«ПОЛЮВАННЯ» № 2
Наступником знищеного терориста № 1 і лідера «Аль-Каїди» Осами бен Ладена став Айман аль-Завахірі. Тепер американці полюватимуть за ним. Але це вже буде інша історія.
Особа Завахірі
Айман аль-Завахірі народився 19 червня 1951 року у відомій каїрській академічно-медичній родині — його батько був професором фармакології, а дядько — великий імам аль-Азгар, керівник найпрестижнішого центру ісламського навчання. Із сім'ї Завахірі вийшли не тільки лікарі та духівники, а також дипломати, правники, інженери. Завахірі, теж випускник престижної медичної школи, досконало володіє кількома мовами, в тому числі англійською.
З юних років він виявляв схильність до вивчення ісламу та його поширення, однак у досить специфічний спосіб. Швидко організував власне коло, яке прагнуло повалення уряду, що незабаром об'єдналося з іншими, так само налаштованими групами, утворивши екстремістську мережу Єгипетського ісламського джихаду, члени якої вбили президента Єгипту Анвара Садата 6 жовтня 1981 року.
Завахірі був арештований внаслідок цього замаху і, хоча не доведено участь у змові, він мусив провести три роки в ув'язненні за нелегальне зберігання зброї та, ймовірно, був тортурований. Після звільнення із в'язниці у 1985-му він попрямував до Саудівської Аравії, а потім до Афганістану і Пакистану, де працював лікарем моджахедів.
У 90-х роках як лідер відновленого Єгипетського ісламського джихаду був організатором терористичної кампанії в Єгипті, кульмінацією якої став кривавий напад на закордонних туристів у Луксорі в листопаді 1997 року (58 убитих чужоземців); у 1999 році його заочно було засуджено на смерть єгипетським військовим судом.
У лютому 1998 року Єгипетський ісламський джихад формально об'єднав сили з «Аль-Каїдою» під керівництвом Осами бен Ладена, створивши разом з іншими ультраекстремістами Світовий ісламський фронт, який проголосив «джихад проти євреїв і хрестоносців». Якщо на той час «Аль-Каїда» зосередила свою діяльність в Афганістані і Саудівській Аравії, то під впливом Завахірі, найближчого поплічника бен Ладена, обрала ціллю США, а першим актом глобальної терористичної мережі стали напади на посольства США у Кенії і Танзанії 7 серпня 1998 року (224 вбитих).
У зв'язку з цим влада США призначила за Завахірі, так само як за бен Ладена, нагороду 25 мільйонів доларів. Завахірі і бен Ладен пережили наступ американських військ у горах Тора Бора в Афганістані у грудні 2001 року і з того часу переховувалися. Завахірі став найбільш відомим речником «Аль-Каїди», регулярно проголошуючи розміщувані в Інтернеті відеозаписи, тоді як публічні коментарі бен Ладена з'являлися лише час від часу.
Принаймні один раз США спробували ліквідувати безпосередньо Завахірі: 13 січня 2006 року під час американської ракетної атаки на пакистанське село Дамадола загинуло 18 осіб, у тому числі чотири високопоставлені члени «Аль-Каїди».
Після того, як другого травня американські командос убили бен Ладена в пакистанському місті Абботтабад, Завахірі розмістив 8 червня в Інтернеті заяву про продовження кампанії насильства, але не сказав нічого про спадкоємність після бен Ладена. Лише 16 червня «генеральне керівництво» «Аль-Каїди» оголосило в Інтернеті, що новим керівником організації стане власне Завахірі. Оскільки він здавався логічним спадкоємцем бен Ладена, то тривалий період очікування на формалізацію спадкоємності може вказувати на існування внутрішньої опозиції з боку таких постатей, як інший єгиптянин Саїф аль-Адель, який у середині травня став тимчасовим лідером «Аль-Каїди», чи лівієць Абу Яхья аль-Лібі.
Завахірі використовує ті самі методи конспірації, що і його колишній поплічник: не користується мобільними телефонами, зв'язок тримає через кур'єрів, і оточують його непідкупні прихильники. Ховається він набагато довше, ніж бен Ладен — ще від середини 80-х років, коли вийшов із єгипетської в'язниці.
Реальна сила«Аль-Каїди»
Ефективна глобальна антитерористична кампанія, у якій провідну роль виконують США, серйозно ослабила «Аль-Каїду» протягом останніх років. Усе частіші ракетні атаки американськими безпілотними літаками, що виконуються на пакистансько-афганському кордоні, де міститься найважливіший осередок «Аль-Каїди» і союзних їй збройних угруповань, дуже зруйнували основу «Аль-Каїди» та ускладнили центральному керівництву ефективний зв'язок і планування. Такого роду проблеми з діяльністю «Аль-Каїди» і тривалий процес обрання нового лідера терористів міністр оборони США Роберт Гейтс прокоментував 16 червня так: «Очевидно, складно рахувати голоси, перебуваючи у печері».
