ГОВОРИЛИ-БАЛАКАЛИ...
Тема написання і найголовніше — виконання програм Кабінету Міністрів давно стала притчею во язицех на українських теренах. Деяким урядам щастило більше — їхні бестселери детально обговорювали і ухвалювали на парламентських засіданнях. В інших був свій, не настільки привабливий шлях. Траплялося (і нерідко, до речі), що народні депутати зумисне провалювали розгляд певного урядового шедевра економічної думки. Просто через бажання підвісити цей уряд «на політичний гачок».
Нинішньому Кабміну турбуватися нібито немає підстав. Такої слухняної парламентської більшості, як нині, не знав жодний склад уряду. Однак тут є кілька пікантних моментів, котрі не дають КМ стовідсотково відчувати себе господарем становища.
Місяців зо три минуло відтоді, як Микола Азаров оголосив про остаточне завершення формування плану дій на 2011 рік щодо впровадження програми економічних реформ на 2010–2014 роки: «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». І от тепер, схоже, цьому бестселеру дали «добро» і в президентській Адміністрації.
Показово, що тривала звірка (узгодження, переписування — потрібне підкреслити) вплинула навіть на деякі терміни запровадження окремих реформаторських починань.
Передовсім це стосується законопроектів, покликаних розробити нову систему для так званих спрощенців — підприємців, які працюють на єдиному податку. Нагадаємо, збереження більш-менш прийнятних механізмів для цієї категорії бізнесу стало однією з невеликих перемог «податкового майдану», котрий сколихнув суспільні настрої у листопаді-грудні минулого року.
Утім, компроміс був лише відносний — до 1 квітня 2011-го уряд зобов'язувався розробити нові правила для спрощенців. І в Кабміні було чимало охочих ліквідувати таку форму як таку. Мовляв, чим більше підприємців переходитиме на загальні норми оподаткування, тим краще.
Про те, що таким чином порушувалася одна з основних передвиборчих обіцянок Віктора Януковича, ми не наголошуватимемо. Головне — з якихось причин до 1 квітня відповідного законодавчого акта не було внесено до Верховної Ради. Це притому, що ми знаємо, як чинна влада усе вміє робити стрімко і миттєво. Тут же така тривала пауза.
Саме тепер стає зрозумілою її справжня причина — методи, запропоновані командою Миколи Азарова, вочевидь, ретельно вивчали в іншій структурі, очолюваній Сергієм Льовочкіним.
За словами заступника глави Адміністрації Президента Ірини Акімової, йдеться про план-графік проведення різних заходів, пов'язаних із економічними реформами. «Це великий документ. Він містить понад 800 заходів із 21-го напрямку, які входять до програми економічних реформ»,— заявляє вона.
Документом, зокрема, визначено сфери відповідальності міністрів (що також свідчить про посилення контролю АП над КМ). Наприклад, наступний етап адміністративної реформи покладено на міністра юстиції Олександра Лавриновича. Віце-прем'єр, він же міністр соціальної політики Сергій Тігіпко вирішуватиме лише соціальні питання, а податковою і митною реформами опікуватимуться інші.
Чимала роль відводиться міністрові аграрної політики Миколі Присяжнюку, який займатиметься земельною реформою. Це питання найближчим часом може стати притчею во язицех. Адже Віктор Янукович кілька разів наголошував на необхідності запровадження ринку землі.
Така теза прозвучала під час щорічного звернення до Верховної Ради. За словами Президента, «мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення гальмує розвиток вітчизняного сільського господарства». Далі більше: «заходи щодо запровадження регульованого ринку земель сільськогосподарського призначення слід розпочинати першочергово та невідкладно».
Нагадаємо: мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення діє в Україні з 2002-го. Востаннє його було продовжено Верховною Радою торік у січні (між першим і другим турами президентських перегонів) до 1 січня 2012 року.
Для того щоб мораторій було знято, мають набрати чинності закон про державний земельний кадастр, завдання якого — легалізувати інформацію про земельні ділянки; закон про ринок земель, що має визначити особливості обігу земель державної та комунальної власності й земель товарного сільськогосподарського виробництва.
Наявний стан кадастру та особливості виконання кожного із цих законопроектів — тема для окремих роздумів. А ось політичне підґрунтя підготовки нинішнього «земельного бліцкригу», поза всякі сумніви, переважає над усім.
Хто б там що казав і запроваджував, а за наявності так званих сірих схем відчуження землі «тіньовий» ринковий обіг сільськогосподарських угідь триває увесь час дії мораторію. Такий характер земельних операцій не тільки гальмує інвестування у землю та АПК загалом, а й призводить до подальшої деградації селянства. На «тіньовому» ринку селяни, позбавлені можливості самостійно вести господарство, змушені дешево продавати паї або здавати їх в оренду за плату, значно меншу за ринкову.
У заявах представників президентської Адміністрації наголос зроблено на даті початку вільного ринку, а вже потім ідеться про те, що для цього слід зробити: підготувати законодавчу базу, а також розробити реєстраційні документи.
Існує також велика ймовірність, що дискусія зосередиться на обговоренні дозволу іноземцям володіти українською землею. Проти цього категорично висловилися непримиренні ідеологічні опоненти — ВО «Свобода» та Компартія. До них приєднуються Народна партія Литвина та соціалісти. Проте й у «регіоналів» немає єдності стосовно цього питання. Принаймні лідер їхньої фракції Олександр Єфремов днями обережно заявляв, що поки можна обмежитися дозволом лише для українців.
А там, дивись, наступні вибори підійдуть, після яких цю тимчасову заборону можна буде так само успішно знімати. Навіщо вона, раз повнота влади в одних руках!
Руслан ІВАНІВ
також у паперовій версії читайте:
- ВЛАДА «ГАЗує»
назад »»»