Пам'ять
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Вересень 29, 2014

"ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА", архiв новин за 2011 рiк.

ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА var _gaq = _gaq || []; _gaq.push(['_setAccount', 'UA-6198717-6']); _gaq.push(['_trackPageview']); (function() { var ga = document.createElement('script'); ga.type = 'text/javascript'; ga.async = true; ga.src = ('https:' == document.location.protocol ? 'https://ssl' : 'http://www') + '.google-analytics.com/ga.js'; var s = document.getElementsByTagName('script')[0]; s.parentNode.insertBefore(ga, s); })(); УКРАЇНА І СВІТ
ЗБАГАЧЕННЯ МОНОПОЛІЄЮ
«Надзвичайно інтелігентна людина, яка знає таємниці біржі і механізми капіталістичної системи»,— так про Карлоса Сліма Геля сказав сам Фідель Кастро. Знаменитого революціонера з найбільш заможним представником класу експлуататорів об'єднує багаторічна дружба.

Слім відомий тим, що дуже добре домовляється з політиками різних таборів. Особливо у рідній Мексиці. Вдало підібрані друзі допомагали йому захищати бізнес так ефективно, що нині «містер Монополь», як його називають недруги, разом із родиною контролює понад 220 фірм. Вони діють у телекомунікації, фінансах, на ринку нерухомості, тютюновій і сировинних галузях. Слім навіть має свою частку у закордонних медіа — йому належить майже 7% участі в найвпливовішій у США газеті «Нью-Йорк Таймс». Агентство Блумберг кілька тижнів тому оцінило його статки майже в 70 мільярдів доларів.
Фортуна Сліма — це майже удвічі більше, ніж річний ВВП Лівану, звідки в 1902 році прибув до Мексики батько магната — Юліан Слім. Йому було 14 років, і він не знав жодного слова іспанською, але мав привід, щоб тікати з Лівану — перспективу призову до війська Оттоманської імперії. У 1911 році він відкрив у Мексиці разом з братом бізнес — магазин одягу та текстильних виробів. Вартість фірми із часом зросла до нинішніх семи мільйонів доларів.
Слім запевняє, що турбується про добробут усіх мексиканців. «Їм потрібна освіта, здоров'я і зайнятість»,— не втомлюється він повторювати. Мільярдер не погоджується, коли його вважають філантропом, хоч і підтримує кілька фондів, університети і допомагає людям, які постраждали від стихійного лиха або хвороб. На власній інтернет-сторінці він наводить почесні звання, які отримав за свою діяльність. Але принагідно підкреслює, що благодійна діяльність насправді є навмисним витрачанням коштів.
«Це найбільший фарисей Латинської Америки. Саме він, між іншим, відповідає за те, що економіка Мексики розвивається повільніше, ніж може»,— обурюється Іан Веласкес, директор Глобального центру свободи і розвитку, який діє при дослідницькому центрі Cato Institute. Веласкес пояснює: «Слім утримує безальтернативну монополію на мобільний зв'язок у Мексиці, а ціни, які він диктує за з'єднання, належать до найвищих у світі».
Слім як головний власник фірми Telmex контролює приблизно 90% ринку мобільного зв'язку у Мексиці, а ціна телефонного з'єднання у цій, другій за величиною державі Латинської Америки, вища утричі, ніж у США.
Як Слім здобув такий вплив? Відповідь на це запитання відома в Україні: приватизація. 80-ті роки були в Мексиці часом економічної катастрофи: галопуючу інфляцію і масове безробіття супроводжував зростаючий дефіцит державного бюджету. Ліками від цієї хвороби мала стати приватизація. Але спосіб її здійснення був надто суперечливим.
У 1990 році Слім у консорціумі з France Telecom i Southwestern Bell Corporation (нині AT&T) купив 20% акцій Telmex за 1,7 млрд доларів. Тільки ж він мав диверсифіковану оплату і сплачував належне із отриманих фірмою прибутків. Ще через рік уряд продав йому, також на преференційних умовах, решту акцій. Слім став власником більшості акцій і зі звичайного мільйонера став мільярдером.
Одні стверджують, що Telmex опинився в руках Сліма завдяки його бізнесовим здібностям. Інші, налаштовані скептичніше,— що завдяки близькому знайомству з президентом Мексики Карлосом Салінасом де Гортарі.
Приватизація Салінаса народила в Мексиці не одного мільйонера, однак він сам був слабким президентом, і непродумані реформи призвели Мексику в 1994 році до наступної кризи. За цей час Слім і подібні до нього перестрибували чергові щаблі фінансової драбини. Протягом кількох років у списку найбагатших американського «Форбса» з'явилися нові мексиканські олігархи, але доходи пересічних мексиканців практично залишалися без змін (47% мексиканців живе за межею бідності), а війни наркобаронів перетворили життя у прикордонних містах на справжній кошмар.
Мексику іронічно ще називають Слімляндом, бо кожний, хто приїжджає до країни, наповнює касу Сліма принаймні кількома песо. «Не переймаюсь, що мене забудуть»,— коментує таке твердження Слім і намагається утриматися найближче до влади. У 2000 році міністром з питань зв'язку Мексики став Педро Церізола Вебер, раніше один із головних директорів Telmex. Сліму навіть вдалося домовитись із нинішнім президентом Мексики — Феліппе Кальдероном, який поступово втратив запал до боротьби з монополіями, яку обіцяв у передвиборчій програмі.
Мільярдери люблять говорити, як вони скромно живуть. Слім також: сам їде на роботу, носить годинник «Сейко», мешкає у скромному як для мільярдера будинку з шістьома спальнями і заощаджує навіть на краватках, які купує лише в популярних торговельних домах. Його єдиною екстравагантною рисою є любов до бейсболу (мріє купити якусь провідну американську команду) і до творів мистецтва. Він відкрив музей, у якому представив власну колекцію (одну з найбільших у світі) скульптур Огюста Родена і картин Сальвадора Далі. Музей назвав «Сомайя» — іменем померлої дружини.
Відсутність серйозної конкуренції робить послуги Telmex дуже низькоякісними, а нових інвестицій практично нема. Антимонопольна інституція в Мексиці — це мильна бульбашка, створена для легітимізації тамтешніх олігархів в очах світу. Вона не має жодної практичної влади, а у випадку Telmex і Сліма обмежилася вербальним засудженням монополістичних дій.
«Претензії належить висувати не тільки проти Сліма. Він лише користується нагодою. Це уряд винен. Він дозволяє існування монополій і не має жодного бажання обмежити їхню діяльність»,— вважає професор Деніз Дрессер, політолог з технологічного інституту в Мехіко. Методи, якими Слім створив своє багатство, призвели до того, що рішення Блумберга про класифікацію його серед найбагатших викликало критику.
З іншого боку, цей мексиканець дає стабільну роботу понад 200 тисячам осіб у світі. Лише за це йому можна багато що вибачити, особливо під час кризи. «У Мексиці стільки підозрілих постатей, що на їхньому тлі Слім, попри всі свої вади, виглядає не так і погано»,— вважає Ріва Паласіо, журналістка з Мехіко.

Підготував Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:
  • ТЮРКСЬКА ПОЛІТИКА РОСІЇ
  • ПРАВОЦЕНТРИСТИ ПЕРЕМАГАЮТЬ В ЕСТОНІЇ

назад »»»

Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».