У БУРХЛИВОМУ ПОТОЦІ «КИЇВ МУЗИК ФЕСТУ»
Тепер уже складно уявити столицю України без одного із наймасштабніших і найпрестижніших фестивалів, що присвячений сучасній академічній музиці. Це — «Київ Музик Фест», який 23 роки поспіль проходить у період золотої осені, наприкінці вересня або у перших числах жовтня.
Уперше він відбувся в 1990 році, продемонструвавши широку панораму української музичної культури як частину світової, засвідчив яскраву самобутність, а також високу професійність національного мистецтва. У певному сенсі КМФ можна вважати провісником незалежної України, який активізує процес розвитку вітчизняного музичного мистецтва у різних напрямах, сприяє його інтеграції у міжнародний інтелектуальний простір.
Традиційно організаторами «Київ Музик Фесту» є Міністерство культури та туризму і Національна спілка композиторів України (НСКУ). Активно допомагають численні громадські організації, благодійні фонди, посольства і культурні інституції різних країн. Співголови нинішнього, ХХІІІ Міжнародного фестивалю «Київ Музик Фест-2012»,— міністр культури Михайло Кулиняк і голова правління НСКУ Ігор Щербаков, художній керівник — почесний співголова НСКУ, композитор Мирослав Скорик.
Цьогорічний фестиваль офіційно розпочався 29 вересня з концерту-відкриття у Колонному залі імені М. Лисенка Національної філармонії за участю Національного заслуженого академічного симфонічного оркестру України під орудою Федора Глущенка, в якому прозвучали твори Бориса Лятошинського, Євгена Станковича, Лесі Дичко, Івана Карабиця.
А передували відкриттю такі заходи: виконання Муніципальним камерним хором «Київ» у церкві Святого Василя Великого «Літургії» В. Степурка; презентація першого за часів незалежної України нового посібника гри на фортепіано «Хочу грати на роялі» («Музична Україна, 2012), автором-упорядником якого є Наталія Гриднєва,— відомий педагог, котра виховала чимало талановитих піаністів.
А ще — концерт духовної хорової музики у Михайлівському Золотоверхому соборі у виконанні академічного камерного хору «Хрещатик», концерт камерної музики за участю музикантів з України, Фінляндії та Швейцарії у концертному залі НСКУ.
Фестивальна декада подарувала киянам та гостям столиці можливість вільно відвідувати усі концерти, що проходили на концертних аренах Києва, а також у двох храмах, де виконували музику композиторів із понад 20 країн світу. На фестиваль завітали гості з Білорусі, Казахстану, Росії, Польщі, Фінляндії, Великої Британії, США. Україну представляли музиканти і композитори практично з усіх її регіонів.
На фестивальних імпрезах презентували понад 150 творів, що належать до різноманітних музичних жанрів. До того ж більшість із них були світовими або всеукраїнськими прем'єрами. З-поміж них сто належать перу вітчизняних композиторів. А загалом відбулося сім симфонічних, п'ять хорових, одинадцять камерних концертів, програма кожного з яких була унікальною. Також демонструвалася ф'южн-феєрія Івана Тараненка–Валентини Давиденко «Майстер снів» (із презентацією компакт-диска) у Великому залі НМАУ і там же був показаний жарт у стилі камерної опери «Тільки у Львові. Бум Пім Пім» Івана Небесного у виконанні акторів Національного академічного драматичного театру імені М. Заньковецької; перформанс Тhat crazed girl з музикою Олени Леонової.
До програми фестивалю увійшла вистава «Перехрестя» — балет-триптих на музику трьох скрипкових концертів Мирослава Скорика, що відбулася у Національній опері України.
Музикознавці, критики і журналісти збиралися за «круглим столом» у концертній залі НСКУ, присвяченому темі «Сучасний музичний процес і критична думка».
Слухачі, що відвідували концерти, змогли почути і оцінити чимало відомих виконавських колективів — Національний симфонічний оркестр України, Симфонічний оркестр Національної філармонії, Симфонічний оркестр Національної радіокомпанії, Національний ансамбль солістів «Київська камерата», Національний камерний ансамбль «Київські солісти», Симфонічний оркестр Оперної студії Львівської національної музичної академії імені М. Лисенка, п'ять відомих хорових колективів та ін.
Особливістю нинішнього огляду, як і минулорічного, була наявність цілісних концептуальних програм. Так, концерт «Симфонічна Єврозона» у столичній філармонії репрезентував каскад творів концертного жанру для різних інструментів з оркестром, спеціально написаних українськими та зарубіжними композиторами.
Піаніст Євген Громов назвав свою програму «325 — на чотирьох (75, 130, 50, 70)», присвячену цьогорічним ювілярам, відповідно — Валентину Сильвестрову, Ігорю Стравинському, Вікторії Польовій та Євгену Станковичу. Ансамбль сучасної музики «Рикошет» у формі «Музичного полілогу» презентував опуси композиторів Азербайджану, Білорусі, Росії та України.
У хоровому концерті «Тільки прем'єри» прозвучало 15 творів вітчизняних авторів у виконанні хору Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва, камерного хору та оркестру «Софія».
Хотілося б відзначити симфонічний концерт «Львівська імпреза» у Колонному залі столичної філармонії у виконанні Симфонічного оркестру Оперної студії Львівської національної музичної академії під орудою Ігоря Пилатюка. Прозвучали твори Йоргоса Васіляндінакіса із США, Івана Кнорра (Німеччина), Миколи Колесси (у транскрипції для оркестру М. Скорика) та Едварда Гарта (США) — Концерт для скрипки з оркестром (соліст Назарій Пилатюк). Висока професійна майстерність диригента, музикантів і соліста справили неабияке враження на слухачів.
Ще одним доказом того, що й сучасні автори можуть писати мелодійну музику, став концерт «Київські солісти представляють», у якому прозвучали твори Юрія Ланюка, Вікторії Польової — камерна кантата для мецо-сопрано, фортепіано і струнних No Man is an Island, Святослава Луньова «Чотири стихіри для струнних», Валентина Сильвестрова «Миттєвості пам'яті для фортепіано і струнних».
Концерт-закриття фестивалю у Колонному залі НФУ, в якому у виконанні Симфонічного оркестру столичної філармонії під орудою Віталія Протасова прозвучали твори Олега Безбородька (Концерт для скрипки), Вірко Балея (США) — опера на одну дію «Червона земля. Голод», Олександра Щетинського «Земля Франца-Йосифа», Валентина Бібіка — Симфонія № 5.
— Актуальність і необхідність проведення цього фестивалю довело саме життя, оскільки за 23 роки існування він не втратив популярності та іміджу,— зазначив у розмові з автором цих рядків відомий український композитор Валентин Сильвестров. — Чимало творів, що прозвучали на нинішньому огляді, були вдалими і досить цікавими. Зокрема — Вірко Балея, Валентина Бібіка, Вікторії Польової, Юрія Луньова та інших. Однак недоліками залишаються занадто стислі строки проведення (через відсутність належного фінансування) та початок водночас у різних залах цікавих заходів.
А ще засмучує відсутність достатнього інформаційного висвітлення цього заходу в засобах масової інформації, які чомусь з більшим бажанням повідомляють про різні розважальні шоу, але не вважають за потрібне популяризувати серед широких верств населення такий солідний фестиваль, як «Київ Музик Фест», і загалом сучасну академічну музику, якою за кордоном цікавляться чимдалі більше людей.
Сергій ПИРОГОВ
також у паперовій версії читайте:
- МИСТЕЦТВО, ЩО ПОВЕРТАЄ У ДИТИНСТВО
назад »»»