КРИЗА БЮДЖЕТУ ЄС
Донедавна здавалося, що створення навесні поточного року майже 400 мільярдного фонду підтримки стабільності євро надовго вирішить проблему фінансової кризи. Однак, попри деякі позитивні зрушення у третьому кварталі цього року, які зафіксували зростання економіки європейського «локомотива» Німеччини, а також нових держав — членів Євросоюзу, остаточно вирішити кризові проблеми поки що не вдається.
Тривають важкі переговори країн Євросоюзу щодо проекту бюджету на 2011 рік. Європейська комісія запропонувала збільшити видатки більш ніж на шість відсотків. Натомість Велика Британія, Нідерланди і Швеція зазначають, що «неетично» в умовах світової кризи збільшувати видатки Євросоюзу. Тобто ці держави пропонують відмовитися від фінансових субсидій та обрати ліберальний підхід до антикризових заходів. Однак саме ця пропозиція стала каменем спотикання на шляху до компромісу. Чесний аналіз стану справ підтвердив найгірші очікування.
У Греції виявилося набагато більше боргів, ніж вважалося досі. Такий висновок зробили інспектори Міжнародного валютного фонду та Євросоюзу, які опублікували звіт про нинішній фінансовий стан країн. Плани скорочення державних видатків провокують масові протести й заворушення, як це сталося у Франції. У свою чергу, Австрія звинуватила Грецію у невиконанні зобов'язань перед Євросоюзом і споживацьких настроях.
Черговим об'єктом уваги європейської «пожежної» команди стала Ірландія. Хоча її уряд до останнього заперечував потребу у фінансовій допомозі. Проте, діючи на випередження, міністри фінансів країн єврозони узгодили головні пункти пакета фінансової допомоги Ірландії. Тривають перемовини про можливий пакет допомоги для Португалії й Іспанії. Обсяг допомоги лишень Ірландії, за інформацією економічних експертів, може сягнути 130 млрд євро. Та поки що Ірландія відмовляється за фінансову допомогу підвищувати податки, скорочуючи попит. За даними статистики Європейського Союзу, із країн — членів ЄС найбільше через кризу знизилася купівельна спроможність жителів Балтійських держав. Португалія, Італія, Іспанія, Греція, на які чекає суттєве скорочення державних бюджетів унаслідок фінансових проблем, лишаються на середніх позиціях із середньою заробітною платою своїх громадян.
Однак загалом країнам зони євро не вдається досягти згоди щодо ключового питання, хто саме має платити за подолання кризи. Більш благополучні країни на кшталт Німеччини не хочуть навіть чути про фінансову солідарність з євросоюзівськими боржниками. Німеччина недавно ухвалила рішення про збільшення з 2012-го пенсійного віку для чоловіків і жінок з 65 до 67 років. Тому громадяни не розуміють, чому їм необхідно тривалий час важко працювати, аби південноєвропейські держави ЄС непогано жили у борг. Водночас незаперечний факт користування спільною валютою вимагає жертв задля її стабільності. Наголошуючи на цьому, президент Європейської Ради Герман ван Ромпей визнав: крах євро означатиме кінець для європейської інтеграції та створить хаос у Європі.
Американські й китайські фінансові оглядачі зазначають, що цей хаос провокується відсутністю погодженої і зрозумілої позиції країн зони євро щодо своєї фінансової політики. Сподівання на поглиблення порозуміння між Євросоюзом і США, як засвідчив недавній лісабонський саміт, також мало. До недавніх виборів Конгресу президент Барак Обама намагався бюджетними субсидіями стимулювати розвиток американської економіки. Проте зараз республіканці наполягають на зменшенні рівня оподаткування та жадають скорочення бюджетних витрат.
Це означає, що неоліберальні підходи частини європейських і американських еліт актуалізуються, однак не факт, що такий підхід до дерегуляції фінансових ринків виведе світову економіку з кризи. Адже прихильники жорсткішої регуляції небезпідставно нагадують, що однією з головних причин кризи є нестримний лібералізм і звичка жити у борг. Тому так важко Європейській комісії визначити, що рекомендувати собі: «заощаджувати» чи споживати.
Надмірна економія може спровокувати згортання виробництва та зростання безробіття з негативними соціальними наслідками. Натомість стимулювання за рахунок кредитів споживання може пожвавити виробництво, але тягар боргів також пригнічуватиме бюджетну систему. Вибір між цими малоприємними альтернативами європейським політикам треба зробити до середини грудня, коли Євросоюз має отримати бюджет на наступний рік. Інакше до фінансової кризи може додатися ще й криза політична у вигляді вотуму недовіри Європейській комісії на чолі з Жозе Баррозу. Це, зважаючи на складність процедур погодження протилежних інтересів країн Євросоюзу, може усім дорого коштувати.
також у паперовій версії читайте:
- НАТО ВИЗНАЧИЛОСЯ З МАЙБУТНІМ
- БЛИЗЬКОСХІДНІ ТОРГИ
назад »»»