ЗА ПРАВДОЮ, ПІД ДОЩЕМ...
ПРОТЕСТИ ПІДПРИЄМЦІВ ВІДКРИВАЮТЬ НОВУ СТОРІНКУ ВІТЧИЗНЯНОЇ ГРОМАДЯНСЬКОЇ АКТИВНОСТІ
Певно, якась магічна сила змусила народних депутатів ухвалити в цілому проект Податкового кодексу наприкінці минулого тижня — у переддень шостої річниці Помаранчевої революції. І вийшло, що нині революційні події реанімували не опозиціонери, не «ветерани» подій шестирічної давнини, а саме можновладці.
Так сталося, що цього разу рушієм акцій протесту виступили не політичні сили, а підприємці. Тобто люди, котрим протестувати й мітингувати нібито не до лиця. Адже бізнес (байдуже, малий чи великий) не любить голосних акцій. Бізнес любить тишу і спокійну атмосферу — тоді простіше заробляти і ефективніше планувати.
Проте в тім-то й річ, що у разі набрання чинності Податковим кодексом, ухваленим провладною більшістю минулого тижня, планувати малим і середнім підприємцям буде нічого. На них очікуватиме закриття, бо існувати за запропонованими стандартами вони не зможуть, що ми детально демонстрували в одному з досліджень минулого тижня.
Своїм проектом Податкового кодексу влада, по суті, об'єднала країну за кілька днів. Бо проти драконівських методів цього документа на Донеччині чи Харківщині протестують не менше, ніж на Волині чи Львівщині. От і виникло завдання вбити кілок нерозуміння між українцями. Мовляв, саме тому, що підприємці мало сплачують (або взагалі не сплачують) до державної скарбниці, виникають проблеми з виплатами пенсій чи зарплат лікарям, учителям, стипендій студентам...
Утім, поки що це не надто вдається. Бо чимало бюджетників чудово розуміє: багато малих підприємців пішло в цей бізнес не від хорошого життя. Найбільша частка з них не у такому вже далекому минулому була бюджетниками. А втративши роботу, змушена була організовувати своє подальше життя самотужки. Не потребуючи допомоги держави, а подекуди навіть допомагаючи їй, створюючи, нехай і небагато, та все ж робочі місця. Зрештою, не всім дано бути керівником великих підприємств і, що найважливіше,— не всі хочуть ними бути. Проте і найманими працівниками не всі хочуть бути.
Крик душі
Що з цього приводу думають люди?
Іван, приватний підприємець, м. Харків:
— Цей Податковий кодекс спрямований на те, щоб збільшити тиск усіх адміністративних структур на приватного підприємця. Збільшити надходження до бюджету за рахунок збільшення поборів. Повноваження фіскальних органів зростуть у багато разів — і всі перевірки будуть скеровані на те, щоб зробити з людини дійну корову. Нині ми звітуємо перед податковою мінімально: є один журнал, за яким звітуємо. Після запровадження нового кодексу у нас мають з'явитися касові апарати. Ви уявляєте, що таке на ринку касовий апарат? Якщо він виходить із ладу (а в мороз у нас тільки люди витримують, техніка замерзає), треба поїхати до податкової, розпломбувати, знову привезти до податкової, щоб запломбували. А працювати коли?
Я приїхав сюди 22 листопада. Житиму хоч у наметовому містечку, хоч просто неба, крім того, кияни запрошують.
Інна, приватний підприємець, м. Кривий Ріг:
— Десять років тому починала з нуля. У мене інша професія (я — машиніст баштового крана) і я сама собі створила робоче місце. Сплачую за оренду, всі податки, а нині на мене хочуть навісити непідйомне ярмо. Оренда подорожчає, і мені не буде чим годувати сім'ю. Я починала з малого. Не брала у держави кредитів, нічого, і десять років йшла до того, щоб моя дитина вчилася в університеті, аби я могла поїхати відпочити.
Оксана Богданівна, Львівський ринок «Шувар»:
— За освітою я — вчитель української мови й літератури, але ще 1997-го (коли зарплату не платили по півроку) пішла на ринок, щоб прогодувати родину. Довго сумувала за школою, а мої школярики ще кілька років до мене на ринок прибігали, провідували. Подруги за кордон поїхали на заробітки: хто за старенькими в Італії доглядає, хто в багатих сім'ях хатньою робітницею працює... Звичайно, за кордоном працювати вигідніше — грошей більше, але я вирішила — буду в Україні, бо на кого ж дітей та стареньких батьків залишити? А тут раптом ця «податкова революція». Працювати за новими правилами не зможу: бухгалтерії (нині ми працюємо за спрощеною системою звітності) не знаю, за оренду і так ледь плачу.
Без політиків?
Нинішні майданні акції знакові ще й тим, що їхні учасники усіляко намагаються не допустити до своїх лав політиків. Найпоказовіший приклад — інцидент з народним депутатом Олегом Ляшком, котрому в понеділок не дали виступити перед підприємцями. Хоча представники влади застерігають протестувальників, мовляв, вони стануть лише «гарматним м'ясом» для політиків, котрі рватимуться до влади.
Звичайно, є така небезпека. Зрештою, усі досягнення Помаранчевої революції було знівельовано тому, що її головних настанов попередня влада не виконала.
Окрім того, для потужного руху опору в будь-якому разі потрібний організатор. І тут виникає дилема. Якщо Президент усе-таки заветує Податковий кодекс, чи буде це приводом для припинення загальних громадських протестів? Тоді підприємці зможуть пишатися своїми досягненнями і з повним правом говоритимуть, що вони перші, хто загальмував бульдозерний наступ нової команди на всіх і вся.
З іншого боку, чи не перебудується тоді влада і не почне діяти так само, як і досі, лишень трохи хитріше? Така перспектива для України також навряд чи прийнятна. Бо проблемних питань, куди можновладці «поклали око», чимало. Це чи не суперечливіший за Податковий проект Трудового кодексу і подвійне громадянство, і мовні питання. Зрештою, можливі конституційні зміни з небезпекою надання Президентові мало не монархічних повноважень...
Хоч би там як, але нинішня активна позиція підприємців заслуговує на повагу. Переговори, котрі уже провели з їхніми представниками урядовці на чолі з першим віце-прем'єр-міністром Андрієм Клюєвим, це лише підтверджують. Як би наполегливо влада не просувала свої сумнівні ідеали в суспільство, підприємці довели, що вона (влада) не всесильна. А українські громадяни, стомлені від політичної боротьби, не стали стовідсотково апатичні. Адже громадянська активність має тенденцію періодично відроджуватися. Можливо, лише за це варто щороку відзначати таке свято, як День Свободи.
Ярослав ГАЛАТА
також у паперовій версії читайте:
- ЗИГЗАГИ ВІТЧИЗНЯНОЇ ПОЛІТИКИ
назад »»»