БЮДЖЕТ ПО-УКРАЇНСЬКОМУ
Загальні економічні перспективи у світі поліпшуються, стверджують експерти. Дуже швидко зростають азійські ринки, суттєве економічне пожвавлення у США викликає оптимізм в інвесторів. Проте в нинішній ситуації треба враховувати не тільки динаміку економічного зростання, а й потенційні загрози. За оцінками МВФ та Світового банку, нині основними ризиками є великий дефіцит бюджету та суттєві обсяги запозичень у багатьох країнах. Зараз усі держави намагаються максимально скоротити дефіцит бюджету, адже якщо він перетинає певну межу, можуть бути неабиякі негативні наслідки для економіки. Варто згадати, що у 1991 році 30%-ва дірка в кошторисі СРСР стала однією з причин розпаду могутньої держави. Загрозливий дефіцит російського держбюджету-1998 посприяв тамтешньому дефолтові.
Наші урядовці запевняють, що враховують ті фактори у своїй діяльності й сподіваються, що покращення економічної ситуації у світі сприятиме швидкому подоланню Україною наслідків кризи та надходженню інвестицій. За прогнозами НБУ, цьогоріч зростання вітчизняного ВВП становитиме чотири відсотки, рівень інфляції буде в межах 13%, курс гривні у короткостроковій перспективі залишатиметься без змін. Зниження ціни на газ завдяки домовленості з Росією позитивно впливатиме на розвиток економіки. Наступного року валовий внутрішній продукт зросте на п'ять відсотків, інфляція дорівнюватиме десять відсотків.
Аби економічна ситуація в Україні поліпшилась, треба реагувати на проблеми, на які влада впродовж багатьох років реагувати не хотіла, заявив на ІV міжнародному форумі «ЄС–Україна», що проходив у Києві, екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник. Криза завжди виводить гострі проблеми на поверхню, бо їх не можна приховати. Такими загрозливими проблемами нині є енергетична та пенсійна. Їхньому загостренню, на жаль, допомагав і МВФ. У результаті створювалась ілюзія відсутності кризи. Період пікового спаду економіки (-15%) Україна пройшла ніби безболісно — зарплати і пенсії виплачували вчасно. Але мало хто знав, що за рахунок збільшення боргів.
Наша країна увійшла у кризу із сильно враженою внаслідок девальвації нацвалюти банківською системою. Адже більшу частину кредитів компаніям і домогосподарствам (75%) видано у твердій валюті. Надто серйозними були й фіскальні виклики. Через півтора року банківський сектор так і не відновився, його активи залишаються «поганими». Рекапіталізацію банків частково здійснили іноземні материнські фінустанови. Рекапіталізація за допомогою уряду стала касою для видавання депозитів. У банківському секторі бракує капіталу, який би став надійною опорою економічного піднесення.
До того ж уряд подав до Верховної Ради законопроект, яким забороняється відносити збитки минулих періодів на зменшення податкових зобов'язань у майбутньому. Для банківської системи це буде сильним ударом, що негативно позначиться на економіці.
Невтішною залишається і фіскальна ситуація. Минулорічним «досягненням» став рекордний дефіцит бюджету в 11,4% ВВП. А з урахуванням проблем ПДВ і авансових сплат податків дефіцит сягнув 13%. Крім того, впродовж двох років стрімко зростав державний борг. Хоча він ще не надто великий (308,316 млрд грн, торік — 166 млрд) небезпечне його активне нарощування (12–20–33% ВВП). Адже посилюється навантаження на обслуговування позиченого. Цьогоріч воно сягатиме два відсотки ВВП, тоді як у 2008-му було вп'ятеро меншим.
Рекордний дефіцит
Нова влада, зазначає Віктор Пинзеник, успішно наслідує попередню — фіскальні проблеми не тільки не вирішують, вони посилюються. Нинішній бюджет має рекордний дефіцит. Юридично передбачений урядом, він становить вісім відсотків ВВП. Щоправда, уряд розділив його на дві частини. Перша називається дефіцитом, її озвучили у 5,3% ВВП, або 56 млрд грн. Другу забули озвучити. Хоча вона є у розділі «фінансування» дефіциту» і передбачає 30,5 млрд грн на рекапіталізацію банків. При такому суттєвому бюджетному дефіциті бути спокійним за обмінний курс валюти не можна.
Доходи бюджету, вважає Віктор Пинзеник, завищено на 30 млрд грн. Нагадаємо, що прибутки цьогорічного бюджету дорівнюють 267 млрд грн (+18%, торік — 225 млрд), видатки 323 млрд (+33%, торік — 242 млрд), ВВП — 1083,1 млрд грн (торік — 915 млрд). Уряд планує збільшити доходи загального Фонду бюджету на 40%. Але ж номінальний ВВП зросте лише на 18%, а у першому кварталі приросту доходів узагалі не було.
Ноу-хау нинішнього державного кошторису є унікальна норма в статті «Незафіксовані видатки», що дає змогу урядові самовільно збільшувати суму видатків. Важко оцінити майбутні апетити, але така норма також формує додатковий дефіцит бюджету.
