ФІНАНСОВА КРИЗА
КИДАЄ ВИКЛИК
Триває підготовка до саміту країн «великої двадцятки». Днями відбулася зустріч міністрів фінансів країн — членів цього закритого клубу. Головним рішенням вважається домовленість не девальвувати національні валюти, адже цьогорічна осінь уже показала дестабілізуючий потенціал валютно-курсових війн.
Китай, схоже, легко відбив скоординовану атаку американського долара, японської єни та спільної європейської грошової одиниці — євро. Разом вони намагалися домогтися здорожчання китайського юаню, обмеживши тим самим китайський експорт. Проте цього не сталося. Як і не залишилося несилових методів «переконання» Китаю у доцільності поступитися своїми інтересами. Символом китайської перемоги можна вважати згоду країн Європи поступитися двома своїми місцями у раді директорів Міжнародного валютного фонду — Індії та Китаю.
Фактично Євросоюз відійшов на свої тилові позиції, намагаючись вирішити проблему рекордних бюджетних дефіцитів у країнах — членах монетарного союзу. Внаслідок цього ми стали свідками бурхливих соціальних протестів, які відбуваються у Франції. На рекордні скорочення бюджетних витрат іде британський уряд. Дефіцит британського бюджету становить десять відсотків валового внутрішнього продукту. Хоча Велика Британія зберігає національну грошову одиницю — фунт стерлінгів — такий дефіцит загрожує повторенням сумного грецького досвіду. Втім, як і у Франції, британські профспілки, сподіваючись на підтримку опозиційних лейбористів, готуються до протестів, адже левова частка скорочень припадає на соціальні програми.
Хоча британський прем'єр-міністр Девід Кемерон планує цього року скоротити бюджетні витрати на оборону на рекордні вісім відсотків. Британія вийшла з низки спільних військово-технічних проектів, зокрема щодо створення розвідувального літака «Німруд». Утім, Британія збирається зберегти військові витрати на рівні четвертої «військової» держави у світі відразу після США, Китаю та Туреччини. Не скорочуватимуться й обсяги фінансування британських військ в Афганістані. Натомість інші країни Євросоюзу вже вирішують, участь у яких миротворчих операціях припинити. Греція згортає свою присутність у Косово, віддаючи перевагу зобов'язанням перед НАТО в Афганістані. У свою чергу, Польща продовжила перебування свого контингенту в Афганістані лише до лютого 2011 року. А Іспанія, яка також переживає серйозні бюджетні проблеми, повністю виводить свій військовий контингент із Боснії та Герцеговини.
Отже, фінансова криза суттєво впливає на спільну зовнішню та оборонну політику Євросоюзу. Фактично остання стає лише віртуальним проектом. Це і не дивно, оскільки більшості урядів країн Євросоюзу доводиться вирішувати нагальніші проблеми, пов'язані з соціальною напругою у себе вдома. Крім того, на Євросоюз очікує непроста розмова зі США. Адже нинішня антикризова стратегія Європи та Америки є абсолютно непогодженою. Адміністрація Барака Обами продовжує «накачувати» американську економіку грошима.
Натомість уряди більшості країн Євросоюзу дедалі частіше вдаються до радикального скорочення бюджетних витрат. Внаслідок такого дисбалансу світова економіка може очікувати на черговий шок. Наразі євроатлантична фінансова солідарність не витримала навіть випробування спільною китайською експортною загрозою. За цих обставин черговий саміт «великої двадцятки», який за три тижні має відбутися в Сеулі, має дати важливу відповідь на запитання, чи насправді готові всі ключові гравці світової економіки діяти погоджено? Альтернативою можуть стати чергові курсові валютні війни та занурення світової економіки в другу хвилю кризи.
також у паперовій версії читайте:
- ЧИ ПІДЕ ІРАК ІРАНСЬКИМ ШЛЯХОМ?
- КИТАЙ ВІДСТОЮЄ СВОЇ ІНТЕРЕСИ
назад »»»