КРАЩЕ ТОРГУВАТИ, НІЖ ВОРОГУВАТИ
Росія була і залишається головним торговельним партнером України. На її частку припадає більш як чверть всього зовнішньоторговельного обігу України, в тому числі 24,3% експорту товарів і послуг та 27,4% імпорту. Для нашої держави важливо, що сусідка є основним ринком збуту для вітчизняної продукції з високою доданою вартістю. І найперше продукції машинобудування (понад 20%). На жаль, світова фінансова криза внесла свої негативні корективи в економіку двох країн.
Внутрішній валовий продукт Російської Федерації, за оцінками Мінекономрозвитку РФ, торік знизився на 7,9% (у 2008-му приріст 5,6%). Загальноекономічна динаміка переважно була зумовлена зниженням зростання промислового виробництва (особливо переробних галузей), інвестицій в основний капітал і будівництво при збереженні високого споживчого попиту.
Минулоріч реальні доходи росіян повагомішали на 1,9%, а ось реальна зарплата зменшилась на 2,8%. Знизився й оборот роздрібної торгівлі на 5,5% (у 2008-му зростання сягало 13,5%).
Промислове виробництво Російської Федерації торік скоротилося проти 2008 року на 10,8%. Корисних копалин видобули на 1,2% менше. В секторі виробництва й розподілу електроенергії, газу і води загальне зниження дорівнювало 4,8%. Видобуток нафти, а також газовий конденсат минулого року обчислювався 494 млн т (+1,2%), газу — 584 млрд кубометрів, або 87,9% порівняно з 2008 роком.
Інвестиції в основний капітал поскромнішали на 17%. Зниження інвестиційної активності супроводжувалось зменшенням обсягів робіт у будівництві (-16%). При цьому спостерігалась стійка тенденція до зростання вкладень у будинки і споруди порівняно з інвестиціями загалом в економіці.
Інфляція на споживчому ринку сягнула 8,8% (у 2008 р. — 13,3%). Базова інфляція — 8,3%, у 2008-му — 13,6%. За барель російської нафти марки Urals минулоріч давали 61,1 дол., тобто у півтора раза менше, ніж 2008-го. Реальне ослаблення рубля до долара оцінюється за минулий рік у 0,4%, до євро — 6,5 відсотка.
Зовнішньоторговельний оборот Російської Федерації (за даними Федеральної митної служби) минулоріч досяг 469 млрд дол. і порівняно з 2008 р. зменшився на 36,2%. Товарооборот із країнами СНД — 68,5 млрд дол. (мінус 35,5%), з державами далекого зарубіжжя — 400,5 млрд дол. (-36,3%).
Експорт РФ торік обчислювався 301,6 млрд дол. (-35,5% до 2008 р.), до країн СНД — 46,7 млрд дол. (-32,9%), до інших держав — 254,9 млрд дол. (-35,9%). У товарній структурі експорту до СНД частка продукції паливно-енергетичного комплексу дорівнювала 42,2% (плюс 1,2%), металів і виробів з них — 11,8% (13%), машин і устаткування — 15,9% (19,3%), хімічної продукції — 10,2% (10,3%).
Імпорт до Росії торік упав на 37,3% — до 167,4 млрд дол., із країн СНД становив 21,8 млрд дол. (-40,5%), далекого зарубіжжя — 145,6 млрд дол. (-36,8%).
У структурі зовнішньої торгівлі Росії особливе місце займають держави Європейського Союзу. На їхню частку, за даними Федеральної митної служби РФ, торік припадало 50,3% товарообігу (у 2008 р. — 52,1%), на країни СНД — 14,6%. Основними торговельними партнерами Росії торік були Німеччина — 39,9 млрд дол. (59,4% до 2008-го), Нідерланди — 39,9 млрд дол. (64,5%), Китай — 39,5 млрд дол. (78,8%), Італія — 32,9 млрд дол. (62,2%), Туреччина — 19,6 млрд дол. (50,8%), США — 18,4 млрд дол. (69%), Франція — 17,1 млрд дол. (77,2%), Польща — 16,7 млрд дол. (61,9%), Японія — 14,5 млрд дол. (50,2%), Фінляндія — 13,1 млрд дол. (58,6%).
Серед найближчих сусідів — Білорусь — 23431,0 млн дол. (68,8% до 2008 р.), Україна — 22900,9 млн дол. (57,5%), Казахстан — 12831,4 млн дол. (65,2%).
Позитивне зовнішньоторговельне сальдо Російської Федерації минулоріч дорівнювало 134,3 млрд дол., що менше від аналогічного показника 2008 р. на 66,2 млрд дол.
