БАГАТІЇ НЕ ПОСПІШАЮТЬ ДІЛИТИСЯ З БІДНИМИ
У 1992 році в календарі ООН з'явився Міжнародний день боротьби з бідністю. Так міжнародна спільнота заявила про намір зменшити кількість нужденних на планеті. Адже бідність — не лише низький рівень якості життя, а й передумови для епідемій, соціального напруження і навіть воєн.
Цьогоріч проти бідності виступали не лише чиновники з високих трибун і представники окремих соціальних груп, невдоволені умістом своїх гаманців. Світ заполонила хвиля масових протестів. Хоч як парадоксально, проти зубожіння протестували у найбагатших країнах.
Фінансова криза змусила уряди США та держав ЄС обмежувати видатки, а податки збільшувати. Не звичні до сутужності громадяни заможних держав не хочуть жертвувати своїм благополуччям. Антикорпоративна акція «Захопи Уолл-стрит» продовжує набирати обертів у Сполучених Штатах. Її учасники, яких уже десятки тисяч, говорять, що їх надихнула «арабська весна», що переросла на «американську осінь». Протести поширилися по всій країні. Неспокійно і у Старому світі — протести охопили навіть Англію та Німеччину. А у Греції та Італії акції непокори переросли на заворушення, у Римі відбулися справжні вуличні побоїща.
Про небажання жити в злиднях заявила і Українська Федерація профспілок, провівши всеукраїнську акцію «Профспілки проти бідності». Нині межа бідності в Україні — 1025 грн щомісячних доходів, а прожитковий мінімум ще нижчий — 985 грн. Тож профспілки вважають, що в проекті держбюджету на 2012 рік варто встановити розмір мінімальної зарплати та пенсії на рівні об'єктивно вирахуваного прожиткового мінімуму. В нашій країні 30% працюючого населення є бідним. Під час економічної кризи затягувати паски треба всім. Кількість мільйонерів у нас за рік збільшилася на 1200, а бідняків — на мільйон.
Озвучили профспілки і свої пропозиції, як збагатити державну скарбницю, з якої фінансують соціальні виплати. Зокрема, легалізація зарплат дасть Пенсійному фонду 15–18 млрд грн, створення нових робочих місць — 10 млрд грн. Українські протестувальники та влада в День боротьби з бідністю говорили про одне й те саме, але у різний спосіб.
Те, що пролунало з вуст протестувальників у формі вимог, влада озвучила у вигляді обіцянок на близьку перспективу. У Мінпраці розповідали про проект Держпрограми «Про подолання та запобігання бідності на період до 2015 року», розробленої на виконання Указу Президента України «Про невідкладні заходи з подолання бідності». Глава держави звернув увагу, що нині в Україні показник бідності найнижчий від 2001 року, хоч і визнав, що поки ця проблема залишається актуальною для низки категорії населення. Слова Президента підтверджують і експерти.
Економічним станом держави та її громадян переймалися і законодавці — Верховна Рада ухвалила у першому читанні проект бюджету на 2012 рік. Усе пройшло без сюрпризів — 248 народних обранців підтримали законопроект, запропонували уряду доопрацювати його, врахувати зауваження депутатів. Оцінюють документ нардепи по-різному. Представники більшості — прагматично, кажуть, що зауважень багато, і вони тягнуть ще на один бюджет. Проте в жодній статті соціальних виплат немає зменшення, зберігаються всі соціальні гарантії, зарплати зростуть на 5–15%. В опозиції традиційно розкритикували рівень фінансування соціальних видатків, зазначивши, що у найгірші часи соціальна складова бюджету перевищувала 40%, зараз — трохи більш ніж 25%. Оцінки політиків стримані. Експертів — скептичні, оптимізму уряду щодо показників зростання ВВП, курсу гривні до долара, рівня інфляції вони не поділяють, зважаючи на прогнозовану другу хвилю економічної кризи.
Обґрунтування
У Комітеті з питань бюджету зазначають, що після представлення у Верховній Раді законопроекту профільний комітет ґрунтовно опрацював його положення і показники. Провели засідання робочих груп за участю фахівців Мінфіну, Рахункової палати, Державної податкової служби та митної служби, НБУ, Фонду держмайна, Держфінінспекції, головних розпорядників коштів держбюджету та органів місцевого самоврядування. Отримано інформацію про розрахунки бюджету-2012 щодо їхньої реалістичності та обґрунтованості.
