ОСЬ ВАМ 750 ГРИВЕНЬ— І НІ В ЧОМУ СОБІ НЕ ВІДМОВЛЯЙТЕ
Експерти Європейського банку реконструкції та розвитку запевняють, що економіка країн СНД виходить з рецесії. Регіон загалом успішно подолав кризу. Частково це пояснюється одужанням глобальної економіки, в тому числі видобувних галузей в Росії. В Україні економіка почала підніматися завдяки поліпшенню ситуації в металургійній галузі, а також підтримці МВФ і ЄБРР. Ці інституції підтримували банківські установи країн СНД, а також їхні національні валюти. Не варто забувати і про потенціал зростання експорту до держав ЄС.
Проте криза негативно вплинула на активність реформ у пострадянських країнах, вони уповільнилися. До того ж у деяких державах регіону ускладнився політичний клімат. Тож не варто тішити себе ілюзіями, що в СНД усе гаразд. Криза завершилась, але треба пришвидшувати реформи.
В Україні експерти ЄБРР відзначили політичну стабільність, яка встановилась протягом останнього року. Але необхідність реформування в усіх галузях економіки нагальна. Особливо потребує реформ АПК, галузі важкої індустрії, фінансовий сектор, транспортна сфера, легка промисловість. Експертів хвилює, що швидкість українських реформ невисока. Хоча уряд для цього має всі можливості. Потенціал України феноменальний. Добре географічне розташування, родючі землі, висококваліфікована робоча сила. Завдяки реалізації свого потенціалу Україна може стати надзвичайно великою економічною потугою регіону. Проте щоб досягти цього, вона має активно взятися за системні реформи.
Мудрі китайці давно співчувають тим, кому доводиться жити в час змін чи реформ. Можливо, з огляду на це зміни та реформи часто вживають з епітетом «непопулярні». Але від цього вони не стають менш актуальними. Тим більше, якщо час для їх втілення вичерпується. Українська влада в черговий раз підтвердила свою готовність здійснювати реформи. Нещодавно за участю глави держави з інтервалом в один день було проведено два засідання регіональних комітетів із економічних реформ — у Харкові та Одесі. Там український Президент запевнив, що реформи, початі торік, триватимуть і будуть доповнені ще 14, реалізація яких розрахована до 2014 року.
Влада планує реформувати 21 напрям життєдіяльності держави (цьогоріч задіяно сім). Позитивні результати може принести системний підхід до продовження реформ. Важливу роль у цьому процесі відіграватимуть регіони. Тож на часі удосконалення регіонального управління, децентралізація влади, передача владних функцій в регіони. Фінансові ресурси, які вивільняться внаслідок адміністративної реформи, будуть спрямовані на вирішення соціальних питань (виплату пенсій, соціальної допомоги малозабезпеченим). Глава держави запевняє, що українські реформи — не одноразова акція і не гра в популізм.
Незадіяні резерви
Пенсійна реформа, особливості якої нещодавно аналізували на парламентських слуханнях, це підтверджує. Принаймні рівнем непопулярності, як кажуть у народі. Парламентські слухання мали, з одного боку, з'ясувати ставлення депутатів, урядовців, науковців до ініціатив влади. А з іншого — підсумувати громадський етап обговорення, під час якого було проведено 2,5 тис. зустрічей з громадянами, 312 прес-конференцій, більш ніж тисяча «круглих столів», 261 брифінг з питань роз'яснення положень пенсійної реформи. Отримано майже 12 тис. звернень від підприємств, організацій, громадян. Багато з них уряд готовий взяти до уваги, бо вони слушні, й деякі свої рішення переглянути.
Зокрема, Камбін пропонував обмежити максимальний рівень пенсій 12 мінімальними пенсіями. Проте на всіх зустрічах люди обурювалися, чому така норма стосуватиметься тільки новопризначених пенсій. Адже у всіх українців мають бути рівні пенсійні можливості. Цю пропозицію уряд готовий прийняти. І вже пропонує, щоб розмір максимальної пенсії не перевищував десяти мінімальних. Конституційний Суд, коли давав роз'яснення про неможливість зменшення максимальної пенсії, спирався на ст. 22 Конституції. Але це питання треба розглянути в контексті ст. 24, яка говорить про соціальну рівність усіх українців.
Чимало нарікань було щодо збільшення вислуги років для військовослужбовців. Уряд пропонував додати до неї п'ять років (з 20 до 25 років) для всіх військових, працівників МВС і СБУ впродовж п'яти років. Тепер ініціює розтягнути продовжувальний термін на десять років по шість місяців щороку. Для чоловіків-держслужбовців і десяти прирівняних до них категорій в законопроекті передбачалось одномоментно підняти пенсійний вік з 2013-го на два роки. Зараз пропонують — з 2014-го впродовж чотирьох років по шість місяців щороку. У громадян залишається можливість брати 60 місяців трудового стажу до 2000-го для нарахування пенсій.