Негативні результати
Глобальна економічна криза і обмежувальні заходи з боку України та Росії негативно вплинули на результати двосторонньої торгівлі. Торік обсяг торгівлі товарами і послугами між нашими державами становив 25,84 млрд дол., скоротившись порівняно з 2008 р. на 35,2%. При цьому експорт товарів і послуг з України до РФ зменшився на 39% — до 11,95 млрд дол., а імпорт з Росії на 31,6% — до 13,89 млрд дол. Сальдо зовнішньої торгівлі з сусідкою для України залишилося негативним і збільшилось до мінус 1,94 млрд дол.
Що стосується обсягу зовнішньої торгівлі товарами і послугами України з державами світу, то минулоріч він зменшився порівняно з 2008-м на 41,5% — до 99,83 млрд дол. При цьому експорт з України скоротився на 37,5% — до 49,22 млрд дол., тоді як імпорт упав суттєвіше (на 45% — до 50,6 млрд дол.). За підсумками року негативне сальдо зовнішньої торгівлі України було мінус 1,38 млрд дол.
Взаємний товарообіг України і Росії торік сягав 21,73 млрд дол., скоротившись порівняно з 2008-м на 38,2%, у тому числі експорт товарів з України зменшився на 46% — до 8,5 млрд дол., а імпорт з Росії на 31,8% — до 13,2 млрд дол. Таким чином, сальдо двосторонньої торгівлі товарами, лишаючись, як і раніше, негативним для України, збільшилось до -4,74 млрд дол.
Водночас наша країна скоротила негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами з державами світу до -5,73 млрд дол. завдяки падінню імпорту на 46,9% — до 45,44 млрд дол., тоді як падіння експорту було меншим на 40,7% — до 39,7 млрд дол.
Частка Росії, за підсумками минулого року, у загальному обсязі експорту товарів з України — 21,4% (роком раніше — 23,5%), імпорту — 29,1% (22,7%). Здебільшого наша держава постачає сусідці машини, устаткування і транспорті засоби — 33,7% (рік тому — 39%); метали і вироби з них — 19,8% (24,9%); продовольчі товари й сільгоспсировину — 16,3% (12,2%); продукцію хімічної промисловості — 9,7% (7,8%); мінеральні продукти — 9,3% (8,4%).
Імпортували з РФ в основному мінеральну продукцію — 64,2% (роком раніше — 46,3%), хімічну — 10,5% (10,2%), машини, устаткування і транспортні засоби — 10,3% (10,2%), метали та вироби з них — 6,4% (14,4%), продовольчі товари — 4% (3,9%).
На жаль, криза найвідчутніше вдарила по поставках металургійної продукції (передовсім чорних металів) і машинобудування.
Торгівля послугами України та Росії торік становила 4,1 млрд дол., зменшившись на 13,5%, при цьому експорт українських послуг знизився на 10,4% — до 3,45 млрд дол., а імпорт послуг з Росії скоротився на 27,1% — до 0,65 млрд дол. Позитивне сальдо торгівлі послугами для України було 2,8 млрд дол.
Росія зберегла приблизно на попередньому рівні (понад чверть) свою частку у зовнішній торгівлі послугами України, в тому числі 36,3% в експорті наших послуг і 12,6% в імпорті. У зовнішній торгівлі послугами з державами світу Україні торік не вдалось поліпшити сальдо. Хоча воно залишилося позитивним, але знизилось до 4,35 млрд дол. Так, експорт послуг зменшився на 18,9% — до 9,52 млрд дол., тоді як імпорт на 20,1% — до 5,17 млрд дол.
Обнадійливі цифри
Початок нинішнього року продемонстрував обнадійливі результати. Так, за підсумками січня, товарообіг Росії й України сягав 2130,3 млн дол., у тому числі експорт товарів з України збільшився майже в півтора раза (на 48,8%) порівняно з минулорічним січнем до 653,0 млн., а імпорт з РФ — більш ніж у 3,5 раза (368,3%) до 1477,3 млн дол. Негативне сальдо для нашої країни —824,3 млн дол. У торішньому кризовому січні експорт наших товарів до Росії скоротився практично вдвічі порівняно з січнем 2008 р. до 438,5 млн дол., а імпорт з Росії впав більш ніж у 3,3 раза до 401,1 млн дол.
До речі, експорт наших товарів до країн світу у нинішньому січні збільшився на 23,6% — до 3 млрд дол., імпорт на 63% — до 3,3 млрд дол. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами становило мінус 314,2 млн дол.
За перший квартал товарообіг України і Росії порівняно з 2009-м зріс удвічі, зокрема експорт з України — на 60%, а імпорт з Росії — на 70 відсотків.
До речі, Російська Федерація за обсягами прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в нашу країну посідає четверте місце серед 125 держав-інвесторів. Вона вже вклала в нашу економіку 2674,6 млн дол. (6,7% загального обсягу ПІІ). На території України працює 2379 підприємств із російським капіталом. Прямі інвестиції нашої держави в РФ — 165,5 млн дол.
