ПОЛІТИКИ РЯТУЮТЬ ЕКОНОМІКУ
Початок осені не дав вагомих підстав для поліпшення ситуації у світовій економіці. Головна причина цього — невизначеність з макроекономічними тенденціями у США та Євросоюзі.
Федеральна резервна система Сполучених Штатів днями доповіла, що повільне відновлення економіки не отримало прискорення, спричинивши погіршення ситуації в деяких галузях, нестабільність на ринках і сповільнення темпів промислового виробництва.
Реагуючи на цю тенденцію, президент Барак Обама у промові перед Конгресом заявив про намір пожвавити економіку країни, інвестувавши 400 млрд доларів у створення робочих місць. Зробити цей крок планується за рахунок додаткової емісії доларів. Через очікувану додаткову інфляцію буде здешевлено американський зовнішній борг. Проте це не означає, що швидко відбудуться радикальні зміни на внутрішньому ринку. Тому президент США також запропонував скоротити рівень оподаткування малого бізнесу. Однак ці ініціативи опинилися під вогнем критики з табору республіканців.
Передвиборчі пристрасті (6 листопада 2012 року мають відбутися чергові вибори президента США) можуть ускладнити прийняття пропозицій Обами. Звичайно, він також матиме нагоду різко розкритикувати республіканців, які не турбуються про потреби «середніх» американців. Утім, у такому разі буде підірвано довіру громадян до політичної еліти країни.
Тож, певніше за все, програму Обами буде прийнято. Так політичний істеблішмент спробує відкласти до інавгурації нового президента доленосні питання не тактичного, а стратегічного порятунку економіки. Проблема у тому, що це робиться за рахунок інтересів інших світових гравців, передусім Євросоюзу.
Конституційний суд ФРН днями ухвалив рішення про законність рішення уряду Ангели Меркель про надання фінансової допомоги Греції. 14 вересня 2011-го Міжнародний валютний фонд відновив переговори з Грецією щодо реструктуризації її 350-мільярдного боргу в доларовому еквіваленті.
Бундесканцлер зажадала, аби припинилися розмови про можливість виходу Греції із зони євро, адже це може спровокувати ефект доміно. Загальна ситуація в інших проблемних країнах Євросоюзу невизначена. Італійський уряд Сільвіо Берлусконі ухвалив рішення про безпрецедентне скорочення державних витрат, але це обіцяє гарячу осінь профспілкових протестів.
Іспанія вступила у позачергову парламентську виборчу кампанію. Проте так і не було ухвалено рішення про закріплення рівня державного боргу Іспанії в її конституції. Правлячі соціалісти та опозиційні християнські демократи не збираються власними руками рити собі політичну могилу. Ще одна країна Піренейського півострова — Португалія — також важко знаходить загальнонаціональний консенсус для скорочення бюджетних витрат. А грецький уряд Кіпру взагалі веде переговори з росіянами про термінове отримання кредиту — 2,5 млрд євро.
Тому в жовтні на саміті Євросоюзу доведеться ухвалювати стратегічне рішення про долю фонду стабільності євро. Задля цього доведеться зробити доленосний та непростий вибір: погодитися на обмеження національного фінансового суверенітету, зміцнити повноваження Європейського центрального банку і створити замість національних систем оподаткування загальноєвропейську систему або відмовитися від спільної європейської грошової одиниці.
Проти подальшого обмеження національного фінансового суверенітету різко виступила Велика Британія. Проте альтернативний сценарій нічого оптимістичного не обіцяє. Оптимісти вважають, що поглиблення кризи переконає більшість громадян країн Євросоюзу ухвалити непопулярне рішення про подальше обмеження національного суверенітету. Натомість песимісти вважають, що вихід із кризи потребує лише національних рішень. Суть проблеми у тому, що ці рішення не просто альтернативні, а й незворотні. Причому ситуація настільки невизначена і нестабільна, що шальки терезів на той чи інший бік може підштовхнути будь-яка «дрібниця».
також у паперовій версії читайте:
- ДАНЦІ ЗГАДУЮТЬ ГАМЛЕТА
- ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ ВИМІР ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
- СИРІЙСЬКИЙ ФРОНТ
назад »»»