менш песимістичні. Держбюджет на 2013 р. розрахований на прогнозі зростання вітчизняної економіки на 3,4%. А до песимістичного сценарію уряду включено 2,5 відсотка.
Порівняно з оцінками інших агентств, рейтинг України у Moody's — найгірший. За шкалою Standard & Poor's, рейтинг країни — В+ (прогноз «негативний»), а Fitch — В («стабільний). Провідні рейтингові агентства дають Україні різні оцінки, тож інвесторам важко зорієнтуватись. Як відомо, суверенні рейтинги присвоюються міжнародними агенціями і роблять суттєвий внесок у формування інвестиційного клімату і сприйняття країни зовнішніми інвесторами.

Олена КОСЕНКО


також у паперовій версії читайте:

назад »»»

Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».