КОПАЧІ-ПІРАТИ ПРАВЛЯТЬ БАЛ...
Нещодавно група археологів із України, Pociї, Франції, Німеччини та інших європейських держав насмілилася розсекретити майже неймовірну новину. А саме: на Одещині, виявляється, знайдено одне з найкоштовніших у світі поховань епохи Великого переселення народів!
РОЗКРАДАННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ СКАРБІВ ТРИВАЄ?
Імовірно, що йдеться навіть про могилу легендарного ватажка гуннів Аттіли або принаймні його сина. П'ятнадцять віків зберігала тутешня плодюча земля цілі кілограми золота, срібла й самоцвітів у прибepeжному намулі озера Ялпуг (поблизу кордону з Румунією). Трепетно зберігала цю сакральну таємницю, поки вона не стала відома людині. Та ще й, на превеликий жаль, не якомусь фаховому вченому, а дрібній міжнародній зграйці горе-копачів, котрих зазвичай відносять до розряду «чорних». Тому в результаті така дорогоцінна колекція майже безслідно зникла.
Отже, рідкісне зібрання прадавніх золотих виробів не поповнило нині державну скарбницю і не стало музейним надбанням, а опинилося в приватних руках. Хіба що дехто з вітчизняних науковців зможе колись при нагоді похвалитися, либонь, кількома фотографіями, переданими їм через «треті руки».
У могилі були, як мінімум, меч, кинджал, сідло, кінська вузда і парадний пояс. Усі прикраси зроблено iз золота, срібла та позолоченого срібла. З подекуди вкрапленими ретельно відшліфованими альмандинами. Причому все це виготовлено в одному стилі, складаючи єдиний гарнітур високого художнього рівня. Подібні вишукані ювелірні вироби у той час (мовиться, зазначу, про V ст. нашої ери) робили тільки у Константинополі. Щоправда, деколи вони могли потрапляти й до рук варварів — як плата за службу або, приміром, як мировий відкуп від безперервних нaбігiв,— прокоментував зображення на світлинах співробітник Інституту археології НАН України Олег Савельєв.
Причому, на думку вчених, основна цінність знахідки полягає не так у її банківській вартості, а в тому, хто був похований тут на бepeзi озера півтора тисячоліття тому. За твердженням більшості археологів, ця могила однозначно могла належати лише верховному ватажкові численної військової громади. Інакше кажучи, зайвий раз підтверджується озвучена нами думка щодо захоронення якогось гуннського короля. Більше того, існує навіть версія, що це сам-таки легендарний вождь гуннів Аттіла! Причому якщо раніше його присипану віковим порохом могилу шукали десь поблизу Балатона (недарма Аттіла чи не найпопулярніше сучасне чоловіче ім'я у наших мадярських сусідів), то після сенсаційної цьогорічної знахідки у професійному науковому середовищі виникли неабиякі сумніви щодо історичної правомірності «угорського коріння».
Хоча зустрічаються дещо поміркованіші погляди. Зокрема, відомий український археолог i збирач прадавніх реліквій Максим Левада принципово не поділяє наведеної вище версії. Аттіла начебто справді був правителем такого саме рівня, який загалом можна співвіднести з цінністю виявлених скарбів. До того ж територія Північного Причорномор'я була теж під його владою. Одначе я все ж схильний вважати, що прикраси, які ми бачимо на виставлених фото, належать, певніше за все, до періоду Аттілових синів.
* * *
То чиє поховання знайдено на горезвісному Ялпузі? Знаменитого грізного завойовника, одне лишень ім'я якого наводило невимовний жах на сучасників, чи когось із його найближчих спадкоємців? Дати вичерпну відповідь на це запитання не так просто. Хоча, здавалося б, тут цілком могли стати у пригоді ледь помітні таємничі знаки на деяких коштовних прикрасах гіпотетичного гуннського короля. Та ба, розшифрувати їx — з відомих нам причин — поки що, на жаль, немає змоги.
Едуард ЩУР
також у паперовій версії читайте:
- ЛЕВ ЛАНДАУ І «ФІЗИКА ЖИВОГО»
- ОЗОНОВА ДІРА НЕ ЗБІЛЬШИЛАСЯ
- АСТРОФІЗИКИ ВИЯВИЛИ «ВИТІК» У ВСЕСВІТІ
назад »»»