МИТНИЙ СОЮЗ ПЕРЕД ВИПРОБУВАННЯМИ
Офіційно створений у липні поточного року Митний союз Білорусі, Казахстану та Росії все ще заклопотаний формуванням спільної договірно-правової бази співпраці. Проте не менш складним є питання реагування на виклики економічної кризи.
У кожної з країн — членів Митного союзу — спільні й специфічні проблеми. Усі вони продовжують непрості переговори про вступ до Світової організації торгівлі. Однак приймати Білорусь та Казахстан окремо, здається, ця організація не готова. Цього не хоче й Росія. Натомість вступ РФ із політичних причин блокує Грузія.
Тиждень тому на Білорусь потужно тиснули члени Євросоюзу під час саміту «Східного партнерства». На варшавський саміт тоді не запросили президента Олександра Лукашенка і обмежили участь білоруської делегації у протокольних заходах форуму. Учасники варшавського саміту вітали представників білоруської опозиції, які зазначали, що режим імпортує стандарти демократії зі Сходу, а гроші хоче отримувати із Заходу.
Зрештою МВФ готовий надати Білорусі дев'ять мільярдів доларів за амністію усім політичним в'язням. Щоправда, такий крок ризикований з точки зору неминучого загострення внутрішньополітичного становища у Білорусі. Експерти прогнозують Мінську дефолт. Його уникнення залежить від залагодження політичних і економічних суперечностей із Москвою, що є непростою справою. Навряд чи партнери Білорусі з Митного союзу готові допустити, аби Мінськ у цій організації відіграв трагічну роль збанкрутілих Афін, яку ті виконали у Євросоюзі.
Казахстан не має такої кількості внутрішньополітичних проблем, але опозиція Середнього та Молодшого жузів правлінню представника Старшого жуза — Нурсултана Назарбаєва — поступово оформлюється. Більш-менш стабільна ситуація у Казахстані може змінитися під впливом парламентських виборів у сусідньому Киргизстані, що мають відбутися наприкінці жовтня. Місцеві ісламісти вже пообіцяли дестабілізувати становище як у Киргизстані, так і Казахстані.
Специфічні проблеми «дістали» й Росію. Вирішення питання з фаворитами парламентських і президентських виборів не додало стабільності російському рублю. Вже понад місяць лихоманить Московську фондову біржу. Такі тенденції розглядають як реакцію західних інвесторів на перспективу повернення Володимира Путіна до Кремля та відставку ліберального міністра фінансів Олексія Кудріна.
Цей політичний чинник може означати, що до завершення президентських виборів у Росії, тобто до кінця першого півріччя 2012 року, не слід очікувати нових кроків у розширенні кола учасників Митного союзу. Для ймовірного переможця президентських виборів Володимира Путіна удосконалення та розширення Митного союзу стане політичним пріоритетом. Задля цього доведеться довести здатність Митного союзу ефективно вирішувати економічні проблеми і задовольняти не лише російські національні економічні інтереси.
Андрій МАРТИНОВ
також у паперовій версії читайте:
- ЩО ОЧІКУЄ НА СИБІР?
- «ГАЗПРОМ» ПОТРАПИВ ПІД КОНТРОЛЬ
назад »»»