Між Росією та Україною діє режим вільної торгівлі (з нього було вилучено лише одну товарну позицію — цукор). Обидві держави вживали заходів щодо захисту своїх ринків. Торік Мінекономіки України та Міністерство економічного розвитку РФ провели консультації, які продовжились і цьогоріч щодо зняття бар'єрів, котрі заважають торгівлі. Проте назріла необхідність у більш радикальних змінах, кажуть експерти. Під час останнього, сьомого засідання підкомісії при Комітеті з питань економічної співпраці українсько-російської міждержавної комісії вдалось загалом узгодити документ щодо застосування торговельних обмежень. Зараз його доопрацьовують в економічних відомствах Росії та України.
Як відомо, з 1 січня нинішнього року почав функціонувати митний союз Росії, Білорусі, Казахстану. Це, зауважують експерти, певним чином вплине на торговельні відносини нашої держави та РФ. Уже почався процес консультацій стосовно деяких можливих змін у торговельних режимах України та Росії. Наша держава вважає, що вилучень з режиму вільної торгівлі має бути якнайменше чи взагалі можна обійтись без них.
Нині уряд України ставить завдання щодо виходу до кінця нинішнього року на докризові обсяги торгівлі з Росією, стосовно можливості збереження і розширення присутності української та російської продукції на традиційних ринках збуту наших держав (передусім продукції з високою часткою товарної вартості). А також щодо поглиблення міжрегіональної прикордонної співпраці та подальшого розвитку двосторонньої співпраці в паливно-енергетичному комплексі.
Суттєві перспективи
Серед перспективних напрямів співпраці України і Росії — співробітництво в галузі літакобудування та космічній промисловості (створення турбореактивного регіонального пасажирського літака Ан-148; поновлення серійного виробництва модифікованих версій транспортних літаків Ан-124-100М-150,-300 на базі військово-транспортного літака Ан-124 «Руслан»). А також збереження коопераційних зв'язків із виробництва авіаційних двигунів (виробництво ВАТ «Мотор Січ»).
Упродовж останніх п'яти років велись активні переговори про створення єдиної інтегрованої структури, яка б об'єднувала російські конструкторські та виробничі можливості з українськими. В нинішніх умовах, коли європейські країни створюють єдиний концерн для виробництва складної авіаційної техніки, ця інтеграція назріла, запевняють російські експерти. Але для того щоб активно займатись інтеграцією авіаційних активів, Україна має провести непросту підготовчу роботу. Адже великі підприємства, які могли б бути українським внеском у створення спільних активів, продовжують лишатися у державній власності.
Росія перетворила свої авіакорпорації на відкриті акціонерні товариства. Вони мають ринкову вартість, котируються на біржах, планують розробку нових літаків, аби завоювати зовнішні ринки. Україна має зробити подібні перетворення в авіаційній галузі за рік-півтора. Тоді можна буде говорити про інтеграцію.
Зараз ситуація в світі змінюється так швидко, що будь-який проект цікавий для бізнес-партнерів у короткий проміжок часу. Якщо ви запізнюєтесь з адекватною реакцією на пропозицію, то бізнес-партнери шукатимуть альтернативні варіанти. Яскравий приклад — спорудження Південного і Північного газопроводів. Майже шість років «Газпром» вів переговори з Україною щодо спільного використання української газотранспортної системи. Позитивних рішень не було ухвалено. І російський уряд вирішив утілювати в життя альтернативні проекти.
Експерти сподіваються, що ефективною має бути співпраця України і Росії у галузі сільського господарства. Наша держава готова розглядати можливість будівництва зернових терміналів спільно з РФ на Чорноморському узбережжі. Адже потенціал наших країн великий в експорті зерна до «третіх країн». Сільгоспвідомства домовилися, що обидві країни на державному рівні сприятимуть розвитку і підтримці ініціатив бізнесу, аби поліпшити логістику двох держав для просування зерна на зовнішні ринки. Росія готова купувати український цукор, вироблений з цукрових буряків. Є всі можливості для його реалізації.
Вирішено також спільно інспектувати підприємства переробки та виробництва м'яса й молочної продукції. Це дасть змогу збільшити ввезення української сільгосппродукції до Росії, а російської — до нас. Відповідні баланси допоможуть спрогнозувати, які сільгоспгалузі треба розвивати у кожній з держав для того, щоб гарантувати продовольчу безпеку. Наступним кроком буде розгляд питання про спільний вихід на ринки інших країн.
В ядерній енергетиці планується кілька проектів, зокрема щодо поставок російського палива для українських атомних електростанцій, будівництва заводу з касетування ядерного палива, добудови 3–4-го блоків Хмельницької АЕС. Хоча Україна продовжує вивчати інші пропозиції, зокрема від американської компанії Westinghouse, яка зараз займається апробацією ядерного палива, що виробляє на своїх заводах, в українських атомних реакторах.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»