ЄВРОПА ЧИ АЗІЯ?
Перемовини про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС дістали новий імпульс. Черговий 16-й раунд, що відбувся у квітні, став успішним для Києва і Брюсселя, він був більш ефективним, ніж попередній, зазначають оглядачі. Росія своїми заявами про економічні переваги для України у разі її вступу до Митного союзу (МС) зробила неоціненну послугу для переговорного процесу. Експерти говорять, що ті заяви Кремля прискорили процес знаходження порозуміння між командами переговорників із чутливих питань, що залишилися невирішеними.
У ЄС розуміють, що без динамічного просування вперед у переговорах щодо створення ЗВТ, яка є частиною більш широкої Угоди про Асоціацію з ЄС, підписання цього документа загалом буде провальним до кінця 2011-го. Тоді негативні наслідки матимуть ширший контекст. Обидві сторони усвідомили важливість цих перемовин не тільки для відносин України та ЄС, а й для країн — учасниць Східного партнерства, адже Україна була лідером на шляху до ЗВТ. Якщо наша держава та ЄС провалять угоду, це негативно вплине на країни, що розпочали аналогічні переговори чи планують це зробити у найближчому майбутньому.
Українська влада сподівається на підписання Угоди про ЗВТ до кінця нинішнього року. У найближчих до переговорного процесу колах стверджують, що потрібно ще два місяці, аби їх завершити. Є всі підстави, що ЗВТ між Украною та ЄС може запрацювати у 2013-му, хоч у переговорному процесі є певні труднощі. Вони, зауважують експерти, мають об'єктивні й суб'єктивні причини. Серед об'єктивних аналітики відзначають те, що українська команда, яка розпочала перемовини три роки тому, була не зовсім готова до їх проведення. Їй було складно змагатися з досвідченими фахівцями ЄС, які підготували не одну подібну угоду. До 16-го раунду значно підвищився рівень нашої переговорної групи. Її очолив віце-прем'єр, міністр торгівлі А. Клюєв, якому було надано повноваження.
Камені спотикання
Серед суб'єктивних причин експерти відзначають те, що Україна не хоче здавати всі свої позиції, прагне щось відстояти для вітчизняних виробників. Це сповільнює переговорний процес. Основний камінь спотикання — сільське господарство. ЄС не дуже зацікавлений у тому, щоб українська продукція потрапляла на європейський ринок, бо європейці й самі виробляють непогану продукцію, але часто мають проблеми з її збутом.
Україні пропонували квоти на сільгоспзбіжжя у кілька разів менші, ніж вона могла експортувати. На пшеницю — тільки 200 тис.т при загальному експорті мільйон тонн, на ячмінь та овес — 12тис.т. Нині Україна експортує 5,5 млнт збіжжя. Мізерні квоти пропонували на насіння соняшнику, соняшникову олію, на м'ясо і м'ясну продукцію. При цьому європейські переговорники намагалися довести, що це добре для України.
Серйозне питання — доступ на ринки послуг. Україна зацікавлена у тому, аби водії вантажівок мали можливість їздити до держав ЄС. Проте Євросоюз хоче повністю закрити цей ринок для України, вважаючи, що наші водії, які можуть працювати цілодобово, здатні витіснити європейських конкурентів. У цьому ЄС не зацікавлений. Непросте питання інтелектуальної власності. Навколо неї не перший рік ламаються списи у переговорах із ЄС. Є чимало географічних назв, захищених у Європі. Зокрема, шампанське і коньяк можуть вироблятися лише у Франції, адже вони носять назви французьких провінцій. Згідно з вимогами ЄС Україна має відмовитися від використання таких назв.
Тож українським виробникам доведеться піти на жертви. Нині кожна друга пляшка ігристого, що виробляють в Україні, має в назві слово «шампанське». Європейці наполягають — ця назва географічна, і шампанським має називатися лише вино, яке виробляють з винограду французької провінції Шампань. Тільки десяту частку шампанського в Україні виготовляють за класичною французькою технологією, за якою вино має бродити три роки. Решта — продукт прискореного виробництва, зокрема і «Советское шампанское», рецепт якого винайшли радянські технологи, аби напоїти не аристократів, а простих людей дешевим ігристим.
Майже 60% ринку ігристих вин в Україні належить «Советскому шампанскому». Назва — далеко не остання складова успіху. На початку 1990-х спробували одне слово у назві вина замінити, перейменували «Советское» на «Українське шампанське». І продаж різко знизився. Тепер треба відмовлятися від другого слова. Але ж і європейським країнам довелося це пережити, нагадують експерти. Тепер німецьке ігристе називають «зект», а іспанське — «кава». Перехід від шампанського до «кави» був складний, але іспанці своєї продукції під назвою «кава» продають більше, ніж колись продавали шампанського не тільки в Іспанії, а й у Франції.