У середині червня «Аль-Каїда» втратила двох чергових провідних членів: спочатку 3 червня під час ракетного нападу американського безпілотного літака у пакистанському регіоні Південний Вазірістан загинув Мохаммед Ільяс Кашмірі, причетний також до терористичного нападу в Мумбаї в Індії, у якому загинуло щонайменше 166 осіб, а також підозрюваний у плануванні компрометуючого для пакистанської влади нападу на військово-морську базу Мегран у Карачі 22 травня цього року. Потім влада Сомалі повідомила 11 червня про ліквідацію у Могадішо Фазули Абдулли Мохаммеда, ймовірного керівника «Аль-Каїди» у Східній Африці і організатора замахів на американську амбасаду у 1998 році; за інформацію про перебування обох терористів США пропонували нагороду п'ять мільйонів доларів.
Ще серйознішим ударом по «Аль-Каїді» стали події арабської весни, показуючи, що шлях до революційних змін в арабському світі проходить через мирні протести і, само по собі зрозуміло, усуває ідеологію насильства в ім'я джихаду на узбіччя. Особливо істотним результатом такого сценарію подій є відставка в лютому президента Єгипту Хосні Мубарака, спадкоємця Садата, чого Завахірі безрезультатно прагнув досягти компанією насильства протягом усього свого життя.
У ситуації історичного перелому на Близькому Сході і в Північній Африці багато спостерігачів вважають «Аль-Каїду» пережитком, який не має перспективи та підстав для існуванням. Речниця державного департаменту бачить занепад «Аль-Каїди», бо остання керується збанкрутілою ідеологією: «Якщо подивитись на весь світ, мирні рухи за зміни... зробили набагато більше для мусульман, ніж «Аль-Каїда» будь-коли за час свого існування».
В опублікованому 17 травня опитуванні Pew Research Center підтримка «Аль-Каїди» в арабських країнах не перевищувала 28% (палестинські території), а де-не-де становила лише 3–4% (Ліван, Туреччина), значно поступаючись підтримці екстремістських організацій, зосереджених на боротьбі з Ізраїлем — «Хамасу» і «Хезболлі».
Що далі?
Із відповідей представників американської влади фактично випливає, що перехоплення естафети Завахірі може стати останнім цвяхом у труну «Аль-Каїди», Гейтс заявив 16 червня, що бен Ладен «мав своєрідну харизму, якої, вважаю, Завахірі не має». Єгиптянин вважається непоступливою постаттю, яка ініціює конфлікти, до нього багато бойовиків відчуває особисту антипатію.
Прикладом може бути його сварка кількарічної давності з відомим особливою жорстокістю лідером «Аль-Каїди» в Іраку Абу Мусабі аль-Заркаві, вбитому американцями у 2006 році. Також біографія Завахірі, у якій відсутній бойовий досвід, не може особливо надихати молодих членів «Аль-Каїди». У цілому персональні особливості і не дуже тверда позиція Завахірі підтверджують думку про те, що він навряд чи є людиною, здатною виконати завдання відновлення організації, яка перебуває на межі існування.
Очевидно, Завахірі буде складно відновити контроль за всіма діями бойовиків «Аль-Каїди». Його можливості комунікації і оперативний простір дуже обмежені, бо, незважаючи на невдоволення пакистанської влади, Вашингтон, напевно, не відмовиться від ефективної програми атак безпілотних літаків та інших операцій спецпідрозділів на афгансько-пакистанському прикордонні. З цієї причини перспектива організації найближчим часом великого терористичного замаху на Заході, який вимагатиме координації дій багатьох осіб і підрозділів, малоймовірна.
Можна також сподіватися, що все більшого значення набуватимуть окремі відділи, з майже повною автономією, такі, як динамічно зростаюча в Ємені «Аль-Каїда» Арабського півострова, проти якої, як недавно повідомляли американські медіа, США також збираються розпочати бойові операції безпілотних літаків. Регіональні філії «Аль-Каїди» виникають на територіях, які мають слабку центральну владу і складну економічно-соціальну ситуацію, що сприяє екстремістським ідеям. Отже, найближчими роками пріоритетом глобальної антитерористичної кампанії нарівні з ліквідацією найбільш активних і впливових терористів має стати усування джерел нестабільності у таких державах, як Ємен, Сомалі чи держав Північної Африки.
Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:
- У НАПРЯМІ ТОЛЕРАНТНОСТІ
назад »»»