ЄС: ВИПРОБУВАННЯ ЄДНОСТІ
Минулого тижня у Брюсселі закінчився черговий саміт Євросоюзу, який має усі шанси стати «історичним». За результатами непростих переговорів і компромісів було ухвалено кілька принципових рішень, що матимуть суттєві наслідки.
Передусім Герман ван Ромпей, котрий з 1 січня 2010 року був першим в історії європейської інтеграції президентом Європейської ради, переобраний на другий термін на цю посаду президента Європейської ради, яку обійматиме до кінця 2014-го. Його основним завданням буде зміцнення загальноєвропейської солідарності, яка потерпає від загострення фінансово-економічних суперечностей у Євросоюзі. Зокрема, Чехія, Британія, Італія, Польща не погодилися з уніфікацією податкових систем.
На брюссельському саміті також було підписано бюджетний пакт єврозони. Його метою є захист ЄС від боргової кризи. Зазначений пакт установлює суворі норми дефіциту бюджету та показники державного боргу. Причому сукупний борг усіх держав Євросоюзу не повинен перевищувати 60 відсотків валового внутрішнього продукту. За дотриманням цих вимог має стежити Європейська комісія.
Проте цей документ відмовилися затвердити країни, які залишаються поза зоною євро,— Велика Британія та Чехія. Крім того, зараз іспанський уряд визнає, що йому буде важко виконати фінансове завдання об'єднаної Європи. До того ж, найпевніше, проблеми з ратифікацією пакту виникнуть під час референдуму у кризовій Ірландії.
Тож самого факту підписання бюджетного пакту недостатньо для порятунку зони євро. Адже об'єктивно у цій справі зберігаються гострі кути. Головним із них є Греція, яка, попри отриману термінову фінансову допомогу, продовжує балансувати на межі банкрутства. Додаткову невизначеність ситуації надає наближення дати дострокових парламентських виборів, які, зважаючи на антиєвропейські настрої багатьох греків, можуть дати цікаві результати.
На початку березня на брюссельському саміті Євросоюзу також були ухвалені знакові зовнішньополітичні рішення. Заплативши поступками щодо часткового визнання суб'єктності Косова, влада Сербії домоглася визнання своєї країни кандидатом на вступ до ЄС. Утім, це не дає жодних гарантій щодо швидкого вступу Сербії до Євросоюзу.
Помітний резонанс мали ще два рішення. Перше було пов'язане з дипломатичним скандалом у відносинах ЄС із Білоруссю. Євросоюз посилив тиск на білоруських чиновників, оголосивши більшість з них небажаними персонами в країнах шенгенського простору.
У відповідь Білорусь відкликала послів із Варшави та Брюсселя. У підсумку Євросоюз відкликав для консультацій з Мінська послів усіх країн — членів ЄС. Найпевніше, до літа вгамувати цей дипломатичний скандал буде важко. Білорусь також роздратована санкціями, який Євросоюз запровадив проти Сирії.
Друге рішення було пов'язано з позицією Нідерландів, які знову заблокували приєднання Болгарії та Румунії до Шенгенської зони, мотивуючи це рішення недостатніми зусиллями цих країн у питаннях протидії нелегальній міграції.
Це свідчить, що переговори з Україною та Росією стосовно можливого запровадження безвізового режиму також уповільняться. Причому не лише з внутрішньополітичних причин, які наявні у Росії й Україні, а й тому, що Євросоюзу доводиться концентруватися на вирішенні внутрішніх проблем. Найсуттєвіше, що гарантій успішності зусиль, спрямованих на подолання боргової кризи в зоні євро, ніхто дати не може.
також у паперовій версії читайте:
- РОСІЯ ШУКАЄ ПОРОЗУМІННЯ З АРАБСЬКИМ СВІТОМ
- ІЗРАЇЛЬ ДОМІГСЯ ПУБЛІЧНОЇ ПІДТРИМКИ ВІД США
- ІРАН: КОНСЕРВАТОРИ ЗАЛИШИЛИСЯ ПРИ ВЛАДІ
назад »»»