ВІЧНИЙ
ОПОЗИЦІОНЕР
Усе-таки Юрій Луценко — надзвичайно неординарний політик. Це він почав підтверджувати давно, ще в буремні часи «України без Кучми», коли спільно з колишнім лідером студентських голодувань 1990-го Володимиром Чемерисом був співкоординатором тієї акції.
Нестандартні методи боротьби з тодішнім президентом дозволили Юрієві Віталійовичу швидко здобути популярність. Надто серйозно його мало хто сприймав, однак не рахуватися з Луценком не можна було вже тоді.
Коли у 2002 році він пройшов до Верховної Ради за списками Соціалістичної партії, до нього почали ставитися поважніше. Тут нинішній політв'язень утворив новий тандем — разом із Тарасом Чорноволом вони вважалися молодою і найрішучішою ланкою тодішньої опозиційної «трійки» («Наша Україна», БЮТ, СПУ).
Юрій Луценко активно підтримав Віктора Ющенка у 2004-му. І не в останню чергу завдяки його зусиллям кандидатуру Віктора Андрійовича тоді підтримала Соцпартія на чолі з Олександром Морозом. Статус одного з польових командирів Майдану приніс Луценкові справжнє політичне визнання.
Певна річ, вершиною кар'єри для Луценка залишається посада, через яку, власне, нині він перебуває за ґратами. Коли на початку 2005-го Віктор Ющенко уперше призначив його міністром внутрішніх справ, більшість експертів розцінила цей крок як невдалий. Лише найбільші оптимісти, охоплені «майданною» ейфорією, вірили в його успіх на незвичній для нього посаді.
Хто б там що говорив, а справа проти екс-міністра внутрішніх справ не тягне на те, щоб він перебував за ґратами майже п'ять місяців. Тут усе прозаїчніше. Під час своєї першої каденції на посаді міністра МВС Луценко зробив чимало неприємностей тодішньому голові Донецької облради, а нині віце-прем'єр-міністру Борисові Колесникову. Це завдяки слідчим діям МВС Колесников перебував за ґратами чотири місяці.
Неприязнь Бориса Вікторовича до Юрія Віталійовича була настільки сильна, що не дозволила першому навіть проголосувати за склад Кабінету Міністрів, що його у 2006 році повторно очолив Віктор Янукович. Зрозуміло, це все було значно пізніше, після фактичної реабілітації Колесникова та обрання його до парламенту. Проте кнопку «за» він тоді не натиснув тому, що міністром внутрішніх справ знову був Юрій Луценко.
Якщо керуватися принципом «око за око, зуб за зуб», то Луценко уже своє відбув. Але в тім-то й річ, що чинна влада значно менш лояльна до своїх опонентів, ніж попередня. Звідси усі митарства, що випали екс-міністрові внутрішніх справ.
Як людина принципова, він не припиняє голодування, розпочате ще наприкінці квітня. Не припиняє, навіть попри заклики це зробити з боку широкої політичної та духовної спільноти. Не думаю, що в Україні знайдеться багато політиків, здатних так довго тримати удар навіть у заздалегідь програному поєдинку. А Луценко, треба розуміти, сподівається на успіх і повернення собі бодай колишньої популярності.
Ще один цікавий і показовий момент. Упродовж останніх 10–12 днів із закликом про припинення голодування до Луценка зверталося чимало людей. Зокрема, і з табору політичних опонентів (бо спікера парламенту Володимира Литвина не можна зарахувати до однодумців екс-міністра).
А от один із колишніх соратників — Віктор Ющенко — такого публічного заклику так і не зробив. Звісно, Віктор Андрійович оголосив «своїй нації», що методи, якими діє чинна влада щодо Луценка, неадекватні. Мовляв, Юрій Віталійович цілком міг би співпрацювати зі слідством, перебуваючи на волі... Однак склалося враження, що голодування і нинішній, як запевняє Ірина, дружина Луценка, катастрофічний стан екс-міністра Ющенка не надто обходить.
А його роздуми про неадекватність дій нинішньої влади стосовно його, нехай і в минулому, але найближчих соратників, схожі на абстрактні міркування Віктора Андрійовича з приводу «процвітання рідного краю та гідного місця України у світовій спільноті».
Зрештою, Юрій Луценко, як і будь-який політик, не святий. Вочевидь, в його біографії було і ще буде чимало помилок. Хтозна, з ким і в ім'я кого він працюватиме. Проте очевидно, з ким він більше не працюватиме. Як знати, можливо, лише задля такого уроку справді варто було розпочати голодування, котре тепер треба припинити. Пане Юрію, ви вже свого досягли...
Ярослав ГАЛАТА
також у паперовій версії читайте:
- РОЗВИТОК ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ — СПРАВА РУК... САМИХ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
назад »»»