МІСТО БІЛЯ ПІДНІЖЖЯ
СОВИНИХ ГІР
Дзержонюв розташувався поблизу чеського кордону. Це польське містечко, що знаходиться в Нижній Сілезії біля підніжжя мальовничих і привабливих туристичних Совиних гір. Для цього краю характерна велика кількість корисних копалин і безліч пам'яток давнини. Невеличке місто вразило чистотою та красою. Про його історію й сьогодення розповіли мені голова правління Асоціації «Центр європейської співпраці» Марек Желяк і бургомістр Дзержонюва Марек Пьорун.
Часи розквіту
і занепаду Перша письмова згадка про місто з'явилася у XIII ст. Згодом воно було визнане економічним і адміністративним центром Західного регіону Польщі.
«У XIV ст. Нижня Сілезія поступово входить у залежність від чеської корони. У 1526 році все Королівство Богемії, в тому числі Дзержонюв, перейшли до влади австрійських Габсбургів. Розвивалась торгівля та ремесла, виробництво тканин. На другу половину ХVІ — початок XVII ст. припало «золоте століття» міста. Розквіт закінчується у 1618 р. разом із початком руйнівної тридцятирічної війни. Потім настав сторічний час відносного спокою, який був перерваний Сілезькою війною. В результаті бойових дій Дзержонюв, як і більшість Сілезії, став частиною королівства Пруссії. У 1816–1820 рр. місто здобуло статус столиці одного з чотирьох округів провінцій Сілезії. У 1813-му на землю ступили король Фрідріх Вільгельм III і цар Олександр I. У 1800 р. Дзержонюв відвідав американський посланець Джон Квінсі Адамс, який пізніше став шостим президентом США»,— розповів Марек Желяк.
У XIX ст. місто здобуло статус центру текстильної промисловості. У середині століття ця галузь зазнала кризи, відбулося повстання ткачів. До речі, червневі події 1848 року увічнив у п'єсі лауреат Нобелівської премії Герхард Гауптман. У 1855 р. прокладено залізничну колію, яка зв'язала місто з прилеглими територіями.
Тяжіння інвестицій У 1945 р. місто включено до складу польської держави. Тут починає розвиватися текстильна та електромеханічна промисловість, а радіозавод відомий своєю продукцією як удома, так і за кордоном. У 1990-му економічні перетворення спричинили розпад великих компаній. Почало зростати безробіття. Молодь від'їздила у великі міста і за кордон. Проте Дзержонюв не стояв на місці, розвивався. Нині в структурі промислового виробництва переважають малі та середні фірми. Тут живе 35,5 тис. мешканців. Це — середнє за розмахом польське місто.
«Чимало програм дають містові другий подих і процвітання. Туристів вражають гарно освітлені вулиці, парки і сквери. Вирішальне значення для економічного розвитку мала Спеціальна економічна зона ІНВЕСТ-парк. Це створило сприятливі умови для інвесторів. Малі й середні компанії пропонують пакети пільг і стимулів для бізнесу. Крім того, місто реалізує багаторічний інвестиційний план, який є запорукою фінансування з боку ЄС. У рейтингу «Дружнє місто професійних інвесторів» Дзержонюв двічі нагороджений найвищою сходинкою, місто отримало сертифікацію для розміщення інвестицій»,— розповів бургомістр Марек Пьорун.
Міжнародні інвестиції скеровуються на будівництво автостоянок, ремонт будівель, тротуарів, на теплову модернізацію навчальних закладів, культурну та соціальну допомогу по догляду за дітьми, будівництво і реконструкцію муніципальних доріг, будівництво спортивних майданчиків, ремонт пішохідних мостів через річку Пілава, модернізацію вуличного освітлення, розширення і модернізацію очисних споруд тощо.
Міська влада готувалася до економічної кризи, відповідно формувала бюджет. Кілька днів тому Дзержонюв отримав 7 млн. злотих (1 злотий = 2,75 грн) на вирівнювання освітніх шансів. Сутність проекту: батьки, які не можуть профінансувати репетиторство для своїх дітей, одержать його безкоштовно у найкращих навчальних закладах міста.
