НА ШЛЯХУ ДО ОДУЖАННЯ
Експерти Світового банку заявляють, що більшість країн, які розвиваються, уже вийшли з кризи, і прогнозують стійке глобальне зростання. Світова економіка просувається від післякризової фази одужання і поступового зміцнення до повільного, але сталого зростання цього і наступного років. Причому майже наполовину глобальному зростанню сприяють країни, що розвиваються.
Згідно з оцінками Світового банку, зростання глобального ВВП, який торік збільшився на 3,9%, уповільниться до 3,3% цьогоріч, досягне 3,6% наступного року. Зростання в країнах, що розвиваються, становить 7% у 2010 році, 6% — у поточному та 6,1% — у 2012-му. Й надалі випереджатиме зростання в державах з високим рівнем доходів, яке склало 2,8% у минулому році, 2,4% буде у цьому та 2,7% — у наступному.
Стале зростання прогнозується на весь період 2012 року. Одужання економік у кількох країнах Європи і Середньої Азії з перехідною економікою і деяких країнах з високим рівнем доходів є досить непевним. Без змін у внутрішній політиці високий рівень заборгованості домогосподарств та безробіття, а також слабкі житловий та банківський сектори, ймовірно, стримуватимуть відновлення.
В Європі та Центральній Азії обсяг виробництва мав зрости на 4,7% торік після зменшення ВВП на 6,6% упродовж 2009-го, в той час, коли в кількох країнах проходить інтенсивне реструктурування. Зростання обсягу виробництва в Болгарії, Киргизії, Литві, Румунії припинилось або зменшилося торік і, за прогнозами, має збільшитися лише на 2% цьогоріч і на 3,3% у 2012-му. За винятком цих країн зростання в інших державах регіону має послабитися до 4,2% цього і наступного років. Пожвавлення економічної діяльності в регіоні залишається вельми чутливим до ситуації в країнах Європи з високим рівнем доходів, де все ще викликає занепокоєння проблема держборгу.
У кращому разі провідну роль у світовій економіці відіграватиме значне зростання внутрішнього попиту в країнах, що розвиватимуться. У гіршому — багато країн, що розвиваються, з міцними фінансовими і торговельними зв'язками з європейськими державами з високим рівнем доходів можуть мати значно менший обсяг виробництва, якщо проблеми державного боргу в єврозоні триватимуть і надалі.
Торік різко зросли потоки міжнародного капіталу й облігацій до країн, що розвиваються (на 42 і 30%). Причому основну частку фінансових надходжень отримують дев'ять країн, серед них — Бразилія, Малайзія, Індія, Індонезія, Мексика, Чилі. Прямі іноземні інвестиції в країни, що розвиваються, торік зросли скромніше — на 16%, досягнувши 410 млрд дол. після зниження на 40% у 2009 році. Значна частка такого зростання пояснюється збільшенням інвестицій з північних країн до південних, особливо тих, що надходять з Азії.
Збільшення потоків міжнародного капіталу сприяло оздоровленню економіки більшості країн, що розвиваються. Однак інтенсивні потоки капіталу до деяких великих економік із середнім рівнем доходу можуть бути пов'язані з певними ризиками і створювати загрозу для оздоровлення економіки в середньостроковій перспективі. Особливо, якщо підвищиться вартість валюти чи активи виявляться мильною булькою.
Більшість країн з низьким рівнем доходу торік мали певні здобутки від зростання обсягів торгівлі, їхній ВВП зріс на 5,3%. Цьому сприяло підвищення цін на товари і, меншою мірою, збільшення сум грошових переказів та надходжень від туризму. Перспективи таких країн мають поліпшитися ще більше, зростання становитиме 6,5% цьогоріч і 2012-го.
Ціновий шок
Проте всі добрі тенденції може підкосити їжа. Здорожчання і брак продуктів харчування у світі може породити нову кризу. Світовій економіці загрожує ціновий шок від подорожчання харчів. Такі невтішні прогнози експерти зробили після того, як у торішньому грудні індекс цін на сільгосппродукти досяг рекордного рівня, перевершивши показники кризових 2007–2008 років. Тоді у світі після посухи та неврожаю у кількох найбільших виробників сільгосппродуктів (передусім зернових) уперше заговорили про глобальний дефіцит продовольства. Україна була одним із головних постачальників хліба на світовий ринок. Однак тепер уряд каже, що цьогоріч експорт зернових не буде пріоритетною стратегією.
За нинішніх обставин було б нерозумно вважати, що ціни на харчі не зростатимуть і надалі. У багатьох країнах (передусім у США) навантаження на кожен гектар землі максимальне. Потенціал до зростання можна забезпечити лише заміною однієї сільгоспкультури на іншу. Проблема в тому, що цього разу зросли не тільки ціни на зернові, а й на сою, бавовну, цукор. Тож фермерам доводиться робити нелегкий вибір: що вирощувати на своїй землі.
