ЯКЩО РАК НЕ ЗДАЄТЬСЯ...
У нашій державі щороку хворіють на онкопатологію понад 160 тисяч осіб, помирає більш ніж 80 тисяч пацієнтів. Учені підрахували, що через десять років захворюваність на рак зросте до 220 тисяч. Кожен із цих недужих чийсь родич, батько, син, сестра. На перше місце виходить рак молочної залози.
Наша розмова з відомим онкологом, фахівцем із багаторічним стажем, і взагалі чуйною і хорошою людиною заслуженим лікарем України Геннадієм Олійниченком.
— Геннадію Петровичу, ми протягом 25 років живемо поблизу Чорнобиля і, звичайно ж, екологія, як у киян, так і в багатьох регіонах України зазнала нищівного радіоактивного удару. Це не могло не позначитися на здоров'ї людей. Онкологія — на другому місці по смертності після серцево-судинних захворювань, і ця підступна хвороба дедалі більше набирає обертів. Як бути, щоб не пропустити початкову форму раку?
— Часто лають радянську медицину, кажуть, що вона була не досить ефективною. Проте в ті часи в нас були регулярні диспансерні огляди, в яких обов'язково брав участь і лікар-онколог. А нині кожен сподівається на себе. Підступність цієї патології в тому, що І і ІІ стадії цього захворювання ще піддаються лікуванню з оптимістичним результатом. А ІІІ, ІV, із якою здебільшого до нас приходять люди, практично невиліковна. Існує таке поняття, як санітарна культура нації. Це якраз те, про що я кажу. Кожен має пам'ятати, що йому потрібно хоч би раз на рік пройти огляд у спеціалістів, і передовсім у онкологів. Ми намагаємося відродити старі традиції, але зараз це складно, бо економічна ситуація неабияк вплинула на медицину. Як фінансували її за залишковим принципом, так і фінансують.
— Яка нині ситуація в столиці?
— Пік захворюваності був, як ми припускали, через 15 років після аварії. Зараз приріст захворюваності становить понад 3,5 відсотка. На обліку з приводу онкозахворювань — 66 тисяч киян.
— Із чого починати обстежуватися в онколога?
— Найперше потрібно здати кров на онкомаркери. Вірогідність результату — від 92 до 97 відсотків залежно від локалізації новоутворення. Консультація онколога необхідна тоді, коли результат дослідження несприятливий.
— Скажіть, будь ласка, чи виявили вчені, що саме може спровокувати онкопатологію?
— Онкологічна хвороба (це термін, що використовується) виникає в результаті імунного зриву. А він може бути спровокований багатьма факторами — психологічним перевантаженням, постійними стресами, недосипанням, поганим харчуванням. Якщо людина надмірно засмагає, а до цього додати ще й медикаментозний вплив, то в такій ситуації страждають ланки специфічного протипухлинного імунітету, що призводить до розвитку онкологічної патології.
Провокаторів виникнення цієї хвороби чимало, але єдиної теорії, що пояснює онкопатологію (в тому числі рак молочної залози) поки немає. З досвіду і виходячи з інформації, яку маємо, не виняток вірусна чи спадкоємна теорія. Звичайно ж, значний вплив на здоров'я людини має зовнішнє середовище: чим ми дихаємо, що їмо та яку воду п'ємо. Всі ці провокуючі чинники об'єднані в одну етіологічну форму, що провокує захворювання,— імунний зрив. Навіть стресова чи фізична травми можуть стати початком виникнення онкопатології. Результати лікування теж залежать від низки факторів. У першу чергу, від гістологічної форми захворювання, і в другу — від стадії, на якій виявляється рак. Наприклад, на І чи ІІ ст. п'ятилітнє виживання становить від 72 відсотків до 96-ти, на ІІІ ст. не перевищує 12 відсотків, а говорити про відсоток п'ятилітнього виживання на ІV стадії некоректно.