На жаль, немає підстав для збільшення показників надходжень до бюджету. Є ризики стосовно виконання запланованих показників доходів, надходжень від приватизації держмайна і держзапозичень на наступний рік, зокрема через нестабільність на зовнішніх фінансових ринках і загрози другої хвилі світової фінансової кризи. Тому урядові слід промоніторити стан світової економіки і з урахуванням міжнародних тенденцій оцінити внутрішні та зовнішні фактори розвитку нашої економіки.
У проекті бюджету закладено 10 млрд грн надходжень від приватизації держмайна. Одначе не подано до парламенту проект Державної програми приватизації. При опрацюванні показників витрат бюджету було заслухано 50 головних розпорядників коштів і вивчено проблеми бюджетного забезпечення у відповідних сферах діяльності. Більшість розпорядників зазначила недостатність бюджетних коштів для виконання покладених на них функцій. Проте міністерствами не розроблено галузевих заходів у межах виконання програми економічних реформ.
Особливо гостре, зауважують у комітеті, питання реформування у сфері соцзахисту. Треба виявити політичну волю і перейти до надання адресної соцдопомоги та монетизації соціальних пільг, упорядкувати отримувачів пільг. Усі зобов'язання неможливо виконати. Важливо почати діалог із суспільством на цю тему, інакше ніколи не зможемо вийти із замкнутого кола популізму і обману людей.
Під час розгляду проблем місцевого самоврядування найбільше занепокоєння в комітеті викликало недостатнє забезпечення фінресурсами виконання делегованих повноважень. Це призводить до відволікання ресурсів місцевого самоврядування і стримує розвиток регіонів. Урегулювання проблем місцевих бюджетів залежить від дієвості проведення адміністративно-територіальної реформи, але її концепції немає.
Слід затвердити державні соцстандарти і нормативи з урахуванням вимог закону, які мають бути основою для розрахунків фінресурсів на виконання делегованих повноважень.
Актуальним є вирішення проблем житлово-комунального господарства. Ще ніколи його не фінансували так погано, визнають у комітеті. Тож уряд має вжити невідкладних заходів для розв'язання цієї проблеми. Кабмін має врегулювати погашення заборгованості в різниці в тарифах на теплоенергію, водопостачання, водовідведення.
Профільним комітетом опрацьовано понад дві тисячі пропозицій нардепів і комітетів Верховної Ради, проаналізовано висновки Рахункової палати. Більшість пропозицій, запевняють у комітеті, були незбалансовані, не всі узгоджені з основними напрямами бюджетної політики на 2012 рік, ініціативи щодо збільшення витрат або зменшення надходжень бюджету не визначають джерел їхнього покриття і можуть призвести до збільшення держборгу і держгарантій.
Аби втілити всі пропозиції, треба 386 млрд грн. Ураховано пропозиції, пов'язані з реалізацією ухваленого парламентом законопроекту про внесення змін до Бюджетного кодексу та деяких законодавчих актів. А також спрямовано на забезпечення узгодженості з вимогами і термінологією бюджетного законодавства. Відхилено ініціативи, що потребують додаткових коштів бюджету, але урядові пропонується опрацювати їх при підготовці проекту до другого читання.
З урядом знайшли компроміс щодо розподілу частини коштів за бюджетною програмою «Державні капітальні видатки, що розподіляються Кабінетом Міністрів» зі спрямуванням на збільшення субвенцій місцевим бюджетам для соціально-економічного розвитку окремих територій.
У Мінфіні зазначають, що досягнуті економічні результати в 2010 і 2011 роках дають змогу з оптимізмом дивитися у майбутнє. Проте в умовах спаду світової економіки та можливої другої хвилі фінансової кризи треба виважено і оптимально формувати бюджет-2012. Через нестабільність на світових ринках і загострення боргової кризи в США та країнах ЄС прогнози зростання світової економіки погіршилися.
Тому при доопрацюванні проекту бюджету враховуватимуть тенденції глобальної економіки і зміни до Бюджетного кодексу та інших законодавчих актів. У Мінфіні переконані, що бюджетна політика наступного року стане джерелом прискореного зростання добробуту населення на базі зміцнення економічного потенціалу країни.
Ризики
Відповідно до законодавства Рахункова палата проаналізувала законопроект бюджету-2012. Експертиза засвідчила, що документ розроблено на підставі оптимістичних макроекономічних показників, що закладає ризики його виконання. Проект ґрунтується на показнику зростання ВВП, вищому за очікуваний цьогоріч. Однак із урахуванням того, що економіка України експортозалежна і експортна складова ВВП постійно збільшується, в умовах уповільнення зростання провідних економік, зокрема основних торговельних партнерів України, прогнозоване 5% зростання ВВП викликає сумніви.
