ПОЛТАВЩИНА ПОВЕРТАЄ СЛАВУ ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТОГО РЕГІОНУ
На Полтавщині вступив у завершальну стадію амбітний проект із повернення області репутації екологічно чистого регіону, чим його жителі пишалися ще кілька років тому. Доти, доки там не згадали про застарілу болячку, котра у буквальному сенсі отруювала життя полтавцям, шкодила природі, погіршувала умови проживання навіть у мальовничих куточках області.
Йдеться про вивезення з території області непридатних для застосування, але все ще небезпечних для екології мінеральних добрив і отрутохімікатів. Тепер їх вивезуть ще до закінчення 2012 року.
Узялися за гуж, але...
Нині можна багато говорити про те, як отрутохімікати тоннами нагромаджувалися на складах колишніх райагрохімій, колгоспів і навіть на ґрунтових аеродромах сільгоспавіації. Якщо сказати коротко, то варто згадати радянські часи, коли держава постачала сільському господарству мінеральних добрів і пестицидів стільки, скільки ті просили.
Коли колгоспи пішли в небуття, від них не залишилося майже нічого, крім розтягнутих селянами по цеглинах будівель ферм та куп міндобрив і отрутохімікатів. Скільки залишилося на Полтавщині цієї «нічийної» отрути, ніхто не міг достеменно сказати. Влада проводила «інвентаризацію» напівзруйнованих складів, де зберігали небезпечну суміш, але цифри весь час змінювалися.
Зокрема, у грудні 2006 року, за даними інвентаризації, в Полтавській області виявили 770,2 т отрутохімікатів. Із них 111,4 т — заборонені пестициди, майже 430 т — невідомі отрутохімікати (у тому числі горезвісний ДДТ, застосування якого давно заборонено у цивілізованих країнах). Зберігалися вони у різних умовах і місцях.
Приміром, 246,5 т пестицидів виявили в сільгосппідприємствах, півтисячі тонн зберігалися на базах «Райагрохімформувань». Навіть у Полтаві знайшли майже 12 т отрутохімікатів. Проте найбільший склад їх донедавна був на території Хорольського району, де зберігалися 457,7 т непридатних і заборонених пестицидів. І це там, де зовсім недалеко (на комбінаті дитячого харчування) виробляли продукти для малюків.
Власне, небезпечними виявилися не завелика кількість покинутих отрутохімікатів, а умови їхнього зберігання та споживацький інтерес до них з боку хазяйновитих селян. Навіть отрутохімікати, які зберігалися на складах, були не менш небезпечними для населення, тварин і природи, ніж ті, що лежали в драних мішках просто неба.
В області неодноразово виникали загрозливі ситуації через «нічийні» пестициди. Приміром, у січні 2005-го в селі Кошманівка Машівського району тамтешні мисливці за брухтом порізали автогеном ємності, у яких зберігалося 15,5 т суміші непридатних для використання пестицидів. Залізо забрали, а небезпечні отрутохімікати розсипалися по землі. На щастя, тоді там не було опадів, інакше б увесь цей хімічний бруд стік у найближчу річку.
Наступного року невідомі потайки зсипали в урочищі Шумейкове, де в часи Великої Вітчизняної війни дислокувався штаб Західного фронту, а нині меморіал, близько шести тонн пестицидів. Безгосподарні отрутохімікати приглянулися й місцевому населенню. Від охочих поповнити запаси «хімії» не рятували навіть склади, де зберігалися отрутохімікати. Місцеве населення у гонитві за «живою» копійкою скоювало набіги на ці приміщення, які ніхто не охороняв. Хоча на складах майже скрізь позакладали цеглою вікна й двері, але все одно сільські «хіміки» вибивали цеглини й розтягували пестициди.
Приміром, 1998 р. у селі Петрівка Миргородського району зі складу витягли 642 кг отрутохімікатів. Для чого? Дехто з крадіїв розсипав їх на власних городах, дехто збував невідомі отруйні суміші мішками ділкам, котрі їх розфасовували, і під виглядом ефективних засобів захисту рослин продавали довірливому населенню на ринках.
Урешті-решт питання про негайну утилізацію отрутохімікатів постало руба, адже в області у багатьох населених пунктах у криницях виявляли завищений у кілька разів уміст пестицидів, що пов’язували з тим, що покинуті напризволяще міндобрива безперешкодно потрапляють у річки, ґрунтові води, колодязі тощо.
Кілька років тому на Полтавщині розглядали два варіанти утилізації. Перший — вивозити хімікати за межі регіону. Зокрема, до сусідньої Сумської області, де навчилися їх утилізувати. За «послугу» сумчани брали до 14 тис. грн за тонну знешкодженої отрути. Виходило для місцевих і обласних бюджетів дуже дорого. Другий шлях, по якому пішли обласні чиновники, передбачав розробку та виготовлення власної установки для утилізації міндобрив і пестицидів.
1 лютого 2008 року унікальну установку з Харкова, де її проектували й складали тамтешні спеціалісти, змонтовану на платформі артилерійського тягача, доправили до Полтави. Обласному бюджету вона коштувала понад 1,5 млн грн. За годину установка, як запевняли конструктори, могла переробити 50 кг отрутохімікатів методом спалювання в спеціальній печі. Підрахували, що собівартість утилізації тонни отрутохімікатів коштуватиме близько 4 тис. грн, що в три-чотири рази дешевше, ніж вивозити пестициди для утилізації за межі Полтавщини.