Як вважають експерти, нинішня продовольча криза відрізняється від попередньої тим, що зачепить не тільки бідні країни. У вигляді пришвидшення інфляції через стрімке зростання цін на харчі вона зачепить і розвинуті держави. Тим часом Україна і надалі обмежує експорт зернових. Уряд лише трохи збільшив квоти, запроваджені по тому, як минулорічна посуха призвела до скорочення врожаю.
Утім, навіть при поліпшенні ситуації Україна навряд чи відновить експорт зернових у тих обсягах, які дозволили їй у 2000 році вийти на третє місце у світі серед експортерів зерна. Глава уряду Микола Азаров заявив, що віднині пріоритетом буде переробка зерна всередині країни, а не експорт. Адже Україна зіткнулася із ситуацією, коли не забезпечує себе продуктами харчування. Це загроза для національної безпеки. Аграрний сектор потребує інвестицій, а, головне, відчуття господаря землі, за яку відповідаєш, на якій працюєш, від якої залежатиме життя. Цьогоріч уряд планує почати модернізацію АПК, має намір улити в нього значні кошти через інноваційно-інвестиційні програми.
Вітчизняні експерти зазначають: якби Україна мала відповідні технології, інфраструктуру та кошти, щоб не експортувати зерно, а конвертувати його у виробництво м'яса та молока, то слова Миколи Азарова про обмеження експорту зернових можна було б вважати правильними. За умов зростання попиту на харчі у світі Україна могла б якщо не нагодувати світ, то хоча б отримати більший вплив на окремі продовольчі ринки.
До речі, цьогоріч країна може зібрати 24–25 млн тонн озимини (на 15–20% більше торішнього). Завдяки теплій осені 100% озимих увійшли в зиму в доброму стані й досить розвинутими для зимівлі.
Скромність прикрашає?
Що ж стосується економічного зростання в Україні, то, згідно з прогнозами експертів Світового банку, цьогоріч воно становитиме 4%, торішнє зростання вітчизняного ВВП передбачалось на 4,3%. Значне підвищення цін на сталь і відновлення обсягів експорту, чому сприяло збільшення зовнішнього попиту, дало змогу Україні зростати у 2010 році після скорочення ВВП на 15,1% у 2009-му. До того ж поновлення співпраці з МВФ допомогло відновити доступ до ринків іноземного капіталу.
Прогнозоване уповільнення цьогорічних темпів зростання експерти пов'язують із запровадженням жорсткої макроекономічної політики, до якої змушує МВФ, та з погіршенням попиту на українські товари, особливо в Росії та Європейському Союзі — ключових експортних ринків. У 2012-му збільшення зовнішнього попиту має стати основою для зростання ВВП на 4,5%. Середньострокові перспективи зростання суттєво поліпшилися б, якби Україна усунула обмеження (квоти на зерно та затримки з відшкодуванням ПДВ) і пришвидшила проведення структурних реформ.
Глава уряду впевнений, що Україна подолає кризу до нинішнього серпня. Цьому сприятиме бюджет, розроблений на новій податковій базі. Експерти оцінюють головний фінансовий документ країни як консервативний. Зростання доходів передбачається на 8 млрд грн (менш ніж 10%). Аналітики сумніваються, що податкові надходження повагомішають на 48 млрд (понад 20%) навіть з урахуванням суттєвого збільшення (згідно з Податковим кодексом) акцизів. Адже для цього в економіки немає сил.
Експерти звертають увагу на неоднозначну структуру бюджетних витрат. Зростання зарплати передбачається на 6%, водночас як офіційна інфляція має становити 9%. Якщо згадати, що інфляцію рахують не надто коректно, реальні цифри будуть суттєвішими. Падіння реальних доходів наших співгромадян буде істотнішим, ніж передбачає уряд. Це не дуже добре не тільки для добробуту населення, а й для внутрішнього попиту, що є одним із ключових елементів для зростання економіки в будь-якій країні.
При цьому експерти звертають увагу на те, що збільшуються доходи структур, які зазвичай називають «поліцейськими». Так, фінансування Генпрокуратури зростає з 1,2 до 2,2 млрд грн. Якщо у пересічних громадян заробітна плата збільшиться на 6%, то у системі прокуратури — на 65%. Трохи менше зросте вона у працівників міліції та СБУ. Тож не для всіх бюджет аскетичний, для обраних він поблажливий. Це не є добрим знаком для країни, де влада добре оплачує тільки тих, хто має убезпечити її від обурення людей, які гостро відчувають зростання сімейних витрат.
