НАША ПІСНЯ ГАРНА, ПОЧИНАЙ СПОЧАТКУ...
Минулого тижня український уряд звітував про зроблене і відповідав за незроблене. Причому, якщо дотримуватися хронології подій, то спочатку відповідав, а потім звітував. Так, за бюджетні дисбаланси персонально відповів Федір Ярошенко, який позбувся посади міністра фінансів.
Головним досягненням минулого року, за версією глави уряду Миколи Азарова, стало припинення нарощування держборгу. Значення цього на підсумковій прес-конференції він пояснив так: подальше збільшення держборгу призвело б Україну до банкрутства, а народ — до зубожіння.
Пріоритетом для уряду стало підвищення оплати праці низькооплачуваним категоріям громадян. Тих, хто отримував зарплату 1,5 тис. грн, стало на мільйон менше, а тих, хто отримує понад три тисячі,— на мільйон більше. Проте докризового рівня купівельної спроможності ще не досягнуто, самокритично визнав очільник уряду. Це стане орієнтиром нинішнього року.
Торік уряд продовжував закладати фундамент для відновлення економіки і сталого довгострокового розвитку країни у непростих умовах невизначеності зовнішніх ринків, несправедливо високої ціни на російський газ і надзвичайного боргового навантаження на бюджет. Стабільне зростання зафіксоване у машинобудуванні, будівництві, хімічному та енергетичному комплексі, авіаційній, космічній, легкій промисловості, виробництві лікарських засобів, АПК, на транспорті, у торгівлі. При цьому реальний сектор відновлювався, а кількість «тіньовиків» поступово почала зменшуватися.
Основним індикатором результативності роботи уряду, за словами М. Азарова, є зростання ВВП (сукупності товарів і послуг). Торік воно становило 5,2%. Уже в першому кварталі обсяг ВВП збільшився на 5,3%, що більш ніж удвічі перевищує зростання у країнах ЄС (2,4%), а в третьому кварталі — на 6,6%, уп'ятеро більше за європейські показники (1,3%). Таку позитивну динаміку було забезпечено за рахунок збільшення доданої вартості в сільському господарстві, будівництві, промисловості. Минулоріч приріст обсягів промвиробництва був 7,3%, він є одним із найкращих серед країн СНД.
Закріплення позитива
Нині Україна на шляху стійкого економічного відновлення, запевняє М. Азаров. У передкризовий 2008-й мала 180 млрд дол. ВВП, через рік — 117 млрд, почали поступово виходити з провалля в 2010-му, тоді ВВП був 136 млрд дол., ще на 30 млрд дол. наростили його обсяг торік. Цьогоріч уряд планує перевищити докризовий рівень. Валовий внутрішній продукт — непряма похідна купівельної спроможності людей, можливість держави втілювати інфраструктурні проекти, модернізувати економіку.
Сформована на початку минулого року сприятлива зовнішньоекономічна кон'юнктура підтримувала розвиток експортоорієнтованих галузей промисловості. В результаті зростання у металургійній промисловості становило 8,5%, хімічній та нафтохімічній — 14,4%.
На жаль, у другій половині року розвиток цих галузей стримувався скороченням попиту на їхню продукцію та несприятливою кон'юнктурою на зовнішніх ринках. А ось зростання внутрішнього попиту сприяло прискореному збільшенню виробництва у внутрішньоорієнтованих галузях. Так, у легкій промисловості, яка тривалий час перебувала у стані постійного падіння, зафіксовано зростання на 6,1 відсотка.
Політика уряду щодо стимулювання розвитку будівельної галузі сприяла значному нарощенню виробництва будматеріалів: випуск цементу повагомішав на 11,2%, цегли — на 10,6, збірних конструкцій — на 14,5%. Активно розвивається харчова промисловість (незначне скорочення пов'язано із падінням виробництва алкогольних напоїв).
Суттєво додає темпів виробництво продукції з високою часткою доданої вартості: транспортних засобів і устаткування випущено на 22,4% більше, електричного, електронного та оптичного устаткування — на 15, машин і устаткування — на 16,9%. Продукція машинобудування зростає випереджаючими темпами в структурі експорту. Зокрема, обсяг експорту наземного транспорту, літальних апаратів, плавучих засобів збільшився на 52,4 відсотка.
