ЛІГА ЄВРОПИ: ПОПЕЛЮШКА НЕ СТАЛА ПРИНЦЕСОЮ
В ірландському Дубліні фінішував другий за престижністю європейський футбольний клубний турнір — Ліга Європи. У фіналі зіграли дві португальські команди. Фаворитом протистояння вважався «Порту», який і виграв трофей, але на схвальні відгуки заслужила і скромна навіть за португальськими мірками «Брага».
Команда-«попелюшка» була, висловлюючись букмекерським сленгом, «андердогом» не лише у фіналі, а щонайменше на трьох попередніх стадіях змагання. Португальські «каноніри» (так їх називають за червоно-білі кольори форми — як у лондонського «старшого брата» «Арсенала»), на думку експертів, мали програвати ще в 1/8 фіналу англійському «Ліверпулю». Як не йому, то київському «Динамо» у чвертьфіналі або португальській «Бенфіці» у півфіналі. Та всі ці значно титулованіші суперники залишили турнір, бо команда, очолювана Домінгушем Пасьєнсією, показала вищий рівень організації і зарядженості на боротьбу.
Та у фіналі мотивація опонента була не меншою. «Порту» очолює, мабуть, іще амбітніший фахівець — 32-річний Андре Віллаш-Боаш. Як і Жозе Моуріньйо, з яким його все частіше порівнюють, наставник провідного португальського клубу ніколи не грав у футбол на професійному рівні.
Історія Віллаша-Боаша взагалі більше схожа на казку. Підлітком він не особливо марив тренерською кар'єрою, мріючи стати журналістом. Але, як це часто буває, усе вирішив випадок. Школяр Андре написав листа тодішньому наставнику «Порту» — легендарному Боббі Робсону, який повністю змінив його життя. У ньому він радив англійцеві звернути увагу на перспективного форварда Домінгуша (так-так, того, якого нині називають повним ім'ям Домінгуш Пасьєнсія!). На думку Андре, нападник засидівся на лаві запасних.
«На щастя, Робсон запросив мене до клубу та відправив на курси підготовки тренерів до Англії і Шотландії,— згадує керманич «Порту».— Якби цього не сталося, я, мабуть, не працював би тренером, а перебував разом із журналістами по інший бік барикад».
Хай там як, а в 16 років Віллаш-Боаш уже працював у скаутській службі «Порту» і паралельно займався статистикою. А в 21 португалець став технічним директором футбольної збірної Британських Віргінських островів.
Згодом Віллаш-Боаш був «тінню» Моуріньйо під час його роботи в «Порту», «Челсі» та «Інтері». А в жовтні 2009 року він вирішив узятися до справи власноруч, уклавши угоду з «Академікою». Після семи турів чемпіонату Португалії команда йшла на останньому місці з нулем у графі перемог. Однак під керівництвом Віллаша-Боаша клуб із Коїмбри несподівано зумів піднятися до середини таблиці. Наставник провів біля керма «Академіки» всього 23 матчі, після чого отримав запрошення очолити «Порту».
Першого ж сезону з новим наставником флагман португальського футболу не просто підтвердив свій статус, а зробив це надзвичайно переконливо — жодної поразки в усьому національному чемпіонаті, відрив від найближчого опонента на 21 очко, звання найкращого за п'ять турів до фінішу. Після перемоги в Дубліні до повного тріумфу залишається хіба що здобути ще один трофей — Кубок Португалії в протистоянні з «Гімараєшем».
Що ж до Ліги Європи, то фінальний поєдинок у столиці Ірландії виправдав очікування. «Порту» домінував, «Брага» кваліфіковано «сушила» гру.
Та все ж одного разу захисники «Браги» припустилися фатальної помилки. З огляду на події першого тайму, в цілому гол «Порту» виглядав логічним, але забили фаворити протистояння тоді, коли їхні опоненти, здавалося, вже вирівняли гру.
На 44-й хвилині фланговий навіс Фредді Гуаріна знайшов голову Фалькао, який, здається, пробачати суперникам не вміє взагалі. Розташувавшись під час контратаки за спиною Пауло Жуніора, 25-річний нападник злетів у повітря в потрібний момент. І ось уже м'яч у сітці, а рекордсмен Ліги Європи (17 м'ячів у цьогорічному розіграші) — в обіймах вдячних уболівальників.
Гол «у роздягальню» не знітив підопічних Домінгуша Пасьєнсії, яким довелося після перерви грати у невластивий їм атакувальний футбол. Пресинг «Браги» міг увінчатися успіхом одразу після поновлення гри — Моссоро, який вийшов на заміну, обіграв центрального захисника і вийшов «на побачення» з голкіпером, але обіграти Елтона не зміг. Воротар у день фіналу мав особливий настрій, адже зустрів у середу свій 33-й день народження. Здається, найкращий подарунок до свята він зробив собі сам — залишив свої володіння «сухими» і допоміг команді здобути почесний трофей.
Наймолодший в історії тренер — переможець єврокубків сказав після гри: «Ми довели, що у нас по-справжньому класна команда. Саме цей трофей ми хотіли вибороти найдужче, деколи ми навіть відчували, що зобов'язані виграти його. Упродовж єврокампанії ми все більше вірили в себе, і це допомогло нам узяти гору сьогодні.
«Порту» — клуб із чудовою організацією, персонал якого робить усе для гучних перемог. До матчу нас називали фаворитами, але «Брага» довела свій клас. Досить згадати, кого здолав у турнірі наш суперник. Це свідчить про високий клас усієї команди та її тренера Домінгуша Пасьєнсії.
Прикро, що цей матч не видався видовищним, але тут немає нічого дивного — це ж був фінал єврокубка. В обох команд були шанси на перемогу. Нам пощастило, що ми відкрили рахунок перед перервою. Це зробило гру більш відкритою. Ми ніяк не могли забити другий м'яч, і тому «Брага» боролася до кінця, намагаючись зрівняти рахунок. Єдине, про що ми можемо шкодувати,— вистава була зіграна не за португальськими стандартами. У цьому сезоні ми неодноразово показували відмінний футбол, та й «Брага» радувала вболівальників видовищною грою».
У європейському клубному сезоні залишилося провести один — найголовніший матч. 28 травня в Лондоні у фіналі Ліги чемпіонів зіграють «Манчестер Юнайтед» і «Барселона».
також у паперовій версії читайте:
- ЗІРКИ ВШАНОВУЮТЬ «ШАХТАР»
- БЛОХІН СКЛИКАЄ ПЕРШИЙ ЗБІР
- НЕСПОДІВАНИЙ ТРІУМФ ФІНІВ
назад »»»