У цьогорічному бюджеті не передбачається прямих дотацій «Нафтогазу». Це свідчить про те, що компанія, яка постачає газ для населення і підприємств, котрі виробляють тепло та електроенергію, не повинна мати збитків. Тому газ постачатимуть за ціною, не нижчою за окупність для «Нафтогазу». Отже, варто готуватися до чергового зростання витрат на газ і комунальні послуги. І це на тлі низького зростання доходів українців, закладених урядом до бюджету.
Експерти вважають реальним джерелом надходжень до державної скарбниці приватизацію, вона має дати цьогорічному бюджету 10 млрд грн. За таку ціну можна продати «Укртелеком», тоді уряд збереже можливість отримати доходи і спрямувати їх на цілі, передбачені законом про держбюджет.
Основна маса витрат розвитку запланована в загальному і спеціальному фондах держбюджету на рівні 48 млрд грн, із яких майже 22 млрд підуть на фінансування заходів, пов'язаних з проведенням Євро-2012. Вони стосуються як будівництва об'єктів футбольного чемпіонату, так і ремонту та будівництва доріг. У результаті в державному кошторисі не вистачило грошей на галузі, які мали б дати поштовх стабільному зростанню економіки, які виробляють складну продукцію, на стимулювання розвитку науково-технічних програм. Мізерні кошти виділено в бюджеті й на підтримку житлово-комунального господарства, втілення заходів, спрямованих на енергозбереження, зокрема встановлення лічильників тепла.
Нові витрати і стара якість
У лютому кияни знайомитимуться з новими житлово-комунальними тарифами. У зв'язку з подорожчанням гарячої води та опалення квартплата підвищиться у середньому на 1,3 раза. Влада попереджає, що навіть такі тарифи не дотягують до економічно обґрунтованих. А для балансу запевняє, що до кінця року кияни відчують поліпшення якості послуг, що надають. Якщо якість не відповідатиме нормативам, обіцяє робити перерахунок. Представники столичної влади кажуть, що киянам не нараховуватимуть пені за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг. Мовляв, міська влада розраховує, що механізм заохочення, який впроваджують у Києві з лютого, тобто 10% знижку для тих, хто розрахується до 20 числа, спрацює краще, ніж запровадження штрафних санкцій.
З інших міст повідомлень про подібні ноу-хау не надходило. Тож варто пам'ятати, що з 1 січня нараховуватимуть пеню за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг. Адже Верховна Рада внесла зміни до закону про тимчасову заборону стягнення пені за житлово-комунальні послуги. Закон було ухвалено у 1996 році, коли підприємства несвоєчасно виплачували зарплату, тому різко зросла заборгованість населення за комуналку. Аби не доводити людей до зубожіння, парламент заборонив стягувати пеню.
Але економічні причини, які породили цей закон, не зникли. За статистикою, на 1 листопада 2010-го зарплатні борги сягали мільярд 284 млн грн. Якщо згадати, що середня зарплата становить 2200 грн, то виходить, що майже 600 тис. людей роботодавці не заплатили за працю. А коли додати, що зарплату виплачують частинами, то кілька мільйонів українців потерпають від безгрошів'я. Тому скасування закону про заборону пені дивне. Немає економічних підстав для нього, кажуть експерти.
Немає необхідності запроваджувати пеню. За статистикою, на 1 жовтня люди сплатили 103% нарахованих комунальних сум, бо погашають борги минулих періодів. На 1 листопада майже 99% наших громадян розрахувалися за житлово-комунальні послуги. За радянських часів рівень оплати населення за комуналку закладали на 95%, бо вважалося, що не всі люди одразу можуть сплатити за послуги. Водночас рівень заборгованості населення суттєвий (майже 10,5 млрд грн), бо люди неспроможні оплачувати тарифи. Аби погасити ту суму, все населення країни (не тільки боржники) має 4,4 місяця виплачувати її. Якщо підвищити тарифи, то заборгованість зростатиме, бо народ живе сутужно. Уряд же сподівається, що пеня поліпшить ситуацію.
Головні боржники за житлово-комунальні послуги — бюджетні організації (школи, дитсадки, лікарні), які недоотримують належного фінансування з місцевого і державного бюджетів. Тож виходить, що головним боржником є місцева і центральна влада. Запровадження пені, запевняють експерти, нераціональне, економічно необґрунтоване і викликатиме багато суперечливих юридичних казусів. Адже кожна родина, яка отримує житлово-комунальні послуги, має укладати договір на обслуговування. За Цивільним кодексом він добровільний, і сторони мають погоджуватися чи не погоджуватися із його змістом. Якщо громадянин не погоджується з нарахуванням пені, то має законне право не підписувати такий договір.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»