Завдяки активізації виробництва і зменшенню податкового навантаження на бізнес поліпшився фінансовий стан суб'єктів господарювання — кількість збиткових підприємств зменшилася до 39,3%. Сальдований фінансовий результат підприємств збільшився у 2,2 раза, а прибуток перевищив збитки більш ніж удвічі. Суттєве зростання прибутку при скороченні збитків спостерігається у машинобудуванні, де прибуток збільшився у 1,6 раза, а збитки знизилися на 29,2%. Отримані кошти підприємства почали вкладати у розвиток виробництва.
До свого активу уряд може записати і активізацію інвестиційних процесів — на цьому ґрунтується розвиток економіки країни. У 2009-му ми так глибоко впали (-14,8% ВВП), бо перестали вкладати у розвиток (-43,7% інвестицій), зазначає М. Азаров, у 2010-му створили умови для інвестування, тоді падіння інвестицій сягало 2,9%. Торік нарешті домоглися приросту вкладень в основний капітал, тобто у модернізацію економіки на 21,2%. Основну частку капітальних інвестицій (117,2 млрд грн, або 81,9%) було спрямовано на капітальне будівництво, придбання машин і обладнання.
Цьому сприяло ухвалення Податкового кодексу, його норми поліпшують інвестиційний клімат, у тому числі для іноземців. Тож торік прямі іноземні інвестиції становили 3,7 млрд дол. (+44,5%), два роки тому зросли лише на 5%. Їхній загальний обсяг досяг 48,5 млрд дол., на одного українця припадає 1060,8 дол. Довіра інвесторів до національної економіки відновлюється. Хоч є ще певні проблеми в інвестиційному кліматі, визнає очільник уряду.
Будівельний перелом
Особливо важливим завданням для уряду було поліпшення ситуації у будівельній галузі, яка однією з перших відреагувала на кризові явища початку 2008-го. Вона ж має потужний мультиплікаційний вплив на створення робочих місць у різних галузях економіки, потенціал імпортозаміщення, відіграє провідну роль у поліпшенні добробуту людей. Завдяки урядовій підтримці (дерегуляції, бюджетному фінансуванню, створенню додаткових стимулів) торік обсяги будівельних робіт збільшилися на 11,1% — до 60,5 млрд грн. Найсуттєвіше у Донецькій, Київській, Волинській, Житомирській областях.
Уряд тримає на контролі питання незавершеного будівництва. Торік провели інвентаризацію та нарахували 18,7 тис таких об'єктів, на 70% готові сім тисяч, від 30 до 70% — понад 5,8 тис. Кабмін вивчає питання оптимального використання фінансових ресурсів державного та місцевих бюджетів, що будуть спрямовані на завершення будівництва. Завдяки високим темпам відновлення будгалузі зросло виробництво продукції будівельного призначення, а це — десятки тисяч робочих місць для українців.
Торік було введено в експлуатацію 9797,3 тис кв. м житла, що на 4,9% більше, ніж у 2010 р. і у півтора раза, ніж у 2009-му. Тому обсяги житлового будівництва наближаються до докризового рівня (10 млн. кв. м на рік). Активно впроваджується програма будівництва доступного житла, запевняють в уряді. Відповідно до Податкового кодексу з 1 січня 2011-го звільнено від оподаткування операції з виконання будівельно-монтажних робіт із будівництва доступного житла і житла, що споруджують за державні кошти.
Установлено пільги з податку з доходів фізосіб для громадян, які будують доступне житло. Закон «Про регулювання містобудівної діяльності» спрощує дозвільні процедури та сприяє припливу інвестицій у будівельну галузь. А значить зростатимуть обсяги будівництва квартир.
Зменшення бюрократичних перепон і скорочення термінів будівництва сприятиме здешевленню житла на ринку. Для об'єктів, що будують за державними програмами або громадяни придбавають за державної підтримки, таке здешевлення ще суттєвіше (до 30%) за рахунок безоплатного виділення земельних ділянок, максимального звільнення від усіх відрахувань і обтяжень та забезпечення інфраструктурою за кошти державного та місцевих бюджетів.
Закон передбачає можливість надання кредиту на будівництво (придбання) доступного житла фінустановою — виконавцем Державної цільової програми під 3% річних. Торік для фінансування будівництва доступного житла із держбюджету було виділено 100 млн грн. І аж 792 громадянина отримали держпідтримку на 98,2 млн. Цьогоріч у кошторисі передбачено 200 млн грн. Для молодіжного житла торік запланували асигнувань на 194,4 млн. За програмою пільгового молодіжного кредитування надали 436 кредитів на 128,7 млн за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, а також за кошти Держфонду сприяння молодіжному будівництву.