Крім того, каже Віктор Пинзеник, у бюджеті не враховано газову проблему. Торік субсидії на «блакитне паливо» з держбюджету сягали 30 млрд грн (3% ВВП). Якщо сумувати ті цифри, то дефіцит бюджету становитиме 16% валового внутрішнього продукту. Варто згадати і про 45 млрд грн держгарантій за кредитами, які в українських реаліях завжди перетворюються на дефіцит бюджету. Можливо, не повною мірою на цьогорічний, але стають зобов'язаннями уряду в наступні роки, зауважує Віктор Пинзеник. У результаті маємо 104 млрд грн торішнього дефіциту бюджету і майже 170 млрд без урахування держгарантій цьогоріч. Нагадаємо: рекордний дефіцит бюджету був у 1992 році 12,7% ВВП. Кілька років влада нічого не робила, аби змінити ситуацію на краще. У 1995-му довелось витратити чимало зусиль, щоб збалансувати кошторис.
Україна втяглась у боргову спіраль, гадає Віктор Пинзеник, падіння бюджетних доходів покривається за рахунок запозичень, які з кожним роком усе складніше взяти. Адже позичальникові, котрий обростає боргами, міжнародні кредитори не надто вірять, що той зможе віддати позичене. Тож надія на друкарський верстат НБУ. Торік він уже активно працював. При дефіциті бюджету 104 млрд його монетизація була 52 млрд. Але паралельно Центробанк продавав долари (10 млрд), «стерилізувавши» більше гривень, і таким методом застеріг країну від інфляційного сценарію початку 1990-х.
Одначе важко прогнозувати, що станеться цьогоріч, коли монетизація дефіциту бюджету буде на торішньому рівні. Складно спрогнозувати валютний курс та інфляцію, якщо друкарський верстат НБУ почне працювати на обслуговування бюджетного дефіциту. Україна має відновити ключовий баланс. Коли цього не відбудеться, може настати колапс. Від «фальшивих грошей» немає користі для економіки, вони несуть тільки біду.
В Україні, констатує Віктор Пинзеник, немає проблеми податків, є проблема видатків. Він оцінює торішні публічні видатки у 55% валового внутрішнього продукту.
Де взяти гроші?
Експерти оцінюють нинішній бюджет як консервативний, зазначаючи, що його створено на старій податковій базі. І не вірять, що до нього можна залучити 10 млрд грн від приватизації. Адже криза ще не завершилась і навряд чи в інвесторів знайдуться гроші на купівлю українського майна за пристойними цінами. Варто згадати, що тогоріч планували отримати від приватизації 8,5 млрд грн, але завдання виконали лише на 9,5 відсотка.
Торік державну форму власності змінили 250 об'єктів (у 2008-му — 282). Загалом від початку процесу приватизації в Україні було приватизовано 123 026 об'єктів, із них понад три чверті (94 625) належали до комунальної форми власності, а інші (28 401) — до державної.
Цього року є плани провести приватизацію «Укртелекому». На думку очільника ФДМУ Олександра Рябченка, 67% акцій компанії можна продати за сім-вісім мільйонів гривень. Якщо ситуація буде сприятлива, то можна реалізувати весь пакет акцій, тобто 92%. Чиновник очікує пожвавлення процесу приватизації у другому кварталі. Але коли припустити, що Україні вдасться приватизувати все заплановане, то гроші до державної скарбниці надійдуть лише наприкінці року.
Глава уряду Микола Азаров сподівається, що уряд зуміє виконати бюджет-2010. Хоча це складне завдання. Бюджет не можна назвати дуже хорошим, адже криза триває, але він є реалістичний.
Щоб утримати дефіцит бюджету на запланованому рівні, влада має намір реалізувати низку ініціатив. Зокрема, Кабмін пропонує підвищити акциз на пиво на 23%, на горілку — майже 16%, цигарки з 20 до 25%. Урядовці вважають: пропозиція щодо підвищення акцизів на тютюн знайде підтримку в парламенті. Адже цигарки не можуть коштувати дешевше бананів.
Хоча раніше новий уряд запевняв, що не підвищуватиме податки і акцизи. Торік через підвищення акцизів на цигарки з кишень українців було вийнято дев'ять мільярдів гривень, що завдало удару по економіці, зазначив Микола Азаров. Оскільки ці гроші не було витрачено на інші товари і послуги. За даними Держспоживстандарту, через підвищення акцизів кожна п'ята із перевірених торгових точок торгувала контрабандною тютюновою продукцією або фальсифікатом.
Наявність контрабанди та фальсифікату в продажу залишає державу без податків. Утім, дає змогу курцям придбати дешевший товар. При цьому рівень куріння в Україні, за даними ВООЗ, залишається на стабільно високому рівні. Тож варто не підвищувати податки та акцизи, а розширювати базу оподаткування.
Багаті не діляться з бідними
Уряд «за» підвищення акцизів на тютюн, алкоголь, воду, але чомусь ігнорує податок на багатство, який діє у 130 країнах світу і наповнює місцеві бюджети й соціальні програми суттєвими коштами. Так, у США та Канаді з цього податку в місцеві бюджети збирають 75–80% усіх надходжень, в Австралії — 90%. Такий податок, що мав би певною мірою відновити соціальну справедливість, не діє тільки в Африці та Україні. Про нього у нас ведуть розмови майже 15 років.
