РАКЕТНО-КОСМІЧНА ЕСТАФЕТА: ДАЛІ БУДЕ...
Під час нещодавньої прес-конференції були всебічно висвітлені здобутки вітчизняної ракетно-космічної галузі за минулий рік, а також проблеми і перспективи. Її провів у Києві голова Державного космічного агентства України (ДКАУ) Юрій Алексєєв. Він відповів на запитання журналістів, серед яких був і кореспондент «Демократичної України».
Географія пусків
На початку свого виступу Юрій Алексєєв зазначив, що у 2011-му підприємствами галузі було вироблено різноманітної продукції приблизно у півтора раза більше, ніж у 2010-му. Реалізовано її у 2011 році на загальну суму майже 3,4 млрд грн, що у 1,6 раза більше, ніж у 2010-му.
Торік із різних космодромів було здійснено шість запусків ракет-носіїв українського виробництва. Ідеться, зокрема, про старти трьох «Зенітів-3SLБ» із Байконура: у січні — з російським супутником метеорологічного призначення «Електро-Л», у липні — з російським космічним апаратом «Спектр-Р» для радіоастрономічних досліджень, у жовтні — з американським телекомунікаційним супутником Іntelsat-18, запущеним за міжнародною програмою «Наземний старт».
У вересні з «Морського старту» на екваторі в Тихому океані ракетою «Зеніт-3SL» запущено американський телекомунікаційний космічний апарат Аtlantic Bird-7. А у серпні міжнародною російсько-українською компанією «Космотрас» було здійснено один із найзначущих для нашої країни запусків: конверсійна ракета «Дніпро», яка стартувала з комплексу Ясний, що в Оренбурзькій області Росії, на навколоземну орбіту виведено український супутник «Січ-2», призначений найперше для дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) і виконання деяких досліджень, підготовлених інститутами Національної академії наук України, а також водночас було запущено тією ж ракетою шість космічних апаратів: два нігерійські, два американські, італійський та турецький.
А ще без будь-яких зауважень відпрацювала у штатному режимі запущена в листопаді 2011-го з Байконура українська ракета-носій «Зеніт-2ФГ», якою, відповідно до російської федеральної програми, було виведено на навколоземну орбіту космічний апарат «Фобос-Ґрунт». Останній надалі мав за допомогою власного двигуна вирушити у напрямку до Марса, аби досліджувати супутник цієї планети — Фобос — і доставити звідти на Землю зразки його ґрунту... А те, що через досі не з'ясовані обставини ця російська автоматична міжпланетна станція так і не змогла виконати ці завдання й «пірнула» десь в океан,— це запитання до її російських творців...
...Як повідомив Юрій Алексєєв, після певного періоду випробувань і перевірок функціонування на орбіті систем українського космічного апарату «Січ-2» 17 листопада минулого року розпочато його штатну експлуатацію — і з апаратури, що нині працює на борту цього супутника, отримано понад 600 (за станом на кінець січня 2012-го) знімків різних ділянок поверхні нашої планети. Ці знімки (із розрізнювальною здатністю зйомки близько восьми метрів) мають допомогти вирішувати прикладні завдання, покликані задовольняти потреби різних галузей, зокрема у таких сферах, як сільське і лісове господарство, екологічний моніторинг, оцінка перспектив деяких природних катаклізмів та інших надзвичайних ситуацій (пожежі, повені тощо).
Коли стартуватимуть «Дніпри»?
Слідом за українським супутником «Січ-2», запущеним із Ясного у 2011-му одним із «Дніпрів», на черзі ще кілька замовлень на аналогічні пускові послуги, здійснювані за допомогою таких само конверсійних ракет (вони, нагадаємо,— мирний варіант створених свого часу в Дніпропетровську потужних міжконтинентальних балістичних ракет РС-20 «Воєвода», або — за західною класифікацією — SS-18 «Сатана», які у Росії, відповідно до міжнародних угод, поступово знімають з бойового чергування і, позбувшись ядерних боєголовок, перетворюють на носії космічного призначення).
Одначе протягом кількох місяців подальша реалізація пускової програми «Дніпро» перебуває у «підвішеному» стані.
Відповідаючи на запитання кореспондента «Демократичної України» щодо цієї проблеми, Юрій Алексєєв пояснив: річ у тім, що Міністерство оборони Росії, у віданні якого перебувають колишні міжконтинентальні балістичні ракети, котрі за конверсією перетворюються на мирні космічні носії, й пусковий комплекс Ясний, з якого вони стартують у космос, несподівано — чи то прагнучи у ринкових умовах економіки істотно збільшити прибутки, чи то керуючись іншими причинами — суттєво підвищило тарифи для російсько-української компанії «Космотрас», яка оперує «Дніпрами» (за нашими даними, аж у десять разів! — Авт.).
