КОМУ ДІСТАНУТЬСЯ ЧОРНОЗЕМИ?
Ринок землі в Україні має запрацювати від 1 січня 2012 року. Всі необхідні для цього закони будуть ухвалені. Принаймні на це сподіваються у Державному земельному агентстві, адже без відповідних документів скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення неможливе.
Нещодавно український уряд зробив ще один крок у напрямі вільного продажу землі — законопроект про ринок землі схвалив і подав до Верховної Ради. Розглянути його народні обранці мають до листопада поточного року. Щоправда, іноземці, як мовиться, можуть не хвилюватися. Вони, згідно з цим документом, купувати українські землі не зможуть, хоч раніше подібна ідея була. Таке право матимуть тільки громадяни України, фермерські господарства і держава.
До речі, за законом 2001 року іноземці не можуть купувати землі сільськогосподарського призначення на території Росії. А торік президент РФ своїм указом затвердив список прикордонних територій, де іноземці та особи без громадянства не можуть на правах власності мати земельні ділянки. До списку потрапили 380 районів і міст Росії. Це більшість суб'єктів федерації на південному Кавказі, у Сибірському та Далекосхідному федеральних округах. На території Краснодарського краю заборонено продавати землю у 12 районах і територіально-адміністративних одиницях, зокрема в Анапі, Новоросійську, Геленжику, Сочі. Обумовлено це тим, що всі вони виходять до державного кордону, який пролягає як по суходолу, так і вздовж Чорного та Азовського морів.
Росія має державний кордон на території Краснодарського краю з Грузією, а по морю — з Україною. Обмеження на продаж російської землі пов'язане із забезпеченням безпеки країни і відповідає цивільному земельному законодавству. Тож указ президента РФ не є якимось особливим чи показовим. Обмеження на володіння земельними ділянками на прикордонних територіях діють у багатьох країнах світу. Але той указ виявився несподіваним для Фінляндії, яка має протяжність кордону з Росією 1300 км, які й потрапили під визначення прикордонної зони. До речі, російські громадяни мають право купувати землю у Фінляндії. Утім, деякі спритні мешканці тієї держави підстрахувались, обійшовши закон,— побудували чи купили будинки на землі, що належить російським громадянам.
Серйозно ставляться до землі і в Словаччині. Її уряд ухвалив рішення щодо продовження дії мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення для фізичних осіб-іноземців. Відповідно до пропозиції міністерства сільського господарства і розвитку села Словацької Республіки фізичні особи-іноземці не зможуть у Словаччині купувати землі сільгосппризначення до кінця квітня 2014 року. Уряд направив відповідний запит до Єврокомісії. У поясненнях щодо цієї пропозиції міністерство зазначило, що поки існують економічні та соціальні причини для продовження дії мораторію.
Фахівці міністерства стверджують, що словацький ринок землі ще не є стабільним, ризики щодо спекулятивних операцій залишаються реальними. Скасування мораторію може призвести до швидкого зростання цін на землю, які поки що залишаються нижчими, ніж в інших країнах ЄС. Це може, у свою чергу, ускладнити доступ словацьких фермерів до обробки землі. Люди на селі не матимуть роботи, і соціальна ситуація на регіональному рівні в країні може погіршитися.
Представники міністерства сільського господарства і розвитку села розуміють, що продовження дії мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення для фізичних осіб-іноземців є недостатньо ефективним механізмом для охорони сільськогосподарських словацьких земель, адже іноземці як юридичні особи на відміну від фізичних мають право купувати такі землі. Словацький уряд розмірковує над можливістю на прикладі німецького або данського законодавств запровадити закони, згідно з якими землі сільгосппризначення можуть купувати лише особи, які проживають у цьому регіоні, і такі операції мають ухвалювати органи місцевого самоврядування.
Як відомо, український парламент відмовився продовжити мораторій на продаж земель сільгосппризначення ще на три роки. Відповідний законопроект подали представники опозиції. Проти виступили понад дві третини нардепів. Дія мораторію закінчується наприкінці нинішнього року. Скасування мораторію не викличе масового продажу земельних паїв, запевняють у Державному земельному агентстві. Водночас спрогнозувати розвиток ситуації складно через високу ймовірність утворення тіньового ринку землі, який держава контролювати не зможе, зазначають експерти.
В урядовому законопроекті про ринок землі вистачає серйозних обмежень. Скажімо, купувати скільки завгодно земельних паїв зможе не кожен українець, а тільки той, хто має досвід сільськогосподарського виробництва або профільну освіту. У разі придбання угідь вартістю понад 150 тис. грн покупець зобов'язаний задекларувати свої доходи. А ось за перепродаж землі впродовж перших п'яти років держава стягуватиме високе мито. Законопроект, за визначенням урядовців, революційний, тож і ставлення до його ухвалення відповідне. Попереду — всенародне обговорення.