Проте не тільки без власного шампанського залишаться українці, тільки кагор удалося відстояти. Доведеться забути і про коньяк, бо це теж назва французької провінції, а віддати іспанцям право виробляти «херес», лише португальці зможуть претендувати на портвейн і мадеру. Нових імен потребуватимуть і деякі сири. Адже пармезан — італійська географічна назва, фета — грецька, не наш і рокфор. Натомість ЄС обіцяє не зазіхати на українські географічні бренди — вина «Новий світ» і «Сонячна долина».
Головна проблема для України — забезпечити перехідний період для вітчизняних виробників і можливість отримати компенсатори від ЄС. Зараз ведуть дискусії, якими мають бути компенсатори з боку ЄС. Наші виробники можуть дістати десять років перехідного періоду, аби привчити споживачів до нових назв. Незалежно від домовленостей, наприклад про допомогу ЄС у просуванні цієї продукції на європейський ринок.
Переваги і втрати
Угода про ЗВТ із ЄС за будь-яку ціну не потрібна Україні, запевняють наші високопосадовці. Деякі експерти зазначають, що ЗВТ не може бути вигідна для українських виробників, зокрема і для аграріїв. Євросоюз дає великі дотації своїм фермерам. Можливо, будуть втрати у деяких галузях, погоджуються урядовці, але добрі перспективи можуть бути у промисловості, фінансовому секторі. Україна зможе залучити значні інвестиції й так компенсувати певні втрати в економіці. Для звичайних громадян ЗВТ вигідна, запевняють аналітики, адже буде створено нові робочі місця, прийдуть інвестори, збільшаться бюджетні асигнування.
Часто стверджують, що внаслідок підписання Угоди про ЗВТ із ЄС та ухвалення відповідного законодавства Україна втратить частину свого «політичного простору» і більше не зможе захищатися від нечесної конкуренції, особливо з боку компаній ЄС. Насправді, запевняють експерти, це не так. У ситуаціях, пов'язаних із нечесною конкуренцією, таких як демпінг, незаконні субсидії або неправильне зазначення країн походження, Україна зможе користуватися своїми нинішніми політичними інструментами, як передбачено угодами СОТ, щоб спинити таку торгівлю або вдатися до компенсаційних заходів.
У 2011–2012 роках ЄС виділить Україні допомогу на суму понад 470 млн євро в межах Програми політичного сусідства. Меморандум щодо цього підписано між українським урядом і Єврокомісією у Брюсселі. Ці гроші будуть спрямовані, зокрема, на сприяння підписанню Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, у тому числі Угоди про ЗВТ. Україна не втрачає оптимізму щодо створення ЗВТ. Наші фахівці активізують переговорний процес, він просунувся вперед у проблемних питаннях. Зокрема, щодо торговельних квот на українську сільгосппродукцію. Було запропоновано спеціальний механізм запровадження нульового мита на 20% сільгосппродукції. Крім того, Україна зможе отримати такі ж умови з країнами — членами Організації вільної торгівлі ЄС, до якої входять Норвегія, Ісландія, Ліхтенштейн, Швейцарія, договір про ЗВТ із якою вже підписано.
Є зрушення і в переговорах щодо лібералізації Україною ринку авто, що були у використанні, застосування експортного мита, географічних найменувань та енергетичної сфери, сектора кондитерських виробів. Європейська сторона може взяти на себе частину фінансового навантаження, яке українські виробники нестимуть внаслідок змін назв продукції. А також допоможе позиціонувати оновлену продукцію на європейському ринку. Сторони шукають взаємну вигоду також у лібералізації автомобільного сектора. У результаті може з'явитися формула, за якою, приміром, на певний обсяг європейського автомобільного експорту в Україну припадатиме певна частина запчастин, які мають виробляти в нашій країні. На переконання експертів, сторони настільки близькі до остаточного узгодження позицій, що кожний наступний раунд переговорів може стати останнім.
Вітчизняні підприємці могли б відігравати значну роль у підтримці та формуванні ЗВТ між Україною і ЄС під час переговорного процесу. Їм треба було разом визначити потенційні можливості й ефективно співпрацювати з урядом, інформувати його про те, що вони хотіли б отримати від цієї угоди і якої підтримки потребують під час її впровадження, аби якнайповніше використати ці можливості. Завдяки їхній підтримці переговорного процесу уряд України міг би активніше співпрацювати з ЄС, швидше погодити й укласти взаємовигідний документ про вільну торгівлю, від якого виграють усі в Україні. Проте, на жаль, такої активної співпраці бізнесу і влади не відбулося.