Проте все скінчилося пшиком, бо установка повела себе не так, як очікували. На її удосконалення заводчани запросили ще кілька сотень тисяч гривень, а дозвіл на її роботу та ліцензування від різних контролюючих органів і міністерств так отримати і не вдалося. Пробний запуск установки на території Диканьського району в травні 2008-го закінчився скандалом.
Проти установки, за допомогою якої ледь спромоглися спалити мішок міндобрив, і яка поглинула набагато більше пального, ніж обіцяли її розробники, рішуче виступили тамтешні селяни. Вони небезпідставно побоювалися негативних наслідків роботи неліцензійного «самовара», який нещадно пихкав, викидаючи в небо густий дим невідомого складу. На цьому експеримент закінчився, а установка, яка коштувала полтавським платникам податків два мільйони гривень, ось уже шостий рік іржавіє просто неба на полігоні МНС в обласному центрі.
Пішли на уклін до іноземців
Провал амбітного проекту із диво-установкою трошки охолодив пил чиновників, і в питанні утилізації міндобрив настала пауза. Доки у владних кабінетах не переглянули стратегію утилізації. Голова постійної комісії Полтавської обласної ради з питань екології й природокористування Тетяна Корост розповіла журналістам, що у вересні 2011 р. облрада прийняла «Регіональну цільову програму поводження з непридатними хімічними засобами захисту рослин на 2011–2013 роки». Це дало можливість почати вивезення за межі Полтавщини отрутохімікатів.
Технічна сторона справи виявилася набагато простішою, ніж чиновники собі уявляли. Міндобрива та пестициди спеціалісти МНС Кіровоградської області перезатарюють у спеціальні ємності, а потім вантажать на машини і вивозять. Чому цього не роблять полтавські «еменесники»? Кажуть, що територіальне управління МНС України в Полтавській області не має ліцензії на цей вид робіт.
Добре організована робота швидко дала перші результати. Як повідомляють у Головному управлінні інформаційної та внутрішньої політики Полтавської облдержадміністрації, у 2011 році на утилізацію було виділено і профінансовано з державного бюджету 4,5 млн грн і 8 млн грн із обласного бюджету.
За ці гроші вивезено 468,8 т отрутохімікатів. Повністю очищені від отрутохімікатів території Великобагачанського, Гадяцького, Глобинського, Диканьського, Котелевського, Решетилівського, Шишацького районів і частково Чутівський та Хорольський райони.
Котелевський район, де головою райдержадміністрації Тетяна Корост, позбувся отрути одним із перших. Сама Тетяна Михайлівна натяки на лобіювання інтересів свого району та використання можливостей голови профільної депутатської комісії в цій справі відкидає. Котелевці, зазначає вона, лише дали приклад іншим районам, як потрібно організовувати роботу та взаємодіяти з МНС при вивезенні отрутохімікатів.
— У лютому 2012 року керівництвом області та депутатським корпусом на сесії обласної ради було ухвалене рішення про внесення змін і доповнень до згаданої програми,— розповідає далі про епопею з вивезенням міндобрив і пестицидів Тетяна Корост.— Вирішили завершити очищення території області від отрутохімікатів до кінця 2012 року. Відповідно до програми, заплановано виділення 8 млн грн із обласного та 10 млн грн із державного бюджетів.
Тепер в області залишилося ще майже 340 т отрутохімікатів. За рахунок коштів держбюджету планується утилізувати 279,6 т невизначених, непридатних і заборонених для використання хімічних засобів захисту рослин і забрудненої тари. Темпи робіт, кажуть в облраді, дозволяють сподіватися, що це завдання буде виконане і в області більше не залишиться отрутохімікатів.
Цікаво, що коли активно почалася утилізація, з’ясувалося, що на Полтавщині кількість непридатних міндобрив і пестицидів зросла майже на третину від цифри, якою до того оперували чиновники. Пояснюють це тим, що в районах нібито не було точного обліку отрутохімікатів, або керівники сільгосппідприємств, побоюючись відповідальності, занижували ці показники.
Утилізацією міндобрив займається одна з ізраїльських компаній. Скільки ізраїльтяни «беруть» за знищення тонни отрути — невідомо. Проте, каже Тетяна Корост, у будь-якому випадку виграють полтавці та Полтавщина, котра поверне собі репутацію екологічно чистого регіону. А іноземці, які підрядилися допомогти нам у цьому, в накладі не залишаться, переконана голова депутатської комісії, бо із непридатних та небезпечних для нас міндобрив, які роками труїли природу області, вони «витягнуть» все і використають з користю для себе.
За останніми даними, які повідомили в Полтавській ОДА, цими днями у Новосанжарському районі упакували та підготували до вивезення ще 5,22 т сипучих і 50 кг рідких отрутохімікатів. Тож, запевняють там, за таких темпів область позбудеться отрути вже цього року.
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ з Полтави
також у паперовій версії читайте:
назад »»»