Найбільше несприйняття отримала ініціатива уряду щодо підвищення пенсійного віку. Згідно з результатами опитування, 88% населення України не підтримують підвищення пенсійного віку для жінок з 55 до 60 років і чоловіків-держслужбовців до 62 років. «За» цю новацію лише 6,8%. Противники такої ідеї наголошують, що не всі резерви для наповнення Пенсійного фонду (ПФ) використано. Нині середня зарплата у жінок на 40% менша, а пенсія утричі скромніша, ніж у чоловіків. Тож не має бути пріоритетом реформи збільшення пенсійного віку для жінок.
Існує багато джерел для збалансування бюджету ПФ, зазначають експерти. Насамперед ідеться про виведення з «тіні» зарплат. За даними Федерації профспілок, їх «тіньовий» обсяг сягає 120 млрд грн. В Україні налічується 120 тис. керівників підприємств, із них понад 30% отримують зарплату на рівні прожиткового мінімуму — 941 грн. Якщо вони задекларують свої зарплати хоча б на середньому рівні, то бюджет ПФ поповниться на 700 млн. Це цілковито покриє річний додатковий ресурс від підвищення жіночого пенсійного віку (500 млн грн.).
Ще одне джерело — повернення мігрантів в Україну. Своїми пенсійними внесками вони можуть суттєво збільшити надходження до ПФ, адже йдеться про три–шість мільйонів громадян. Якщо ці люди сплачуватимуть страхові внески у мінімальному розмірі, то ПФ додатково отримає за рік 12 млрд грн. На третій альтернативі наголошують профспілки, вони пропонують роботодавцям збільшити зарплату найманим працівникам. Адже зараз у структурі виробництва вона сягає 10–15%, у розвинутих країнах — 40–50%. Треба також спонукати бізнес сповна заплатити людям зароблене — погасити зарплатні борги.
Кабмін такі пропозиції визнає, більше того, запевняє, що вважає ці завдання стратегічними у своїй діяльності. Урядовці наголошують на необхідності запровадження індикативних зарплат і посиленні відповідальності роботодавців за нелегальні робочі місця. І ще нагадують, що держава щороку витрачає майже 25 млрд грн на доплати майже 3 млн пенсіонерів, бо нараховані їм пенсії нижчі за прожитковий мінімум. Після пенсійної реформи у працівників з'явиться стимул вимагати у роботодавців «білі» зарплати. Вищі пенсії отримуватимуть ті, хто сплачував більші соціальні внески.
Сумна статистика
Чи вистачить таких ресурсів для того, аби стабілізувати нежиттєздатну пенсійну систему України? Адже демографічні показники свідчать, що тим, хто працює, важче буде забезпечувати пенсійними внесками тих, хто вже на заслуженому відпочинку. Всі впевнені у тому, що пенсійну реформу треба проводити, нікого не задовольняє життєвий рівень наших пенсіонерів. Нині 2 млн 796 тис. літніх людей отримують пенсії менші за 800 грн, а 4 млн 91 тис. — до 900 грн. У 2009 році витратна частина бюджету ПФ становила 167 млрд грн, а дефіцит — 30 млрд (торік — 191,5 і 34,4 млрд).
Якби реформу почали втілювати від початку нинішнього року, дефіцит ПФ становив би 17,8 млрд. Якщо новації реалізувати у першому кварталі, дефіцит ПФ вклався б у 19 млрд грн. У 2006 році внески до ПФ платили 15,8 млн осіб, наприкінці минулого року таких було 14,4 млн. При цьому кількість пенсіонерів залишається стабільна — майже 14 млн. Якщо не зрушити пенсійну реформу з місця, наша країна опиниться у глухому куті. Але щодо шляхів її проведення думки не збігаються.
Експерти Інституту демографії вважають, що урядовий законопроект відповідає сучасним світовим тенденціям пенсійного реформування. Пенсійна реформа не зводиться до підвищення пенсій напередодні виборів, вона має передбачати довгострокові заходи, спрямовані на забезпечення життєздатності пенсійної системи. В Україні 30% людей пенсійного віку, кількість працездатного населення скорочуватиметься — це демографічні тенденції.
Приміром, на Житомирщині кожний працюючий уже утримує більш ніж одного пенсіонера. В області нині більше пенсіонерів, ніж тих, хто платить пенсійні внески. На виплати пенсій щомісяця необхідно 450 млн грн, а страхових внесків до обласного ПФ надходить менш як 200 млн. Решта коштів на виплату пенсій надходить з республіканського ПФ. Якщо далі не вживати жодних заходів, не вдосконалювати систему пенсійного забезпечення, то проблеми, що накопичувалися в ній роками, але так і залишилися нерозв'язаними, призведуть до подальшого зростання дефіциту бюджету ПФУ або до зменшення розміру невеликих пенсій. Наразі в області середня пенсія сягає 996 грн. У Житомирському ПФ пропонують нараховувати пенсії за персоніфікованими даними з 2000 року. Нині 40% житомирчан отримують зарплату у конвертах, цей процес треба легалізувати, а ганебне явище невиплати зарплат ліквідувати. Тоді ПФ буде бездефіцитний.