Балансування
Переговори з ЄС про створення ЗВТ затягуються, вважають деякі експерти. А ось запрошення до Митного союзу, до якого входять Росія, Білорусь, Казахстан, активізуються, їх тон стає все гостріший. РФ намагається принадити Україну обіцянками дешевої нафти і газу. Обіцяє скасувати експортне мито на нафту та зменшити ціну на газ, якщо Україна приєднається до МС. За попередніми підрахунками, скасування експортного мита на нафту дасть Україні щороку до 3млрд дол. економії, на нафтопродуктах — майже 500 млн дол. Зниження ціни на газ до внутрішньоросійських заощадить 4,5млрд дол.
Не цурається Росія і погроз збудувати митну стіну на північному кордоні. Проте все це вже було — Митний союз і єдиний економічний простір. У вересні 2003 року глава нашої держави Л. Кучма підписав документи про входження України до ЄЕП. Єдиний економічний простір мав запрацювати у 2012-му. У 2011 році все починається спочатку.
Причина російської активності, зауважують аналітики, в тому, що наша сусідка не хоче розширення ЄС до своїх кордонів. А Україна має приєднатися до ЗВТ із ЄС до кінця 2011-го. Прозахідні аргументи економіки зрозуміти легко. Економіка ЄС — 15 трлн дол., населення ЄС — 500 млн. Економіка країн Митного союзу — 1,5 трлн дол., населення — 150 млн. Не було б газової труби і нафти, не було б російської економіки, зазначають деякі експерти. Орієнтуватися на російську економіку — втрачати стратегічно мільярди інвестицій, можливість створення повноцінної економіки і нових підприємств.
Україні вигідно заглиблюватись у переговори з Росією. Для нашого бізнесу північний ринок поки що найбільший. Торік він зріс у 1,5 раза. Один із бізнесменів 10% своєї цегли продає на російському ринку, коли досягне 20%, хоче розвивати виробництво на російській території. Нашим бізнесменам простіше домовлятися з російськими, ніж із західними партнерами. Вихід — у переговорних маневрах. Глава нашої держави заявив, що подальші відносини з Митним союзом спиратимуться на нову договірну базу щодо угод про вільну торгівлю та можливу пакетну угоду про співпрацю за формулою 3 +1.
Що означає 3+1 — ввічливе «ні» чи обережне «так», достеменно не відомо. Поки що українські політики намагаються балансувати між Європою і Росією, перших заспокоювати, других стримувати. Торік експортні поставки України до країн СНД становили 36,4% загального обсягу. Експорт до Європи був менший від 27%, із них до країн ЄС — 25,5%. До азійських держав Україна постачає 26,7% своїх товарів. Імпорт з країн СНД сягнув 44%, із ЄС — понад 31% і 16% імпортних товарів та послуг надходить з Азії.
Тому відносини з державами ЄС і країнами пострадянського простору майже однаково вагомі. Проте Росія та інші країни СНД займають більше місця в українській торгівлі. Торік на 62% зріс товарообіг України і Росії, він значно перевищив докризовий рівень торгівлі. Ще 60% додав у цьогорічному першому кварталі. У разі входження до МС щороку Україна додаватиме 1,5–2% до ВВП, запевняють російські високопосадовці, буде знято митні бар'єри, збережено ефективні ще від часів Радянського Союзу технологічні цикли, що можуть відновитися в осучасненому вигляді.
Проте можливість укладення Угоди про ЗВТ із ЄС, створення подібного режиму торгівлі з країнами Митного союзу викликає певне роздратування в ЄС. Радник Єврокомісії з питань торгівлі заявив, що Україна може укладати будь-які торговельні угоди. Але її приєднання до МС унеможливить переговори з ЄС щодо ЗВТ. Такі заяви ЄС, запевняють аналітики, мотивують прагнення збити ціни на газ і продовольчі товари на внутрішньому європейському ринку, унеможливити участь України в певних проектах, пов'язаних із російським експортом й торговельною політикою. Визначилася стримана позиція ЄС до нагадувань українського уряду про необхідність врегулювання довготермінових обсягів постачання газу через українську газотранспортну систему.
Узгодження створення ЗВТ із ЄС і Митний союз — це можливо, переконані в Мінекономіки. Навіть у разі укладення якихось окремих угод між членами МС і Україною на кордонах нашої держави зберігатиметься митний режим. У разі укладення Угоди про ЗВТ із ЄС, на що зорієнтована українська влада, Україна матиме тривалий перехідний період, який відзначатиметься поступовою лібералізацією.
Опозиціонери категорично проти Митного союзу. Він вигідний для України на першому етапі передовсім через зменшення ціни на газ і нафту. Угода з ЄС вигідна у середньостроковій перспективі. Вигоди для України від МС не підкріплено економічними розрахунками. Коли Україна вступить до МС, вона буде змушена розірвати угоди з країнами — членами СОТ, а ті висуватимуть значні економічні позови.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»