ВИКРАДАЧ-ІМІТАТОР
Цікавий кримінальний кросворд розгадали працівники карного розшуку прикарпатської міліції. Про цей випадок варто розповісти, оскільки він мав відносно щасливий фінал для його учасників.
Близько дванадцятої години надійшло повідомлення про те, що на дорозі між Івано-Франківськом і райцентром Богородчани стався розбійний напад на будкову машину, що розвозила по крамницях свіжий хліб. 20-річний водій-експедитор розповів, що він ще в Богородчанах помітив легковий автомобіль марки «Шкода», котрий невідступно прямував за ним, не відстаючи і не обганяючи, а в ньому сиділо троє дуже підозрілого виду молодиків.
Саме про це він по мобільному телефону повідомив свого господаря. Але на безлюдній ділянці траси вони перегородили йому дорогу, змусили зупинитися, бризнули в обличчя струменем газового балону, вдарили по голові металевою палицею-монтировкою, а потім забрали всю виручку — шість з лишком тисяч гривень.
Отже, зі слів потерпілого вимальовувався склад злочину, передбачений ст. 187 Кримінального кодексу України — «розбій», котрий належить до категорії небезпечних і особливо тяжких. З цього витікало, що правоохоронці мають взятися за його розкриття з особливою ретельністю. Вони і вжили всіх передбачених у таких випадках заходів: передали прикмети зловмисників усім постам, перекрили патрулями ДАІ шляхи можливого пересування їхньої «Шкоди», а також стали перевіряти алібі раніше засуджених за аналогічні злочини місцевих мешканців.
Не забули вони й про ще один пункт інструкції, яка регламентує оперативно-розшукову роботу: перевірити достовірність отриманої інформації і щирість її джерела, тобто, переконатися, що заявник не замилює їм очі. Хлопець характеризувався позитивно. Виріс без батька, жив із матір'ю. Алкоголем не зловживав, за хуліганство чи інше неподобство міліцією не затримувався. На роботі ні в чому поганому — на кшталт брехні чи крадіжок — помічений не був.
І все ж таки досвідчені сищики звернули увагу на одну деталь, яка викликала сумнів у правдивості його слів. Це стосувалося характеру тілесних ушкоджень. Якби зловмисники дійсно вдарили його монтировкою саме так, як він розповідав, то у нього був би, щонайменше, струс мозку. А хлопець поводив себе так жваво, ніби то була дрібна подряпина.
Це дало розшуковцям привід трішечки глибше покопирсатися в особистому житті потерпілого водія. Вони дізналися, що той мав інтимні стосунки з 25-річною дівчиною, і поспілкувалися з нею. Молода жінка розповіла їм, що вони кохали одне одного і хотіли мешкати разом, але матір хлопця не хотіла її на поріг пускати. Сама вона, до речі, теж не могла привести його до себе додому, оскільки мешкала з батьками і сестрою, і вільного місця в їхньому помешканні не було.
Парубок дуже переживав, а зовсім недавно повідомив, що не сьогодні-завтра він заробить чималу суму грошей, і вони удвох зможуть винайняти однокімнатну квартиру на околиці Івано-Франківська. Коли сищики дізналися про таку цікаву обставину, їм лишалося тільки вибрати зручний психологічний момент і запитати хлопця, а де ж саме він збирався узяти гроші?
Той не витримав і в усьому зізнався. Виявилося, що розбійний напад був ним вигаданий від початку й до кінця. Ніхто його не переслідував на «Шкоді» і тим більше не бив палицею по голові — він сам себе трішки пошкрябав викруткою. Також він задля зайвої переконливості сам пустив у кабіну струмінь з газового балончика, який потім викинув у лісосмугу. Там же брехливий експедитор заховав і викрадені у свого підприємства шість тисяч гривень.
Думка дістати гроші таким чином прийшла до нього не одразу. Хлопець дійсно хотів жити з коханою жінкою і, щоб мати можливість винаймати житло, намагався взяти кредит, але банк йому відмовив. Цей факт потім було підтверджено під час виїмки документів, проведеній у тій фінансовій установі, і враховано слідством як щось на кшталт пом'якшувальної обставини. Отже, спіймавши облизня в банку, парубок вирішив заволодіти коштами свого господаря, причому в той момент, коли щойно випечений хліб розвезено по крамницях, і в нього як в експедитора на руках уся сума виручки.
Коли це все було з'ясовано, кримінальна справа, порушена за фактом розбійного нападу, була закрита у зв'язку з відсутністю складу злочину. Зате було порушено дві справи за іншими статтями кримінального кодексу: 191, яка стосується заволодінням майном шляхом зловживання службовим становищем, і 383 — «Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину». І якщо в першому разі в ролі потерпілої сторони виступало приватне хлібопекарське підприємство, то в другому — держава, оскільки працівники правоохоронних органів марно витрачали кошти платників податків на розслідування побрехеньок зловмисника.
Зауважимо, що за ст. 191 ККУ, залежно від обставин і обсягів, іноді судять і високопосадових розкрадачів, однак дії парубка кваліфікували за її першою частиною, тобто найпростішою: привласнення майна, яке було ввірене особі. За невеликих розмірів викраденого це карається як мінімум штрафом до 850 гривень, як максимум — чотирма роками позбавлення волі. Хлопця пожаліли, і суд призначив йому всього-на-всього 600 гривень штрафу.
А от за неправдиве повідомлення, котре завдало стільки мороки працівникам міліції, його було засуджено до 240 годин громадських робіт. Хоч за це він міг би отримати до двох років позбавлення волі.
Юрій КОТНЮК
також у паперовій версії читайте:
- ХРОНІКА ПРИГОД
- ТЕХОГЛЯД СКАСОВАНО,АЛЕ МАШИНА МАЄ БУТИ СПРАВНОЮ
- МАТИ ПРОДАВАЛА ДОЧКУ
назад »»»