БАНКІВСЬКА СИСТЕМА. НАКАЗАНО ВИЖИТИ
Банківську систему називають кровоносною системою економіки. Нині вона в усьому світі не відзначається «здоров'ям». Європейський центробанк (ЄЦБ) із призначенням нового керівника Маріо Драги почав проводити гнучкішу політику, ніж попередники, та щедро насичувати банківський сектор ліквідністю. А все тому, що ризик рецесії наразі більша загроза, ніж зростання інфляції.
Наприкінці 2011-го ЄЦБ виділив банкам єврозони рекордні 489 млрд євро на три роки під 1% річних. Загальна сума запозичень в межах програми з довгострокового кредитування банків (LTRO) на три роки може перевищити 1,2 трлн євро, прогнозують аналітики. Якщо центробанк надалі масштабно підтримуватиме систему ліквідністю, проблем із рефінансуванням боргів у банків цьогоріч (треба погасити 600 млрд євро) не буде.
Попри значні розміщення комбанками коштів на рахунках ЄЦБ (обсяг депозитів у середньому 450—500 млрд євро), чимало з них іде в обіг, зокрема на скупку державних цінних паперів. Так, після грудневого аукціону ЄЦБ банки Іспанії збільшили обсяги держоблігацій периферійних країн єврозони на рекордні 23,1 млрд євро. У січні італійські банки наростили вкладення в бонди єврозони на рекордні для себе 20,6 млрд євро. З боку фінустанов — це не доброчинність, а бажання заробити. Беручи в центробанку ресурс під 1% річних, банки мають змогу заробити 3—5 відсотків.
Щоправда, ситуація з кредитуванням населення та корпоративного сектора менш позитивна. Обсяг кредитування європейських компаній та домашніх господарств скоротився на 0,7%, що є рекордним зниженням від початку відстеження показників з 1991 року. Причини — зменшення попиту на позики і посилення вимог кредиторів.
Кредитне підживлення економікам єврозони наразі не завадило б. За прогнозом Єврокомісії, ВВП єврозони цьогоріч скоротиться на 0,3%. За інформацією Євростату, в четвертому кварталі 2011-го він зменшився на 0,3%. Економіки Німеччини та Британії тоді втратили по 0,2%. Зниження ВВП зафіксовано в Італії (два квартали поспіль, що відповідає технічному визначенню рецесії), Іспанії, Бельгії, Португалії.
Зменшення суверенних рейтингів європейських країн негативно впливає на позиції банків. Однак попри це, активного вилучення депозитів із банків не спостерігається. Експерти говорять про перерозподіл довіри між учасниками ринку. До банків із фінансово стійкіших країн перетікають кошти з банків проблемних країн.
Складний вибір
Головним активізатором позитива на ринку, що сприяв зміцненню євро, стало ухвалення міністрами фінансів єврозони рішення про виділення Греції допомоги на 170 млрд євро (28 млрд виділив МВФ) в обмін на низку заходів із урізання держвидатків (у тому числі в соцсфері). Такий курс, на думку багатьох аналітиків, може Греції зашкодити, бо призведе до подальшого скорочення економіки, а значить до зростання держборгу. Через це цільовий показник у 120% до 2020 року не буде досягнутий. Висловлюються припущення, що Афінам може знадобитися третя порція кредитної підтримки (від 50 до 245 млрд євро).
Банкам таке розгортання подій загрожує додатковими збитками. Як відомо, з приватними кредиторами досягнута домовленість про обмін наявних у них облігацій на нові, що призведе до списання 53,5% номінальної вартості (107 млрд євро). З урахуванням зменшення відсоткових виплат реальні втрати сягнуть 70–74%. Участь банків у списанні грецького боргу була настільки добровільною, як визнання провини перед іспанською інквізицією, зазначають аналітики. Проте інвестори зацікавлені в тому, аби уникнути дестабілізації глобальної фінансової системи. Дестабілізація євро і світових ринків не входить в інтереси більшості інвесторів. Тож доводиться обирати.
Нині найбільший клопіт для європейських банків — необхідність досягнення адекватності капіталу 9% до нинішнього червня, що потребує додаткових 114,7 млрд євро. Таке рішення ухвалене на саміті Євросоюзу в жовтні, аби зробити фінустанови стійкішими до нестабільності європейських економік. У банківському середовищі неодноразово критикували цю ініціативу, що може призвести до скорочення кредитування та погіршення ліквідності. Проте робота щодо виконання вимог ведеться. Усі банки представили плани, згідно з якими мають намір виконати поставлені вимоги.
