Цього тижня Міністерство внутрішніх справ відзвітувало перед громадськістю про стан боротьби зі злочинністю у сфері освіти й медицини.
Як відомо, для навчальних закладів України головною подією стало запровадження нової системи прийому до ВНЗ. Згідно з наказом Міносвіти від 2 вересня 2008 року, він здійснюється на конкурсних засадах за сумою балів, зазначених у сертифікатах про результати зовнішнього незалежного оцінювання випускників середніх шкіл, тобто без вступних іспитів, котрі споконвіку проводилися в університетах, інститутах, технікумах і училищах. Додаткові творчі конкурси проводити дозволено лише там, де займаються підготовкою фахівців із мистецтва, архітектури, фізичної культури та журналістики. Як у кожному правилі, у новій системі знайшлося місце для винятків, бо новими умовами передбачено зарахування на навчання поза конкурсом пільгових категорій громадян, котрі мають переважне право на вступ до вищого навчального закладу за рівних умов. Тож немає нічого дивного в тому, що в середовищі плутяг значно зріс попит на підроблені сертифікати із завищеними сумами балів і фіктивні документи, що надають певні пільги.
Усього працівники міліції нинішнього року задокументували 493 злочини у сфері освіти, з яких 397 належать до категорії службових, а 91 — розкрадання. Пред'явлено обвинувачення 139 особам, із них 25 — керівники, а 97 — інші службові особи навчальних закладів чи структурних підрозділів Міністерства освіти і науки.
Найцікавіша, звичайно, статистика хабарництва. У скоєнні 161 такого факту викрито 42 особи. Серед них 15 — керівники навчальних закладів та їхні заступники, 21 — керівники кафедр, викладачі, методисти та інші службовці. Це ті, що отримують хабарі, а за давання його до кримінальної відповідальності притягаються двійко студентів і четверо батьків студентів.
Щодо рівня акредитації, то випадки хабарництва були викриті у 14 вищих навчальних закладах, восьми — професійно-технічних, чотири — шкільних і дошкільних.
Так, на Одещині працівники Державної служби боротьби з економічною злочинністю затримали жінку — заступника декана одного з університетів, яка вимагала і отримала хабарі від групи студентів на загальну суму дев'ять тисяч гривень у вітчизняній та іноземній валютах. Це за успішне складання екзаменаційної сесії. Всього проти неї дали покази 27 осіб, викладені у їхніх заявах факти були належно задокументовані.
У Києві, також за матеріалами ДСБЕЗ, порушено кримінальну справу за хабарництво проти старшого методиста навчального відділу приватного вищого навчального закладу, яка отримала хабара в сумі дев'ять тисяч гривень за сприяння до вступу на другий курс інституту.
На Дніпропетровщині за давання хабара притягнуто до кримінальної відповідальності секретаря навчальної частини одного з професійних училищ, котра схилила студента до давання хабара в сумі три тисячі гривень за видавання диплома про закінчення цього закладу.
Що стосується 91 вищеназваного факту розкрадань, то об'єктом злочинних посягань у цих випадках були бюджетні кошти на суму понад сім з половиною мільйонів гривень. В переважній більшості зловживання з бюджетними коштами відбуваються під час фінансування поточного і капітального ремонту приміщень об'єктів освіти, придбання товарно-матеріальних цінностей.
Зокрема, на Чернігівщині правоохоронці викрили зловживання відділу освіти однієї з райдержадміністрацій, які без проведення тендера уклали договір підряду з приватною фірмою на ремонтні роботи системи опалення в загальноосвітній школі. При цьому перерахували їй майже півмільйона гривень на підставі фіктивних актів нібито виконаних робіт.
У сфері медицини від початку року викрито 307 злочинів, із яких 151, тобто половина, пов'язані з хабарництвом.
У лікарнях і поліклініках традиційно чільне місце займають хабарі за видавання листків непрацездатності й довідок без фактичного проведення медичного огляду, а також за лікування.
Так, працівники ГУ МВС України у Львівській області порушили кримінальну справу проти лікаря-терапевта однієї з міських лікарень, якого затримали «на гарячому» під час одержання 800 гривень від місцевого мешканця за видавання йому листка непрацездатності. Всього задокументовано понад 30 вчинених зловмисником фактів хабарництва на загальну суму понад 11 тисяч гривень.
Залишається ураженим корупцією процес отримання та продовження терміну інвалідності, де визначення рівня захворюваності покладено на членів МСЕК (медико-соціальних експертних комісій). У Тернопільській області, наприклад, викрито голову такої комісії, який отримав 850 гривень від жителя обласного центру за продовження терміну дії групи інвалідності.
У санітарно-епідеміологічній службі кожен другий викритий факт хабарництва здійснюється головними санітарними лікарями районних і міських санепідемслужб за непроведення перевірок, непритягнення до відповідальності за порушення вимог санітарного законодавства, а також надання дозволів на введення в експлуатацію й відкриття об'єктів. Так, в Івано-Франківській області прокуратурою притягнуто до кримінальної відповідальності головного державного санітарного лікаря районної санітарно-епідеміологічної станції, якого затримали під час одержання хабара в сумі 500 доларів США від директора комерційної структури за зняття тимчасової заборони на діяльність підприємства.
У галузі медицини також гостро стоїть проблема дотримання закону при проведенні державних закупівель. Підрозділами Державної служби боротьби з економічною злочинністю виявлено 50 пов'язаних із ними злочинів на підприємствах, в установах і організаціях охорони здоров'я.
А ще поширилися факти розкрадань шляхом внесення явно неправдивих відомостей до фінансово-бухгалтерських документів.
Приміром, прокуратурою Кривого Рогу порушено кримінальну справу проти групи осіб комунального пологового будинку, які, зловживаючи службовим становищем, привласнили лікарський засіб «Куросурф» у кількості 18 флаконів на суму майже 80 тисяч гривень. Препарат, який фактично закуповували за кошти батьків немовлят, за документами лікарні списували як нібито придбаний за рахунок бюджетних коштів. Гроші, зрозуміло, діставалися шахраям у білих халатах.