Проведення Євро-2012 дасть імпульс розвитку країни, говорили чиновники, і виділили на це торік із бюджету 14210,4 млн грн, зокрема на розвиток аеропортів — 5844 млн, будівництво стадіонів — 3435 млн. В інших країнах на це залучали приватні інвестиції, в Україні з цим не склалося.
В опозиції зауважують, хоч бюджетні гроші, передбачені на футбольний чемпіонат, крали, обсяги будівництва зросли. Проте не за рахунок спорудження житла та промислових об'єктів. Цьогоріч будівельна галузь знову впаде, бо не буде спортивних та інфраструктурних замовлень державним коштом.
Продовольча безпека
Радіють в уряді й здобуткам в АПК, і кажуть, що за рахунок його розвитку зростуть суміжні галузі — машинобудування, металургія, хімічна промисловість, ПЕК, будівництво і транспорт. Це в результаті гарантуватиме продовольчу безпеку країни. Для нарощування потенціалу в аграрному секторі суттєво збільшено його державну підтримку. Торік із держбюджету виділено 10 млрд грн (у півтора раза більше проти попереднього року). Відбулися позитивні зміни в кредитуванні АПК, залучено 13,3 млрд позик (у півтора раза більше, ніж у 2010-му) під 18–20% річних (два роки тому — 24–28%).
Торік було зібрано рекордний врожай — майже 56,7 млн т, при цьому врожайність збільшилася до 37 ц. Україна зберігає статус одного з головних світових експортерів сільгоспкультур, вона займає перше місце за експортом ячменю, друге — за фуражним зерном і кукурудзою, восьме — за пшеницею, лідирує за експортом соняшникової олії, займаючи 52% світового ринку.
Проте торік Кабмін запровадив експортне мито і заблокував експорт зернових із країни. В результатів виграла Росія — її аграрії суттєво наростили продаж зернових у регіони, які роками купували наше збіжжя. Коли уряд схаменувся і скасував експортні мита, ціни на світових ринках суттєво знизилися, бо хороший урожай зібрали в усьому світі.
До того ж уряд скасував повернення ПДВ при експорті зернових (не металу, металурги мають потужне лобі), при цьому хоче заощадити 4 млрд грн. Нині селяни не знають, що робити із вирощеним збіжжям. Вони опинились у жахливій ситуації, бо звикли, що після Нового року ціни зростають і з'являються гроші для весняно-польових робіт, тепер доведеться рахувати збитки.
Сільгоспвиробники б'ють на сполох — спочатку було втрачено кілька експортних місяців через недолугу урядову політику. А зараз експортери зерна зазнають втрат через нестачу вагонів-зерновозів і погану роботу дозвільних центрів. Це притому, що прогнозовані обсяги продажу за кордон українського збіжжя — майже 26 млн т. Це набільший показник за всю історію України.
Утім, якщо темпи експорту, які спостерігаються протягом останніх місяців (майже 2 млн т на місяць), зберігатимуться надалі, влітку матимемо величезну проблему. Елеватори не зможуть прийняти зерно нового врожаю, адже будуть переповнені торішнім збіжжям.
Замовлені зернотрейдерами судна вже зачекалися збіжжя в українських портах, але вивезти його нічим. Автотранспортом мільйони тонн не довезеш. А десять тисяч вагонів-зерновозів, які є в «Укрзалізниці», не встигають виконувати заявки усіх охочих. Щоправда, зернотрейдери стверджують, що серед них є компанія «Хлібінвестбуд», заявки якої на вагони «Укрзалізниця» виконує на 100%, тоді як інших компаній — на 30–40%. Зернотрейдери хотіли б, аби всі компанії отримували вагони на рівних умовах.
Експерти порахували, що за раціонального використання наявних вагонів-зерновозів ними можна перевозити щомісяця вдвічі більше зерна. Сповільнює темпи експорту і закон про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, який набрав чинності з 1 січня.
Ним, зокрема, збільшено кількість таких документів. Крім того, передбачене законом «єдине вікно» для подачі документів, покликане полегшити життя господарникам, на практиці його лише ускладнило. Такі «вікна» знаходяться у райцентрах, треба витратити чимало часу, аби добратися до них. До того ж вони працюють в одну зміну, а фахівці не обізнані з усіма нюансами.
Аби зовнішньоторговельне сальдо АПК було позитивним як торік (5,7 млрд дол.), уряд має усунути всі перепони, що заважають аграріям успішно працювати і гарантувати продовольчу безпеку країни, наповнювати держбюджет.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»