Коли вчасно пролікувати патологію, яка щойно виникла, пацієнт може забути про хворобу на все життя і знову потрапить до категорії практично здорових людей. Онкопатологія тим підступна, що симптоми виникають на пізніх стадіях. Регулярні профілактичні огляди жінки від 18 до 40 років повинні проходити щороку, від 35 до 40 років — хоч би раз на два роки робити мамографію та щорічно УЗД молочних залоз. А після 40 років щороку потрібно робити мамографію. Зараз ми намагаємося реанімувати систему профілактичних оглядів, зокрема в Києві.
Скажімо, в Японії та багатьох країнах Євросоюзу роботодавці не приймають на роботу новачків, якщо вони не пройшли профогляд. Річ у тім, що за їхнім законодавством, за хворого співробітника платить роботодавець. Такий прогресивний підхід у нас поки що не прижився.
У щоденному раціоні в кожного повинно бути не менш ніж сім видів овочів і фруктів. Цю вимогу цілком витримує давня їжа наших предків — український борщ. Окрім того, для здоров'я корисні яблука, груші, цитрусові. А ранок добре починати не з кави, а випити півсклянки знежиреного молока. Для людини багато важить і фізична активність. Щодня рекомендується проходити близько 1,5 км.
— Улітку сотні тисяч відпочивальників гріються на сонці, перетворюючись на «справжні шоколадки». Чи не шкодить такий відпочинок здоров'ю?
— Фахівці рекомендують засмагати на сонці до 12-ї ранку і після шостої вечора. Спекотне денне сонце може спровокувати небажані наслідки для здоров'я людини, в тому числі онкопатологію.
— Чи бували у Вашій практиці випадки, коли безнадійно хворі несподівано одужували? Дехто приписує таке одужання великій силі духу хворого або чудодійним імуностимулюючим препаратам.
— У практиці хірурга зустрічаються несподіванки. Був і в мене такий хворий, якому первинно було встановлено ІV стадію раку. Коли ця людина через півтора року прийшла до мене на прийом без будь-яких ознак онкопатології, для мене і моїх колег цей феномен залишився загадкою. Безперечно, емоційна сфера багато значить. Стрес — значний чинник, що провокує виникнення онкопатології. За психологічним настроєм людини можна передбачити, як розвиватиметься хвороба. Оптимісти завжди притягують до себе. Якість життя у них краща і живуть вони довше.
— Часто хворі хапаються і за соломинку, щоб вирватися з тенет страшної недуги. П'ють різні відвари, звертаються до сумнівних окультних аферистів, які обіцяють зцілення за великі гроші. Або вживають на свій розсуд імуностимулятори: акулячу печінку, хрящ плавця акули тощо.
— Цій категорії хворих потрібно пам'ятати: в першу чергу слід звертатися до фахівців, а те, що вони почуваються трохи ліпше після вживання імуностимуляторів, пояснюється тим, що йде сильний сплеск імунної системи, і перші три-чотири місяці людина почувається краще. Потім настає розплата за самолікування. Адже насправді імуностимулятори — фактор, що провокує зростання пухлинних клітин. Тому у світовій онкологічній практиці до імуностимуляторів ставляться насторожено. Зазвичай використовують імуномодулятори, які коригують ланки специфічного протипухлинного імунітету, які постраждали. Нині лабораторні методи дають змогу визначити, які саме ланки постраждали, і в якій медичній корекції пацієнт має потребу.
— Геннадію Петровичу, як часто треба приходити жінці на огляд до лікаря-онколога?
— Якщо жінка здорова, можна обстежуватися раз на рік. Та коли вона має різні патології, як, приміром, фіброміому, кісти яєчників — то раз на півроку. Пацієнтку повинен оглянути гінеколог, потрібно зробити цитологічні дослідження мазків, огляд на кріслі, а також відвідати мамолога, проктолога, оглянути шкіру. Крім того, здати аналіз крові й сечі, не забути про флюорографію.
Як свідчить практика, якщо жінка проходить такий огляд раз на рік, то в неї не виникає рак шийки матки, дисплазії. А якщо виявляється якась неприємність на ранній стадії, то вона значно краще лікується.
— Після операції з видалення злоякісної пухлини спеціалісти призначають курс хіміотерапії, але хворі важко переносять це лікування. Чи існують якісь нові, більш м'які методи впливу на організм хворого?