Крім нарощування капіталу (через розміщення акцій, капіталізацію прибутку), у банків є ще один спосіб виконання регулятивної вимоги. Це скорочення власних балансів, у тому числі через продаж активів. Експерти передбачають, що найближчим часом відбудеться великий розпродаж активів, бо це — найреалістичніший спосіб підвищення капіталу євробанків. Цей процес уже стартував. Торік євробанки продали активів на більш ніж 20 млрд євро. І збираються позбутися активів ще на 13 млрд євро, причому більшу їх частину розміщено на ринках, що розвиваються.
Борітеся — поборете
Така ситуація не може не зачепити Україну. Одначе експерти заспокоюють: підстав до того, що дочірні банки західних фінансових груп масово «тікатимуть» з нашого ринку, немає. Їхній активний розпродаж стримуватиме не тільки нестача покупців із прийнятними ціновими пропозиціями. Слід ураховувати й те, що продаж українських портфелів не принесе закордонним банківським групам відчутного ефекту. Навряд чи вихід із нашого ринку сильно знизить потребу в новому капіталі для іноземних власників. Продаж активів на мільярд доларів в Україні приблизно відповідає зменшенню вимог до капіталу на 100 млн дол. А євробанки мають збільшити капітал на багато мільярдів євро. До того ж для подібних дій залишилося мало часу.
Щоправда, говорити про те, що «міграційний» процес узагалі не зачепить нашу економіку, не варто. Індикатором цього є те, що деякі «іноземці» закривають частину бізнесу в Україні (зосереджуються на корпоративному секторі), виставляють на продаж кредитні портфелі, роздрібну інфраструктуру, скорочують активні операції (торік західні банки з перших двох груп зменшили кредитний портфель на 27,8 млрд грн).
За оцінками вітчизняних аналітиків, попри значне напруження з капіталом у Європі, українські «дочки» західних банків зуміють рефінансувати половину зовнішніх боргів, які доведеться повертати цьогоріч (близько 12 млрд дол.). Особливих проблем із погашенням решти не повинно виникнути, бо валютного ресурсу на внутрішньому ринку достатньо. Свідчення цього — виплати як мінімум 600 млн дол. від початку року.
Банки мають рекордні обсяги валюти, тому їм до снаги розплатитися за зовнішніми боргами, зауважують аналітики. За умов обмеженості кредитування фізосіб у валюті й нестачі якісних позичальників-юросіб, які могли б брати позики у ВКВ, валюта із зовнішніх ринків вітчизняним банкам не дуже потрібна.
Українські чинники
Скорочувати свою присутність у нашій країні європейські банки спонукає не лише несприятлива європейська кон'юнктура, а й низка українських чинників. Їхнє «розсмоктування» сприяло б зменшенню міграційних настроїв і зміцненню вітчизняного фінансового сектора. «Іноземців» тривожить висока концентрація проблемних кредитів. Вона продовжує залишатися не тільки через економічні обставини, а й недосконалість нормативної бази щодо захисту прав кредиторів, корумпованість судової системи.
За даними Світового банку, частка непрацюючих банківських кредитів сягає майже 40%. За оцінками агентства «Кредит-рейтинг», торік обсяг проблемних і потенційно проблемних кредитів у портфелі банків скоротився на 54 млрд грн — до 243 млрд. Проте це відбулося не стільки за рахунок поліпшення обслуговування проблемних позик, скільки завдяки списанням за рахунок резервів. Це поширилося після підтвердження можливості включати резерви за списаними боргами до валових видатків при розрахунку податку на прибуток.
Чимало фінустанов не завершило процес формування резервів під неякісні кредити. Торік це стало причиною збитковості багатьох банків (у тому числі з європейськими коренями). Щоправда, є думка, що деякі «дочки» іноземних банків, які показали збитки, за стандартами міжнародної звітності таки вийдуть на «плюс». Оцінки перспектив на поточний рік різняться. Песимісти вважають, що через імовірне значне «охолодження» економіки, погіршення стану платіжного балансу система лишиться в «мінусі» (-7,7 млрд грн торік). Більше того, на порядку денному може постати питання докапіталізації. Оптимісти переконані, що банківський сектор спрацює в «нуль» або буде в «плюсі».
Іноземні банкіри не в захваті й від неоднозначності регулятивного середовища. Чинний порядок розрахунку валютної позиції, що не дає змогу банкам формувати резерви під валютні кредити у валюті, робить їх залежними від ситуації з курсом. Банківська система уразлива до зміни обмінного курсу в світлі великого розміру її короткої відкритої валютної позиції. За деякими оцінками, загальний розмір цієї позиції сягає 4–5 млрд дол. Тобто 10-відсоткова девальвація гривні призведе до зростання збитків банків на 400–500 млн.
У недавньому листі до уряду МВФ рекомендував оголосити про забезпечення до середини 2014-го повної лібералізації. Перший крок — включити 10% резервів, сформованих під проблемні позики, до розрахунку відкритої валютної позиції.