Істотним ризиком виконання видатків бюджету є запланований рівень інфляції 7,9%, найнижчий за останнє десятиріччя. Ризиками утримання інфляції на прогнозованому урядом рівні є сформовані тенденції до підвищення світових цін на сільгосппродукцію та випереджального більш ніж учетверо цього року зростання цін виробників промислової продукції порівняно зі споживчими цінами. Суттєве перевищення прогнозованого рівня інфляції може привести до необхідності перерозподілу видатків для недопущення зниження соціальних виплат із держбюджету.
Ще одним ризиком є отримання держзапозичень, більш ніж 40% із зовнішніх джерел. Можливість отримання зовнішніх позик залежить від стану світового фінансового ринку. В умовах його нестабільності інвестори для мінімізації ризиків і уникнення економічних утрат виводять капітали з країн із перехідною економікою. Проблеми держборгів залишаються актуальними впродовж останніх років. Як і цьогоріч, витрати на погашення і обслуговування держборгу будуть вагомі, і в 2012-му становитимуть п'яту частину надходжень бюджету. Проблеми ускладнюються тим, що частину держборгу сформовано в іноземній валюті. Це валютний ризик, особливо за тенденції погіршення платіжного балансу через дефіцит торговельного балансу, що постійно зростає.
Залишається невирішеною проблема міжбюджетних відносин. У законопроекті не передбачено суттєвих змін бюджетної політики щодо формування місцевих бюджетів. Як і цьогоріч, за рахунок міжбюджетних трансфертів із держбюджету заплановано сформувати понад половину доходів місцевих бюджетів. Надання дотацій вирівнювання передбачено 93% місцевих бюджетів. Це свідчить про надмірну централізацію бюджетних ресурсів на державному рівні й про невідкладність реформування регіональної політики держави.
Рахункова палата запропонувала уточнити макроекономічні показники, враховані при формуванні держбюджету та основні його параметри. Зважаючи на скорочення цьогоріч обсягів виробництва основних підакцизних товарів, переглянути передбачені показники зростання наступного року на 17% надходжень акцизного податку.
Завершити реформування центральних органів виконавчої влади, які є розпорядниками бюджетних коштів, що потрібно для своєчасного та повного проведення видатків держбюджету. Переглянути розподіл загальнодержавних податків і зборів між державним і місцевим бюджетами для сприяння соціально-економічному розвитку регіонів за рахунок децентралізації бюджетних ресурсів.
Критика
В опозиції обурюються, що не враховано жодної пропозиції про зменшення витрат на утримання влади і збільшення соціальних стандартів. Влада не хоче скорочувати видатки на себе і страхувати людей, котрі потерпають від кризи. До того ж у проекті бюджету закладають суттєві диспропорції — на виконання заходів соціального і економічного розвитку регіонів у 2012 році 40% усіх коштів будуть скеровані на три регіони — Кримський, Донецький, Дніпропетровський. А на Херсонську область — 0,7%, Тернопільську — 1%, це не дає можливості навіть виплатити зарплату працівникам освіти і охорони здоров'я.
Тому додали субвенцію — 692 млн грн на всі регіони. Проте поділили її також дивно — Донецькій області заплановано 160 млн грн, Луганській — 50 млн, а Чернігівській, Черкаській та Херсонській — по 13 млн, Полтавській — 11, із них 10 млн — місту Комсомольську, Тернопільській області — 5 млн грн. Полтавська область, якій дали з барського плеча мільйон гривень, переносить канікули на два тижні, бо в цьогорічному бюджеті немає грошей на опалення шкіл.
Нині в країні тотально затримують зарплати. Тому кризу влада переносить на звичайних громадян, сама не бажає затягувати паски. Опозиція називає кошторис-2012 бюджетом розкішного життя для влади і виживання для людей, місцевих рад. Розміри соціальних стандартів бюджету на наступний рік суттєво і штучно занижено. Це призводить до недовиплат соціальної допомоги, «заморожених» пенсій, зарплат, стипендій.
Прожитковий мінімум розраховують за застарілою методикою. Тож на добу людині припадає 250 г картоплі, 100 г хліба, 10 г макаронних виробів, 5 г гречки, пів-яйця, 5,5 г сала і 25 г ковбаси. Пропонується одяг, чоботи і капці купувати раз на три роки, туфлі — раз на чотири роки. Це вже рівень не бідності, а злиднів. Цікаво, чи вижили б нардепи на таку пайку?
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»