На Волині теж пенсіонерів більше, ніж працюючих, середня пенсія — 980 грн. Високі пенсії — радше виняток, ніж правило, пенсій по 10 тис. і більше не набереться трьох десятків. Є й таке, що середня зарплата на підприємстві 1200 грн, а його керівник має 20 тис. щомісяця. Нинішня пенсійна система нікого не влаштовує. Хоча волиняни по-різному сприймають проект пенсійної реформи. Позитивно відгукуються про обмеження пенсій для держслужбовців, збільшення вислуги років для військовослужбовців і силовиків.
Чимало зауважень викликало збільшення пенсійного віку для жінок і підвищення мінімального трудового стажу з 5 до 15 років для отримання пенсій. Це болюче питання, особливо у сільській місцевості. А Волинь — край аграрний. Було й таке, що люди, аби вижити, масово полишали домівки, їхали на заробітки. Їхні роки праці не зараховували до трудового стажу. Альтернатива — добровільні внески до ПФ. Протягом останнього року майже 1300 волинян звернулося до обласного відділення ПФ, щоб внести кошти в рахунок майбутніх пенсій.
Непопулярний шлях
Аби підняти життєвий рівень пенсіонерів з такою кількістю працюючих, треба підвищувати пенсійний вік, зазначають в Інституті демографії. Хибна думка про те, що підвищення пенсійного віку — непопулярний захід, він не популістський. Проте за частотою використання — найпопулярніший. Цим шляхом ідуть усі європейські країни. Запропонований темп підвищення пенсійного віку для жінок по шість місяців щороку впродовж десяти років цілком прийнятний. Він дасть можливість жінкам адаптуватися до необхідності продовження трудового періоду.
У Німеччині люди виходитимуть на пенсію у 67 років. Іншого виходу немає, запевняє влада. Договір поколінь — так у Берліні називають пенсійну систему — дає збій. Його суть у тому, що у пенсійну касу кладуть гроші всі, хто працює. Пенсіонери звідти гроші беруть. Каси невпинно зменшуються, бо пенсіонерів стає дедалі більше, а тих, хто робить внески,— менше. Німці вважають, що працювати до 67 років довго, у 65 люди вже «перегорають», та й на якій роботі триматимуть старих? Німецька пенсія (тисяча євро) для українських пенсіонерів — «блакитна» мрія. Німецькі пенсіонери можуть їздити на відпочинок за кордон і не підпрацьовувати.
Так, як у Європі, в Україні не буде, говорять наші урядовці, якщо нічого не робити з пенсійною системою. Українці, як і європейці, невпинно старіють — один працюючий фактично утримує одного пенсіонера, дефіцит ПФ торік досяг 34,4 млрд. грн. Вихід один — реформа. Українці приречені на пенсійну реформу. Питання тільки в тому, коли вона запрацює. Якщо її не запустити, наша країна збанкрутує. Треба стимулювати людей працювати довше, кажуть урядовці, й збільшувати мінімальний трудовий стаж до 15 років. Це важко сприйматиметься у суспільстві. Не варто забувати і про обмеження максимальних пенсій, нагадують профспілки. В Україні, за інформацією уряду, 3802 пенсіонери отримують пенсії понад 10 тис. грн. Урядовці замовчують, скільки грошей з держбюджету йде на ці виплати і не пояснюють, як можна прожити місяць на 750 грн.
Українські профспілки радять уряду не змушувати старих працювати довше, а працевлаштовувати молодих. Адже із 20,5 млн працездатних українців не має роботи кожний третій. З табору опозиції додають: треба скасовувати спецпенсії. Держслужбовцям і звичайним смертним пропонують нараховувати пенсії однаково, взявши до уваги тільки заробітну плату та стаж. Це несправедливо, що є «білі» й «чорні» пенсіонери. Одним призначають пенсію у розмірі 40% зарплати, іншим — 90%. Аморально, коли машиніст електровоза з 40-річним нелегким трудовим стажем отримує пенсію 2200 грн., а чинуша, який просидів у зручному кріслі десять років, — у десять разів більшу.
Якщо не втілювати пенсійну реформу, Україна залишиться найбіднішою державою в Європі, зазначають урядовці. Аби переконати людей в необхідності змін, треба брати за приклад позитивний досвід інших країн. В урядовій коаліції запевняють: за держслужбовців візьмуться згодом, після адміністративної реформи. Щоб пом'якшити пенсійну реформу, обіцяють збільшувати пенсійний вік поступово, а також платити вчителям і медикам при виході на пенсію десять пенсій. Пропозиції громадян урядовці обіцяють вивчити. І запевняють, що через три роки дірки в ПФ не буде.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»