ЧИНИТИ ПО СОВІСТІ
ДУХОВНІ ЛІДЕРИ ТА ІНТЕЛІГЕНЦІЯ ОБ'ЄДНУЮТЬСЯ В НАДПОЛІТИЧНИЙ СОЮЗ
«Предстоятелі трьох традиційних церков, розуміючи, в якій ситуації ми перебуваємо, вважають своїм обов'язком закликати народ України об'єднатися для спільної роботи на її благо».
Цією заявою архієпископ УГКЦ Блаженнійший Любомир Гузар висловив спільну стурбованість ситуацією в Україні духовних отців і представників інтелігенції. За їхнім глибоким переконанням, духовні питання є ключовими для країни, а в суспільному житті має домінувати моральність, засади якої помітно похитнулися.
До ініціативної групи «Перше грудня», створеної у 20-ту річницю референдуму за незалежність, увійшли В'ячеслав Брюховецький, Семен Глузман, кардинал Любомир Гузар, Іван Дзюба, Мирослав Попович, Ігор Юхновський та інші.
Головуючий у цій організації, відомий правозахисник, у минулому дисидент і політв'язень, а нині керівник Асоціації психіатрів України, член Громадської гуманітарної ради при Президентові України Семен Глузман розповів про мету і завдання цієї організації.
— Передусім, це проект не політичний — скоріш етичний і правовий. В іншому разі особисто я брати участь у ньому відмовився б. Не тому, що вважаю, що країні не потрібні партії. Просто я, як і багато людей, котрі увійшли в наше об'єднання, політикою не займаюся.
— На вашу думку, об'єднання духовенства й інтелігенції набагато важливіше?
— Річ у тім, що частина інтелігенції в нашій країні виявилася не готовою до таких змін, частина імігрувала. Значна кількість людей просто розгубилася через те, що опинилася в соціальному відношенні незатребуваною, а значна — і зовсім бідує.
Тому наше завдання допомогти цим людям знайти голос. У них є знання, інтелект, совість. Багато хто з них ще за часів Радянського Союзу намагався щось змінити. Частина з них була віруючою, але не афішувала цього, хоч їхня віра була щирою. Тоді на ній кар'єру не робили, як зараз. Це щирі люди, які відчули себе ізольованими від власних можливостей.
— Як вдалося зібрати разом людей із різними поглядами?
— Перший поштовх зробили церкви. Хоч ми різні, є спільні для всіх вищі духовні цінності. Я, наприклад,— російськомовний, решта думає і говорить українською. Є світські люди, є глибоко віруючі — парафіяни конкретних церков. Імовірно, хтось ставиться до нинішньої влади критично, хтось, навпаки, із симпатією. Ми цього не обговорюємо. Для нас це не головне.
Наше завдання — відновити ту звичку, яка завжди була властива інтелігенції,— говорити правду вголос, чинити по совісті. Для цього, до речі, великої мужності нині не потрібно, тому що в нашій країні, я вважаю, політв'язнів немає. Хоч у нас поки що і не цілком демократична, але все ж (я придумав своє визначення) «протодемократична» країна.
Ми, хоч і повільно, але просуваємося в бік Європи, і маємо, на мій погляд, менше думати про політику, а більше про моральну сторону життя, оскільки всі наші біди зосереджені всередині нас.
Хоч і я, і мабуть усі інші люди, що входять до групи «Перше грудня», теж не святі. У кожного є свої недоліки. Але ми й не закликаємо до святості, а хоч би до елементарної порядності та чесності.
— А як поставилися до вашої ініціативи звичайні громадяни?
— Реакція позитивна. Недавно мені зателефонував один чоловік. Де він узяв телефон, не знаю, напевно, в інтернеті. Він із якогось глухого села. Навіть там люди втомилися від нескінченних політичних ток-шоу. Коли народні обранці, представники різних партій говорять лише гидоту один про одного, а нічого конструктивного не роблять, це, звичайно, не політика. І наше завдання — громадян України — зробити все, щоб ті, хто називає себе політиками, поважали і більше зважали на своїх виборців.
Не менш важливо й те, що ініціативу, яка йде від Греко-католицької церкви, підтримав і Київський патріархат, і Українська православна церква Московського патріархату. Це свідчить про те, що всередині України зріють нові, дуже важливі конструктивні процеси, які будуть сформульовані найближчим часом.
Ми формуємо нову групу молодших від нас людей. Це представники інтелігенції з різних регіонів України — як західних, так і східних.
Я весь час повторюю слово «інтелігенція». Але це не означає, що ми робітників або фермерів не приймаємо. У нас не закритий клуб. Просто, і це моя особиста думка, в першу чергу все-таки відгукнеться не бізнес і не робочий клас, а інтелігенція.
Під час нашої першої зустрічі з керівниками церков кожен із нас висловлював свою позицію. Виступаючи після одного песимістично налаштованого товариша, я сказав, що не вважаю, що ми перебуваємо в такій трагічній ситуації. Просто ми ще не навчилися користуватися «виделкою і ножем» демократії. Ми ще тільки вчимося.
Розмовляв Олександр КОЗЛОВСЬКИЙ, Укрінформ
також у паперовій версії читайте:
- ФЕНОМЕН УКРАЇНСЬКОЇ ВИШИВКИ
- НА СВЯТОГО МИКОЛАЯ У КУРМАНАХ
назад »»»