ЩОБ ДІТИ НЕ СТАВАЛИ «ЖИВИМ ТОВАРОМ»
Другого грудня у світі відзначили Міжнародний день викорінення рабства. Однією з найгірших його сучасних форм є торгівля дітьми і втягнення їх у комерційну сексуальну експлуатацію. На жаль, це явище не обминуло й нашу країну.
Низькі статки, брак родинного тепла...
Понад шість мільйонів дітей у світі є жертвами примусової праці й економічного рабства, два мільйони — проституції. Такі цифри наводять експерти проекту «Права жінок та дітей в Україні», який фінансує Євросоюз. Дітьми торгують в усіх країнах — членах Ради Європи. Найчастіше жертвами стають малеча і підлітки з Південно-Східної Європи.
Попри зусилля держави і громадських організацій, торгівля дітьми залишається на вітчизняних теренах гострою проблемою. Здебільшого українських дітей продають до Росії, Туреччини та Об'єднаних Арабських Еміратів. Хоча всередині держави дітей продають частіше, ніж за кордон. Так зручніше для тих, хто заробляє немалі статки на «живому товарі», зокрема, можна обминути труднощі з оформленням документів.
Злочинність у сфері торгівлі дітьми прихована, тому важко точно оцінити її масштаби, наголошують працівники Департаменту кримінальної міліції у справах дітей МВС України. Красномовний факт: понад 90% дітей, які стали жертвами, не поспішають звертатися по допомогу, не кажучи про те, щоб свідчити проти своїх кривдників у суді. Кількість зареєстрованих випадків торгівлі за останній рік зросла на 20 відсотків.
Утім, хоч як би змінювалися форми торгівлі людьми, це явище — порушення прав людини і злочин. Воно призводить до руйнування сімейних цінностей і маргіналізації суспільства.
Масштаби продажу дітей, дитячої проституції та порнографії в нашій державі оцінили фахівці Центру соціальних експертиз Інституту соціології НАН України за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ). Вони провели дослідження, під час якого опитали тисячу «дітей вулиці» віком 14–18 років у різних регіонах, а також експертів, батьків і потерпілих від цього явища. З'ясувалося, що 7,8% респондентів-підлітків надавали сексуальні послуги за плату, а 3,2% погоджувалися знятися у фільмі або сфотографуватися в оголеному вигляді. Найбільше ризикує потрапити до тенет торговців «живим товаром» старша за 13 років юнь з малозабезпечених, неповних неблагополучних, а також багатодітних сімей, безпритульні та бездоглядні діти.
Серед причин утягування малолітніх у проституцію — не тільки низькі матеріальні статки багатьох родин, а й суто моральні аспекти. Зокрема, брак тепла у сімейних стосунках, втрата родиною провідної ролі у вихованні дитини, неготовність учителів і вихователів викладати гострі й незручні питання зрозумілою для дітей мовою. В цьому аспекті міг би стати у нагоді досвід Румунії. Тамтешні громадські організації влаштовують для дітей театральні вистави, сюжети яких побудовано на записах у щоденниках реальних жертв. Акторами є підлітки. Якщо про небезпеку дітям розповідають ровесники, це сприймається ними інакше, ніж ті самі істини з вуст дорослих.
Ще один чинник, який провокує підлітків до проституції,— низький рівень довіри з боку постраждалих до інституцій, котрі мають захищати їхні права.
Не вселяють оптимізму й результати останнього дослідження щодо вразливості підлітків до сексуальної експлуатації, проведеного міжнародною організацією ЕКПАТ. Щороку сексуальних домагань у нашій країні зазнають 78 тис. дітей — кожен сьомий підліток віком 13–16 років. Ще один не менш тривожний висновок: до виготовлення порнографічної продукції найчастіше залучають саме українських дітей.
Аби не перетворитися на Мекку секстуризму
Десять років тому Організація Об'єднаних Націй ухвалила Факультативний протокол щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії до Конвенції ООН про права дитини. Україна ратифікувала цей документ 2003 року. Комітет ООН з прав дитини, ознайомившись з доповіддю нашої держави про виконання згаданого Факультативного протоколу, виокремив такі перепони на шляху до захисту від торгівлі дітьми і дитячої проституції: недосконалість нормативно-правової бази з протидії цим злочинам, неповна відповідність карного законодавства згаданому міжнародному документові, слабка взаємодія державних органів у цій сфері.
Як домогтися «скорочення споживчого попиту на торгівлю дітьми» (саме таке формулювання міститься в преамбулі Факультативного протоколу)?
Слід унести суттєві зміни до законодавства, зокрема в частині закріплення понять «торгівля дітьми» і «дитяча проституція», наголошують правозахисники. Потрібно криміналізувати купівлю сексуальних послуг у дитини. Інакше є небезпека, що наша держава стане одним із напрямів дитячого секстуризму, приєднавшись до таких країн як Таїланд і Коста-Рика. Адже географічна близькість до розвинутих європейських держав, жителі яких є споживачами цих послуг, і менша вартість проїзду, ніж до Південно-Східної Азії та Латинської Америки, можуть активізувати цей злочинний бізнес.
Нещодавно у Верховній Раді було зареєстровано два законопроекти: «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо охорони дитини)» та «Про внесення змін і доповнень до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів України (щодо захисту дитини від торгівлі людьми та експлуатації)». Їх підготувала група експертів із питань удосконалення законодавства в галузі захисту прав дитини, створена при Міжнародному жіночому правозахисному центрі «Ла Страда-Україна». Аналіз понад двадцяти чинних нормативно-правових актів і законопроектів виявив недоліки і прогалини в законодавстві у сфері захисту дітей від торгівлі людьми. Зокрема, ст. 181-1 Адмінкодексу встановлено відповідальність за проституцію. В Україні адмінвідповідальність настає після 16 років. Проте за міжнародними стандартами особа, якій не виповнилося 18 років, вважається дитиною, а відповідальність за дитячу проституцію мають нести ті, хто втягнув її до такої діяльності. Дитина в такому випадку має розглядатися як потерпіла. В іншому законопроекті запропоновано запровадити кримінальну відповідальність за користування дитячою проституцією.
Наступного року наша країна звітуватиме в Комітеті ООН з прав дитини про виконання згаданого Факультативного протоколу. Аби державна політика відповідала його вимогам, потрібно внести зміни до низки нормативно-правових актів. Днями наша держава приєдналася до загальноєвропейської кампанії з припинення сексуального насильства стосовно дітей і депонувала ратифікаційні грамоти Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми.
Ніна КЛИМКОВСЬКА
також у паперовій версії читайте:
- ЗАПИТУВАЛИ — ВІДПОВІДАЄМО
- ЖИТЛОВИЙ КОДЕКС НЕ РОЗГЛЯДАТИМУТЬ
назад »»»