Глава уряду М. Азаров запевняє, що є всі можливості для прийняття відповідних постанов, рішень, будуть видані ліцензії на право проведення земельних торгів, підготовлені ліцетатори, визначена агенція, яка опікуватиметься землями державної власності (нині ними займаються райдержадміністрації, місцева влада). Буде також завершена інвентаризація земель, видача державних земельних актів, розмежування сільгоспугідь і земель комунальної власності, а також запроваджена нова справедлива ринкова оцінка земель. І ще буде заборонено надмірну концентрацію землі в одних руках. Поставлено й запобіжники спекулятивному продажу землі. Купив поле — обробляй. Консолідація земель не дозволить розривати господарство.
Усі гілки виконавчої влади мають узяти на себе відповідальність за завершення земельної реформи, наголошує міністр аграрної політики і продовольства М. Присяжнюк. Процеси проведення в Україні земельної реформи надто затягнулися. Міністр закликав українських політиків та урядовців говорити не про ринок землі, а про форми сільського господарювання, про те, що до економіки можна залучати інвестиції, щоб призупинити деградацію українського села та збільшити економічні показники аграрного сектора.
Скасування мораторію на продаж землі обіцяє нові інвестиції і нові технології. І це саме те, кажуть експерти, що може допомогти зробити прискорення українського сільського господарства і забезпечити продовольчу безпеку України.
Битва за врожай
А поки аграрії займаються збиранням урожаю. Ще кілька тижнів тому сільгосппрогнози були досить оптимістичними. Експерти вважали, що нинішній урожай зернових буде набагато кращим, ніж торішній. Погодні умови були сприятливі, і фахівці казали, що Україна може зібрати 47-48 млн т зернових (торік 39 млн т). Очікувалося, що й експортні потужності країни також зростуть, і аграрії отримають більші прибутки, хоч затверджений секвестр бюджету-2011 і введення мита на зернові ляже тягарем на аграріїв і призведе до зменшення прибутковості аграрного бізнесу. Але якщо ціни на світових ринках зростатимуть, то позитивні тенденції в країні триватимуть, і аграрний бізнес буде привабливішим, ніж торік.
Експерти розраховували на те, що соняшник, ріпак, соя дадуть хороший урожай. Ріпак традиційно буде вивезений із України на експорт ще до січня, адже в Україні він не переробляється. Потенціал з переробки соняшника на олію зростатиме. Очікувалося, що Україна залишиться на першому місці у світі з торгівлі соняшниковою олією і не здасть цих позицій Аргентині.
Нині ж гідрометцентр прогнозує у зв'язку з несприятливими погодними умовами зниження врожаю озимої і ярої пшениці на 10–20% у Кіровоградській, Черкаській, Одеській, Вінницькій, Київській, Миколаївській, Дніпропетровській областях, де за п'ять днів випала двомісячна норма опадів. А на Луганщині за п'ять годин випали місячні обсяги опадів. Через рясні зливи на полях цих областей зернові культури частково пошкоджені. Хлібороби Одещини мали надію зібрати рекордний врожай пшениці — 3 млн т, натомість рахують збитки. Шквальний вітер та зливи поприбивали колоски до землі. Аграрії кажуть, що комбайни навряд чи зможуть їх підібрати. Після рясних опадів колоски почали чорніти, з них стрімко обсипається зерно. Крім ранніх зернових, постраждали й соняшник з кукурудзою.
Вчені припускають, що за таких умов якість зерна також буде гіршою. Ґрунти розм'якли і коренева система пошкоджена. Будуть втрати і при збиранні врожаю. Швидкими темпами прогресують хвороби зернових. Щоб зберегти хоча б частину вирощеного, хлібороби хочуть зібрати його раніше. Та лише тоді, коли на полях висохне уся вода. Завчасно збирати врожай імовірно доведеться не тільки на Одещині. Природно, кліматичні умови, що склалися, скоротять терміни збирання зернових між південними і центральними регіонами. Передбачається перекинути значну частину техніки, комбайнів із південних регіонів після закінчення збирання врожаю до центральних і північних районів. Нині, кажуть селяни Одещини, без допомоги держави не обійтись. І сподіваються, що найближчим часом їм виділять додаткове паливо і техніку, аби вони змогли врятувати хоча б те, що вціліло після негоди.
