ПАРАСОЛЬКА ДЛЯ РЕАКТОРА
Тривають роботи зі зведення над зруйнованим енергоблоком Чорнобильської АЕС конфайнмента, який убезпечить потрапляння радіації у навколишнє середовище.
Починалося так...
У результаті вибуху, що стався в ніч з 25 на 26 квітня 1986 року, 4-й енергоблок зазнав значних руйнувань. Зокрема, було пошкоджено основні і допоміжні несучі конструкції реакторної частини блоку. При цьому вибухова хвиля знищила і те обладнання, яке захищало довкілля від потрапляння в нього радіонуклідів, що містилися в паливі. Після того як реактор «вгамували», припинивши викиди радіонуклідів, над ним спорудили саркофаг, який дістав назву «Укриття».
— Він суттєво призупинив викиди радіації, знизивши опромінення працівників станції,— вважає міністр з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Віктор Балога.— Усього за шість місяців було побудовано об'єкт, аналогів якому не було і досі немає у світі.
Його споруджували у надзвичайно складних умовах, коли дозиметри зашкалювали, однак люди свідомо йшли на ризик, знаючи, що без нього не обійтися. Відразу після того, як було зведено саркофаг, розпочався пошук шляхів вирішення цієї проблеми більш ефективно, а згодом з'явилася концепція будівництва об'єкта «Укриття-2», що також передбачала вилучення з нього та захоронення в спеціальних сховищах радіоактивних матеріалів, які досі містяться в законсервованому реакторі. Наприкінці 1997 року було розроблено план підвищення безпечності діючого саркофага, до розробки якого український уряд запросив представників Євросоюзу, міжнародних експертів. Незабаром на засіданні представників урядів «великої сімки» його було затверджено. Невдовзі розпочалася реалізація проекту.
«Укриття» стало надійнішим
Не скажу, що реалізація наміченого проходила і проходить без проблем. Водночас уже виконано чималий обсяг робіт. Наприклад, зміцнено вентиляційну трубу, яка важить понад 300 тонн і сягає у висоту майже 150 метрів. Під час вибуху вона зазнала ушкоджень і могла будь-якої миті обвалитися, призвівши до тяжких наслідків. Після того як її капітально відремонтували, було значно посилено балки, на котрі спирається покрівля саркофага, яка важить десятки тонн.
Роботи зі спорудження саркофага, як відомо, проходили в екстремальних умовах, що, звісно, позначилося на їх якості. Зокрема самої покрівлі, котра відіграє чи не головну роль щодо стримування радіації. При цьому будівельники виконували й інші роботи, спрямовані на підвищення безпеки «Укриття»: оновлювали внутрішні мережі електропостачання 4-го енергоблока, кабельні лінії покривали вогнезахисним покриттям.
Та фахівці, які контролюють рівень радіації на станції, забили тривогу: він час від часу підвищувався. Після ретельних обстежень «Укриття» з'ясувалося, що це пов'язано з не зовсім задовільною якістю його покрівлі. Тому за допомогою спеціального настилу було здійснено її герметизацію, після чого радіаційний рівень нормалізувався.
Незважаючи на те, що від дня аварії минуло майже 25 років, на деяких об'єктах станції рівень радіаційного забруднення залишається досить високим. Насамперед поблизу 4-го енергоблока. Тож для того, щоб мінімізувати вплив радіації на людей, які там працюють, постійно проводять запобіжні заходи, зокрема екранування. Люди працюють у спеціальних костюмах, перебування на найбільш небезпечних ділянках обмежено за часом, кожен робітник проходить додатковий дозиметричний контроль.
Новий саркофаг має прослужити сто років
Незважаючи на проведені роботи щодо модернізації спорудженого у 1986 році саркофага, експерти дійшли висновку: він не може тривалий час убезпечувати зруйнований реактор. Тож було прийнято рішення про будівництво конфайнмента — укриття, яке здатне гарантувати цілковиту безпеку енергоблока як мінімум протягом 100 років.
Нагадаю, що в череві реактора і досі містяться сотні тонн радіоактивного брухту, утвореного вибухом. Вилучити його звідти неможливо: немає відповідних технологій. Подібну проблему можна розв'язати тільки спорудженням надійного укриття. Вчені кажуть, що згодом потрібні технології з'являться, оскільки прогрес на місці не стоїть. Ось тоді можна буде розглядати питання вилучення всіх цих небезпечних залишків.
На часі — перетворення об'єкта «Укриття» в екологічно безпечну систему. Перші кроки до цього зроблено ще у 2004 році, коли в Славутичі за участю урядовців, вчених було розглянуто проект конфайнмента, розробленого американськими, французькими компаніями, а також одним із українських консорціумів. Після детального обговорення проект було затверджено Кабінетом Міністрів України. Щоправда, як основа для подальших проектних робіт. А влітку 2007 року, після проведення відкритих міжнародних торгів, Чорнобильська АЕС і французька фірма «Наварка» уклали угоду про проектування, будівництво і введення в експлуатацію першої черги цього конфайнмента.
Останнім часом виконано значний обсяг робіт. Так, минулого року завершено створення котлованів для фундаментів, під час яких вилучено майже 30 тисяч кубометрів ґрунту, в якому було чимало радіоактивних відходів. Нині вже бетонують фундаменти, на яких встановлюватимуть підйомні вежі, проводять інші роботи. Після того як їх завершать, існуюче «Укриття» буде накрито — у прямому розумінні цього слова — новою захисною спорудою: такою собі парасолькою, яка важитиме понад 30 тисяч тонн і стане на місце шляхом насування по рейках.
У МНС розраховують, що до кінця 2014 року Чорнобильська АЕС матиме нове укриття — конфайнмент, спроектований і виготовлений із урахуванням останніх досягнень науки й техніки, що унеможливить виникнення будь-яких надзвичайних ситуацій.
А кошти де?
Звісно, більшість проблем, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, впираються у фінансове забезпечення. Виникає запитання: чи не стане дефіцит фінансів на заваді введення нового конфайнмента у зазначені терміни? Чиновники, яким я адресував свої тривоги, відповідають, що «цього не повинно бути». Фінансують роботи, пов'язані з його введенням в експлуатацію, з фонду «Укриття», який уже має близько одного мільярда євро.
Кошти надходять від майже 30 країн світу, які відгукнулися на прохання України допомогти в подоланні наслідків катастрофи. Проте останнім часом, особливо через фінансову кризу, вартість багатьох робіт і послуг значно зросла. Отож потрібно ще 500–600 мільйонів євро.
Президент України, уряд докладають зусиль для розв'язання проблеми. Так, прийнято рішення про виділення з державного бюджету до чорнобильського фонду додатково 54 мільйони євро, між нашою країною та Європейським банком розвитку і реконструкції підписано угоду, яка передбачає виділення ним додатково 58 мільйонів євро.
У квітні в Києві відбудеться міжнародна конференція, на якій розглядатимуть проблеми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, в тому числі й ті, що пов'язані з фінансуванням відповідних робіт.
також у паперовій версії читайте:
- ПРО ВЛАСНЕ ЗДОРОВ'Я ТОДІ НЕ ДУМАЛИ...
назад »»»