Додаткові ризики для фінансових показників несе ймовірне «охолодження» ринку споживчого кредитування (як на законодавчому рівні, так і через можливі нормативні нововведення НБУ) — важливої наразі статті доходів банків. Не сприяє впевненості у стабільності ситуації з ліквідністю неврегульованість питання дострокового відкликання депозитів, що може стати актуальним у разі гіпотетичної паніки вкладників. А також чимала залежність монетарної політики регулятора від ситуації на валютному ринку, що ускладнює процес кредитування.
Західні банкіри звертають увагу на нестабільність економіки та уразливість держфінансів. Якщо не буде вжито амбітних заходів у сфері економічної політики, відновлення економіки України та її фінансова стабільність опиняться перед загрозою. Цьогоріч уряд має сплатити за державним зовнішнім боргом 42,3 млрд грн (близько 5,3 млрд дол.).
Є чимало ризиків, які ставлять під сумнів реальність виконання дохідної частини бюджету (332 млрд грн, на 11% більше, ніж торік). Серед ключових загроз — «охолодження» економіки, зменшення врожаю, експорту металу, підвищення ціни на імпортний газ, яке може відбутися через нестабільність на ринку нафтопродуктів у зв'язку з напруженням навколо Ірану. Тож реальний дефіцит може виявитися більшим, ніж заплановані 25,13 млрд грн (1,7% ВВП, його прогнозний показник — 1,5 трлн грн).
Для стабілізації економіки та держфінансів важливим для України було б відновлення співпраці з МВФ (у тому числі для рефінансування — 3,75 млрд дол., які треба повернути цьогоріч). Воно могло б бути якісним сигналом для дочірніх банків західних фінансових груп залишатися в Україні (з огляду на перспективу проведення важливих реформ). Однак надій на це, принаймні до виборів, практично немає. У Світовому банку навіть заговорили про ризик розірвання угоди stand-by України та МВФ. І річ не лише в тому, що для уряду підвищення тарифів на газ (одна з ключових вимог) перед парламентськими перегонами — смерті подібне.
Фонд у своїй роботі керується не лише економічними принципами. Коли країна порушує демократичні принципи, міжнародним організаціям, навіть суто фінансовим, стає складно таку державу підтримувати. Особливо в умовах, коли багато інших країн намагається одержати кредити МВФ, нагадують експерти.
Додатковим фактором підстрахування для держави та економіки міг би бути кредит, скажімо, від Китаю. Наприкінці 2011-го повідомлялося, що Україна нібито одержала пропозицію від китайського центробанку. Однак, ураховуючи досвід ЄС, зробити це буде непросто. Інший не надто надійний варіант — одержання позики від Росії. Нещодавно глава «Сбербанку Росії» Г. Греф говорив про готовність надати Україні кредит у разі відмови МВФ. Певні надії в Кабміні покладають на Світовий банк. Якщо цей варіант «вистрілить», повноцінною заміною МВФ він навряд чи зможе стати (у тому числі за обсягами).
Якщо Кабмін не домовиться з росіянами про кредит, очевидно, що надалі позиції російських банків на українському ринку все одно посилюватимуться, у тому числі в міру послаблення позицій європейських фінустанов. Торік вони нарощували кредитні портфелі (+12,5 млрд грн), працюючи активно передусім у корпоративному секторі.
Ще одним джерелом капіталу для України міг би бути Близький Схід. Ізраїльтяни готові працювати в Україні в таких сферах, як сільське господарство та інформаційні технології. На державному рівні два роки намагаються просунути так званий фінансовий протокол, який приведе до відкриття ізраїльського кредитного ринку для України. Це дасть змогу отримувати дешеві довгострокові кредити.
Дорожня карта
Для відновлення банківської системи МВФ рекомендує уряду встановити норму вилучення з доходів до оподаткування резервів, створених під втрати від непрацюючих позик, у сумі, що відповідає мінімум 30% позик. А також заборонити банкам нараховувати відсотки на непрацюючі кредити; надати дозвіл на перенесення податкових втрат банків минулих періодів на майбутній, що не перевищить п'ять років; передбачити в законодавстві можливість позасудового врегулювання проблемної заборгованості.
Експерти прогнозують, що цьогоріч збільшення показника адекватності капіталу буде в пріоритеті порівняно зі збільшенням активів.
Активи банків у 2012-му повагомішають на 8,6%, обсяг кредитів — на 6,9%. При цьому кредити у корпоративному секторі зростуть на 9,7%, у роздрібному сегменті скоротяться на 1,6%. Висока вартість фінансування, інфляція й значні банківські ризики (кредитний, курсовий, ліквідності) обмежать потенціал для істотного зниження кредитних ставок.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»