Тож тепер тривають — але поки що не привели до бажаних наслідків — українсько-російські переговори щодо зменшення цінових параметрів, оскільки ті, яких зажадало Міністерство оборони РФ, роблять діяльність пускової програми «Дніпро» економічно нерентабельною.
Голова ДКАУ зауважив, що певні надії стосовно зміни на краще породжує нещодавно оприлюднена (послом РФ в Україні) думка найвищого керівництва Росії щодо доцільності продовження реалізації згаданої програми.
Якщо порозуміння на цих перемовинах найближчим часом удасться досягти, то компанія «Космотрас» зможе нинішнього року за допомогою ракет-носіїв «Дніпро» виконати два запуски з Ясного: орієнтовно у квітні-травні вивести на навколоземну орбіту південнокорейський супутник, а у вересні-жовтні кілька малих супутників із арабських країн (одним запуском).
До речі, українсько-російська ділова співпраця у цій сфері стосується не тільки конверсійного використання мирних «Дніпрів», а й ракет цього типу, які зараз перебувають на бойовому чергуванні в Росії. Їхня кількість, як було зазначено на прес-конференції, становить нині 52,— і фахівці з української сторони (розробник таких ракет КБ «Південне» і їх виробник ВО «Південний машинобудівний завод» спільно з партнерами) здійснюють — певна річ, за відповідну плату згідно з угодами — авторський нагляд і продовження ресурсу (терміну експлуатації) цієї ракетної техніки у місцях її базування.
Українсько- бразильські обрії
Очільник ДКАУ також розповів, що приємні зміни відбулися останнім часом у розв'язанні проблеми фінансового забезпечення української частки участі у бінаціональному українсько-бразильському проекті «Алкантара Циклон Спейс» (фінансування цієї програми передбачено у паритетному співвідношенні 50:50). Завдяки ухваленому на високому державному рівні рішенню,— сказав Юрій Алексєєв,— ми змогли отримати (під урядові гарантії України) кредитні ресурси у розмірі 260 мільйонів доларів США, необхідні для подальшої реалізації згаданої програми, й ліквідувати заборгованість у фінансуванні, яка донедавна була з українського боку.
Нині фахівці КБ «Південне» і виробничого об'єднання «Південний машинобудівний завод» (разом з їхніми партнерами) продовжують опрацьовувати різні системи і агрегати створюваної в Україні ракети «Циклон-4», які перш ніж потрапити до льотного зразка майбутнього носія, що стартуватиме у Бразилії, пройдуть випробування на так званому сухому космодромі, який споруджують в Дніпропетровську.
А на бразильському космодромі Алкантара, розташованому трохи на південь від екватора, наші зусилля наразі спрямовані на створення фундаментів під споруди, призначені для майбутнього зберігання компонентів ракетного палива для «Циклонів-4», та на глибоке (до позначки мінус 28 метрів) забивання паль у місці, де споруджуватимуть стартовий комплекс для запуску «Циклонів». Створюються також фундаменти під монтажно-випробувальні корпуси, в яких складатимуть та налагоджуватимуть ракети-носії й космічні апарати.
Щодо складових спільного проекту, які має реалізувати бразильська сторона, то вони здебільшого стосуються інфраструктури, а саме доріг, мостів тощо. Готується документація на модернізацію тамтешнього аеропорту, куди на перших порах прибуватимуть транспортовані повітряним шляхом ракети-носії й космічні апарати, до того часу, поки не буде модернізовано наявний морський порт (проблеми там створюються через великі коливання рівнів води в океані під час припливів і відпливів).
Уже погоджено і з обох боків підписано сітьовий графік робіт. І якщо надалі все йтиме відповідно до планів, то, як сказав Юрій Алексєєв, перший запуск ракети-носія «Циклон-4» із космодрому Алкантара зможе відбутися наприкінці 2013 року.
Стосовно корисного навантаження для першого льотного зразка ракети цього типу, то нині ведуть переговори з претендентами. Це, зокрема, можуть бути або супутник із апаратурою українських наукових установ, або японський студентський науковий супутник, або космічні апарати інших потенційних замовників.
У Дніпропетровську проходить стажування група бразильських фахівців, котрі згодом будуть задіяні як технічний персонал у реалізації програми «Алкантара Циклон Спейс».
Крім того, як зазначив Юрій Алексєєв, передбачається (за домовленостями між міністерствами освіти обох країн) розширити обмін студентами відповідних спеціалізацій, в якому, очікується, братимуть участь з нашого боку Дніпропетровський державний університет і Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», а з бразильського — університет Сан-Паулу.
Вадим ФЕЛЬДМАН
також у паперовій версії читайте:
- ЗА 19 ДНІВ ДО ПОЛЬОТУ ГАГАРІНА
назад »»»