Дзержонюв упевнено виступає на міжнародній арені. Він один із найперших почав співпрацювати з німецькими, а також чеськими та британськими містами. Співробітництво відбувається на економічному та культурному рівні, завдяки чому місто може отримувати кошти ЄС. Незважаючи на те, хто приходить до влади в Дзержонюві, вони активно реалізують стратегію розвитку міста, затверджену у 1996 р. «Ми бачимо розвиток нашого міста як зону розвитку малого підприємництва і великого бізнесу, ефективне місцеве самоврядування та чудові умови життя жителів. Нині ми є одним із кандидатів на надання тренінгової бази під час проведення Євро-2012, і це нам полегшує отримання чергових коштів, особливо на розвиток спортивних заходів»,— розповів Марек Пьорун.
Європейський Союз підтримав проект, який називається «Місцевий рейд велосипедистів і туристів». Це радше туристично-рекреаційний, ніж спортивний захід. У місті постійно відбувається бізнесовий фестиваль, на якому польські підприємці надають свої економічні пропозиції. Тут відтворюються лицарські бої. Заходи мають великий резонанс у регіоні Нижньої Сілезії й за кордоном.
Охоронці
Дзержонюва Святий Георгій — один із покровителів міста, який жив на межі III–IV ст. Він служив у армії римського імператора Діоклетіана. Імператор почав переслідувати християн. Відповідно до традиції Святої церкви, Георгій зображується як лицар на коні, який успішно бореться з драконом, тому він вважається покровителем воїнів. Нині Святого Георгія та дракона можна побачити на гербі Дзержонюва.
«Другим покровителем міста є Ян Дзержон. Він був визначним бджолярем і вченим, організував осередки бджільництва у Сілезії. З розумінням ставився до людей, які страждали від злиднів і переслідувань. Окрім душпастирської роботи, Ян проводив економічну, соціальну працю. Він отримав визнання в науковому світі. Польська влада на честь народного улюбленця назвала місто, відтоді воно має назву Дзержонюв»,— розповів Марек Желяк.
Свідки історії У Дзержонюві чимало історичних пам'яток. Однією з них є оборонні подвійні мури, які оточують місто. В центрі — Ратуша, збудована на межі XIII і XIV ст. Від моменту свого створення будівля служила муніципальній владі. Проте Ратуша виконувала й економічні функції — була центром торгівлі. Нинішні архітектурні форми отримані в результаті докорінної реконструкції 1872–1875 років.
Інша визначна пам'ятка розташована в нижній частині башти — монетний двір. Тут карбували монети, які стали пам'ятками давнини. Увійшовши до вежі Ратуші, можна побачити старий годинниковий механізм, на який орієнтувалися жителі міста протягом століть. Старий механізм баштового годинника був виготовлений і встановлений у 1882р. і відтоді неодноразово модернізований. Диски циферблату мають розміри майже 2м, а хвилинна стрілка — десь метр.
Церква Святого Георгія побудована 1159-го. Добре зберігся вівтар, на якому зображено історію Ісуса. Церква багата на розпис. Інша частина інтер'єру церкви належить до періоду пізнього Ренесансу та бароко. Тут знаходиться чимало статуй, у тому числі статуя Св. Джорджа і Яна Непомуцького, а також багато надгробків.
Церква Непорочного Зачаття — оригінальний костел і монастир августинців, згаданих у XIV ст. Він побудований в готичній архітектурній формі. Статуя Святого Яна Непомуцького знаходиться на Площі Ринок, що у центрі міста. Цей об'єкт існує з 1733 року і простояв на головній площі міста до 1911-го. Після суперечок між католиками і протестантами був перенесений до однієї з церков міста. Лише 2002 р. статуя повернулася на попереднє місце. Про історію міста також може розповісти водонапірна вежа, яка була заснована у 1934–1935 рр. у модерній архітектурній формі. Вежа має 25-метрову висоту і обнесена цеглою.
Каплиця Святої Трійці існує з кінця XIII ст. і присвячена Діві Марії. Її відновлювали кілька разів. Теперішній вигляд вона здобула після реконструкції 1831 року.