Законопроект у версії народного депутата Андрія Павловського нещодавно відхилили у першому читанні. У ньому пропонували, аби власники нерухомості площею понад 300 кв. м раз на рік платили 1200 грн. Це, каже автор, було б початком у визначенні європейського підходу в оподаткуванні багатих людей, котрі безболісно можуть заплатити такі кошти. Проте олігархи, які засідають у парламенті, пошкодували цих грошей, не вистачило кількох десятків голосів (Партія регіонів дала лише сім голосів).
Як відомо, міра патріотизму багатіїв вимірюється кількістю грошей, котрі вони згодні офіційно задекларувати і віддати у вигляді податків до бюджету. На жаль, наші олігархи не є соціально відповідальними. Такими їх має зробити держава — через податки, закони примусити підтримувати місцеві громади, створювати нові робочі місця, запроваджувати нові технології, енергозбереження. Відучити їх вичавлювати з підприємств обігові кошти і ховати в офшорах, аби купувати дорогі футбольні клуби, нерухомість, літаки та яхти. Якщо олігархи хочуть бути спокійними за своє майбутнє в Україні, вони мають ділитися своїми надприбутками з бідними, інакше може спалахнути соціальна революція.
Можливо, варто наслідувати приклад Італії й створити фінансову гвардію, яка б опікувалася справедливим збиранням податків. В Італії їхня несплата вважається кримінальним злочином. Це найтяжчий злочин і у США.
У запропонованому урядом законопроекті на розкіш є шпарини, які дають змогу ухилятися від сплати такого податку. Передбачаються пільги, які встановлюватимуть органи місцевого самоврядування.
Експерти звертають увагу й на те, що в бюджеті збільшують видатки на утримання чиновників (аж на 29%). Уряд Миколи Азарова відразу після приходу до влади запевняв, що скоротить такі витрати. Однак слова чомусь розійшлися з ділами. Президент Віктор Янукович ще недавно обурювався великою кількістю вітчизняних чиновників та їх дорогих авто, обіцяв масштабне скорочення. Свої слова глава держави підкріпив указом про заходи щодо забезпечення скорочення видатків бюджету. Але у бюджеті-2010 подорожчало утримання парламенту, Кабміну і Президента.
Аналітики зауважують, що Україні варто запозичити досвід інших держав світу, де під час фінансової кризи скорочуються видатки у всіх статтях бюджету і насамперед на утримання чиновників. У нас, кажуть експерти, проблема полягає у системі державного управління, вона є неефективна. В уряді зазначають, що на зміни планів економії подіяла домовленість з Росією про зниження ціни на газ. Тож удалось заощадити таку суму грошей, яка дозволила збільшити видатки у бюджеті.
Вітчизняні експерти збентежені кількістю запланованих видатків. Відомий економіст Володимир Лановий каже, що нинішній уряд повторює дії всіх попередників і бюджет-2010 схожий на минулі. Апетити чиновників не зменшуються, і вони не економитимуть на своїх витратах. Аналітик вважає, що цей бюджет не остаточний, а робочий варіант, який коригуватимуть впродовж року. Тому поки не варто зосереджуватися на цифрах, треба спостерігати за подальшими кроками влади в економічній політиці.
Краще життя — незабаром
За нинішніх фінансово-економічних реалій на кращий бюджет не варто було сподіватися, запевняють фінансові аналітики. Втім, уже з кінця наступного року українці мають шанс з року в рік одержувати більш оптимальний кошторис. Система державних фінансів потребує реформування та збалансування. Зокрема, зазначають фахівці, Україна має виходити на середньострокове бюджетне планування. Це коли зберігається правонаступність фінансової політики і кожний наступний бюджет є гармонійним продовженням попереднього. Треба зробити зрозумілою, передбачуваною політику в державних фінансах. У Мінфіні стверджують, що бюджетний дефіцит з нинішніх 5,3% щороку зменшуватиметься на один відсоток, допоки кошторис не стане бездефіцитним. Щоправда, такі позитивні бюджетні зрушення обіцяють з 2011 року. Нині цього не дозволяє зробити складна фінансово-економічна ситуація у державі. Бюджет-2010 формували в екстремальних умовах, коли є великі розриви у фінансуванні Пенсійного фонду й бюджету загалом.
Глава уряду Микола Азаров запевняє: у другому півріччі уряд планує вийти на автоматичне виконання бюджету. Аби доходами бюджет наповнювався не за рахунок податкового тиску (про це має подбати місцева влада), а за рахунок пожвавлення ділової активності.
Дефіцит бюджету, наголошує очільник Кабміну, не фінансуватимуть за рахунок емісії НБУ. Частину його профінансують за рахунок зовнішніх запозичень. Зараз Україна веде переговори з Росією, МВФ і низкою інших можливих кредиторів. Є намір позичити винятково ті обсяги коштів, які закладено в закон про бюджет-2010.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»