БОРОТЬБА З РЕЙДЕРСТВОМ ЧИ ЇЇ ІМІТАЦІЯ?
Наступного тижня Верховна Рада планує розглянути законопроект щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств. Простіше кажучи, рейдерству. Він був ініційований Кабінетом Міністрів і внесений до категорії невідкладних. Однак, судячи з якості підготовки документа, не складається враження, що уряд вважає цю проблему актуальною для України.
Законопроект було підготовлено співробітниками Держкомпідприємництва (якого вже немає) і подано до парламенту майже рік тому. У пояснювальній записці, котра мала обґрунтувати його доцільність, автори, на жаль, не обтяжували себе аналізом, статистичними даними чи конкретними прикладами із судово-юридичної практики. Мало того, протягом року вони не усунули не лише недоліки, на які вказували фахівці Головного науково-експертного управління Верховної Ради, а й кумедні технічні помилки, про які йтиметься нижче. Проте й це ще не все: якщо уважно вчитатися у тексти запропонованих змін до Кримінального кодексу України, стане зрозумілим, що насправді вони допомагатимуть учасникам рейдерських захоплень уникати відповідальності.
Перша стаття, якою уряд пропонує доповнити ККУ, має номер 2051 і називається «Підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи». Слід нагадати, що у кодексі й без неї є стаття схожого змісту — 358 («Підроблення документів, їх використання і збут»), котра охоплює широкий спектр фальсифікованих паперів. Певна річ, що відповідальність за підроблення уставних документів підприємства, за допомогою яких можна прокрутити багатомільйонні махінації, має бути значно суворіша, ніж за пенсійні посвідчення, котрі використовуються лише для безплатного проїзду у громадському транспорті.
Однак що ми бачимо? Проектом передбачено максимальне покарання за ст. 2051 у вигляді 17 тисяч гривень штрафу або трьох років обмеження волі. А от за ст. 358, якщо підроблення було вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, — аж п'ять років позбавлення волі. Врахуймо, що документи для рейдерських захоплень підприємств підроблюють не інакше як за попередньою змовою двох осіб — замовника і виконавця. А дві особи — то вже група (іноді організована). Таким чином, у разі схвалення законопроекту зловмисник отримає значно м'якше покарання, ніж міг би.
Наступна стаття 2061 «Захоплення будівель, споруд чи інших об'єктів підприємств, установ, організацій». Такі дії пропонують карати позбавленням волі строком до двох років. Це мінімум. А за обтяжувальних обставин (якщо захоплення було вчинене за участю приватних охоронних організацій, коли воно було поєднане з небезпечним для життя і здоров'я людей насильством, або якщо воно спричинило тяжкі наслідки) верхня планка покарання піднімається до десяти років позбавлення волі.
Стаття, на перший погляд, непогана. Нині у кодексі є ст. 341, де йдеться про захоплення державних чи громадських будівель, але там не мовиться про приватні будівлі. Однак це не означає, що крім авторів законопроекту ніхто раніше не додумався подбати про відповідальність за захоплення офісів комерційних структур. Така стаття є під номером 294 і називається вона «Масові заворушення». Її диспозиція охоплює погроми, підпали, насильницьке виселення, а також захоплення будівель і споруд незалежно від їх форми власності. Мінімальне покарання за це — п'ять років колонії, а за обтяжувальних обставин, тобто якщо такі дії призвели до тяжких наслідків, вони вже караються позбавленням волі від восьми до п'ятнадцяти років.
Що таке «тяжкі наслідки», роз'яснюють постанови Пленуму Верховного Суду України, викладені в науково-практичному коментарі до Кримінального кодексу. В цьому випадку це якщо під час захоплення хоч би одна людина отримала тяжкі тілесні ушкодження, або хоч би дві людини — середні.
Тепер порівняйте п'ятнадцять років у нині чинному кодексі й десять років, які пропонують автори поправок, і самі зробіть висновок, кому буде вигідний урядовий законопроект. До цього додайте ймовірність юридичного безладу. Юристи й так мають звичку на рівному місці нагромаджувати завали казуїстики, а тут така чудова нагода для корумпованого судді робити плутанину. Кваліфікуй, як тобі сподобається: хочеш так, хочеш сяк. Залежно від того, яку суму хабара запропонує підсудний або його адвокат.
Аналогічна ситуація і з третьою за ліком ст. 2062, що називається «Отримання фіктивних прав на майно підприємств, установ, організацій». Під майном автори, крім іншого, розуміють акції, частки і паї їх засновників, а отримання прав на них здійснюється шляхом учинення правочинів із використанням підроблених чи викрадених документів, печаток, штампів. Усе це перекликається з іншою, більш відомою широкому загалові ст. 190 під назвою «Шахрайство», до якої входить не лише заволодіння чужим майном, а й придбання права на нього шляхом обману. Тобто нині й без поправок до кодексу знайдеться управа на афериста, котрому заманеться за допомогою паперових махінацій привласнити чуже майно.
Якщо порівняти ступінь суворості санкцій, то вона теж вийде не на користь нововведень. Так, максимальне покарання за шахрайство, якщо воно вчинене організованою групою або в особливо великих розмірах (на суму від 10200 грн),— до 12 років. А згідно із запропонованою ст. 2062, якщо махінації були скоєні службовою особою з використанням службового становища, або якщо шкода перевищила 8500 грн, то за це можуть дати від п'яти до десяти років.
Насамкінець автори мимоволі ще й насмішили публіку своєю неуважністю. У поправках до ст. 341 ККУ («Захоплення державних або громадських будівель чи споруд») йдеться чомусь про перешкоджання проведенню мітингів, що взагалі не стосується теми. Причину цього казусу розгадати легко: якийсь клерк із апарату Держкомпідприємництва, працюючи над текстом на комп'ютері, помилково скопіював і вставив абзац сусідньої ст. 340 «Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій».
Від технічних помилок, звичайно, не застрахований ніхто, але пакет документів вивчали десятки фахівців і підписаний він не аби ким, а Прем'єр-міністром України. То невже протягом року ніхто не додумався виправити? І за такими дрібничками потенційні зарубіжні інвестори судитимуть про компетентність нинішньої влади. А також про те, чи зможе вона захистити їхні кошти від рейдерських атак.
Юрій КОТНЮК
також у паперовій версії читайте:
- ХРОНІКА ПРИГОД
- «ДОМУШНИКИ» ПОТРАПИЛИ ДО ПАСТКИ
назад »»»