Аграрії вже намолотили 1,8 мільйона тонн зерна нового врожаю. Середня врожайність цього року становить майже 30 центнерів з гектара. Щоб не втратити оптимальні для жнив строки і, як наслідок, вирощений урожай, перший віце-прем'єр А. Клюєв доручив уряду посилити контроль за збиранням хліба. Особливу увагу слід звернути на дотримання умов безпечної праці. І ще потрібно вжити заходів з оптимізації структур посівних площ сільгоспкультур, починаючи з осінньої сівби, з урахуванням потреб внутрішнього ринку; забезпечити постійний моніторинг та уточнення регіональних балансів з показниками та прогнозами на основні види сільгосппродукції. Профільному міністерству для якісного проведення польових робіт доручено активно сприяти аграріям в отриманні кредитів та забезпеченні паливом і міндобривами за цінами виробника.
У профільному міністерстві кажуть, що корективи, які внесла погода, скоротять терміни збирання врожаю у південних і центральних регіонах. Тому нині важливим є ефективне використання техніки. Від 30 червня Аграрний фонд проводить щотижневі тендери із закупівлі зернових. За розрахунками фахівців АФ зможе купити додатково до 2 млн т зерна. За форвардними контрактами майже 900 тис. т продовольчого зерна вже придбано і ще майже 2 млн т АФ купить протягом липня-жовтня.
Овочеві перспективи
На жаль, досить складна ситуація в Україні і з овочевою продукцією. З одного боку, через те, що переважна більшість овочів вирощується дрібними фермерами чи населенням. Але оскільки останніми роками ціни на овочі зростають, цей бізнес став більш привабливим для потужних корпорацій і бізнес-структур, не пов'язаних з аграрним ринком, і навіть для іноземних інвесторів. Якщо бізнес вкладатиме гроші не тільки у вирощування овочів, а й у їхнє зберігання, то продовольча безпека Україні гарантована. Нині велика кількість вирощених овочів втрачається через нестачу овочесховищ. Експерти кажуть, що тенденція приходу бізнесу в овочівництво й виноградарство зберігатиметься і наступного року, якщо кон'юнктура цін буде сприятливою.
Донедавна овочі були недооцінені, і бізнесу було нецікаво працювати в цьому секторі. Цьогоріч ціни для нього були прийнятними. Хоч це не є позитивним фактором для населення, адже подорожчала вся овочева продукція, і ми вже не побачимо дешевої моркви і картоплі. Але це певна гарантія, що достатня кількість овочевої продукції буде на полицях магазинів протягом року. Якщо бізнес прийде до овочевого сектора надовго, він гарантуватиме обсяги і якість овочевої продукції.
Експерти зауважують, що поки дії уряду на аграрному ринку не сприяють збільшенню виробництва, аграріїв обкладають додатковими податками, митними тарифами. А те, що від 1 липня цього року аграріям не повертатимуть ПДВ, не сприятиме більш інтенсивному веденню сільського господарства, хоч за рахунок розширення посівних площ і підвищення врожайності аграрії можуть нівелювати певну нестачу прибутковості у своєму бізнесі. Якщо аграрії користуватимуться новітніми технологіями, збільшуватимуть врожайність, вони зможуть перекрити фінансові ризики валом своєї продукції. До речі, урядовці обіцяють, що до нинішнього жовтня в країні буде обладнано п'ять оптових ринків сільгосппродукції та почнеться будівництво овочесховищ, що дасть можливість забезпечити країну овочевою продукцією в необхідній кількості. Створення мережі оптових ринків допоможе залучити інвестиції в інфраструктуру аграрного ринку, що потребує понад 10 млрд грн. Додаткові надходження від експорту сільгосппродукції становитимуть понад 8 млрд грн на рік (уже зараз в Україні виробляється більше продукції, ніж споживається). Для будівництва оптових ринків є достатній рівень державної підтримки та зацікавленість потенційних інвесторів, кажуть урядовці.
До речі, Крим здатний стати основним постачальником біологічно чистої продукції. Його клімат і ґрунти дозволяють вирощувати овочі та фрукти без хімічних речовин. Але зараз його жителі і гості таких майже не споживають, адже за 20 років обсяги їх вирощування зменшилися на 60%. Держава не підтримує виробників, не виділяє обіцяних грошей, які б забезпечили різке збільшення овочевої продукції, фруктів, винограду. Кримські оздоровниці намагаються годувати відпочивальників вітчизняними овочами, які конкурують за цінами і якістю з імпортними. Кримська влада пропонує туркомпаніям домовлятися з господарствами заздалегідь, попередньо частково оплачувати замовлення. Такий механізм здешевив би продукцію і гарантував поставки. Керівники оздоровниць не проти, але кажуть, що пропозиції від аграріїв поки що не надходили.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»