— Препарати хіміотерапії завдають хворому організму шкоди, часто пацієнти важко переносять їх. Та за останні кілька років досягнуто значних успіхів у зниженні токсичності цих препаратів. Варто сказати, що хіміотерапія застосовується не в усіх випадках. Вона має чіткі показання. Нині практично не використовують монохіміотерапію, а замість неї — поліхіміотерапію, оскільки різні препарати мають різний механізм впливу на пухлинну клітину. Комплексний вплив препаратів дозволяє заблокувати клітину в більшому відсотковому співвідношенні, ніж при використанні монохіміотерапії. Існують інші пом'якшувальні методи. До них належить променева терапія, імунотерапія, гормонотерапія. Скажімо, після видалення доброякісної пухлини в молочній залозі пацієнтка не потребує хіміо- чи променевої терапії. Призначають гормональну корекцію, іноді довічну. І як результат такого лікування, жінки живуть по 20 і 30 років. Вони соціально адаптовані та працездатні.
— Щоб запобігти багатьом хворобам, існує вакцинація. Чи застосовується цей метод у онкології. Якщо так, то наскільки він ефективний?
— Вакцинація існує і в онкології. Вона давно і непогано використовується в Україні. Створили цей метод у Київському науково-експериментальному інституті онкології. Проте в нього є особливість — цю вакцину готують індивідуально. Тобто під час оперативного втручання видаляють пухлину, беруть її частинку і з неї готують вакцину. Цей метод дієвий і це підтверджують результати використання вакцини в останні сім років. Значний ефект досягається при новоутвореннях у шлунково-кишковому тракті. Одначе при пухлинах іншої локалізації цей метод малоефективний.
— Час від часу по телебаченню чи радіо звучать прохання батьків про допомогу дітям, які хворі на лейкоз. Чи є шанс у цих дітей на одужання?
— Не варто забувати, що ми живемо на території, яка постраждала внаслідок чорнобильської аварії, а вона піддається впливу агресивних чинників. За прогнозами, пік онкологічної захворюваності лікарі-онкологи очікували через п'ятнадцять років від моменту аварії. Ця версія підтвердилася. Зараз, за деякими показниками, спостерігається стабілізація процесу. Що стосується дітей, то на першому місці патологія крові, на другому — центральної нервової системи, потім різні злоякісні новоутворення. Не можна говорити, що лейкоз — вирок для малюка. За його життя варто боротися. Для того щоб у боротьбі з хворобою був успіх, молодим мамам слід пам'ятати, що для профілактики онкопатології з дитиною потрібно щороку приходити на огляд до педіатра-онколога.
— Хто входить у першу чергу до груп ризику? Як їм уберегтися від цього захворювання?
— У першу чергу до груп ризику належить медичний персонал, який працює з такими хворими. Адже захворюваність серед лікарів-онкологів приблизно у шість разів вища, ніж у загальній популяції. Це свідчить про те, що все-таки існує вірусна теорія виникнення пухлинних захворювань. Родичі онкохворих також у підвищеній групі ризику. Отже, вони повинні проходити онкопрофогляд щорічно — зовнішній огляд, рентген легень, кров на онкомаркері. Як ми говорили, жінкам необхідно відвідати гінеколога і перевірити молочні залози, чоловікам — пряму кишку і простату.
* * *
Людство хворіло, як свідчать історичні факти, на онкологію і в давні часи. Та це були одиниці порівняно з сотнями тисяч, яких нині ця підступна недуга поклала на лікарняні ліжка, назавжди «затаврувала» людину страшним словом «рак». Скільки б учені не шукали засобів лікування ракових захворювань, але допоки людство вживатиме неякісну їжу, дихатиме отруйними випарами, питиме воду, у складі якої «вся таблиця Менделєєва», це захворювання прогресуватиме. Чи не прийшов час замислитися над тим, що твориться в ім'я його Величності Збагачення за рахунок здоров'я жителів планети.
Інтерв'ю провела Валентина СКОРОПАДСЬКА
також у паперовій версії читайте:
назад »»»