Протягом першого півріччя нинішнього року працівники міліції розкрили 4,7 тис. злочинів, пов'язаних із розкраданням й нецільовим використанням бюджетних коштів. Збитки від них становили близько 1,5 мільярда гривень. Це лише те, що стало явним, бо скільки було розкрадено насправді, важко уявити.
Керівник МВС Юрій Луценко взагалі назвав 2009-й «дембельським роком» для чиновників: після президентських виборів влада зміниться, тож нинішні посадовці намагатимуться нахапати якнайбільше. На запитання, чи здатні правоохоронці ефективно протидіяти прогнозованій навалі, відповідав начальник Департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України Леонід Скалозуб.
— Леоніде Павловичу, влада постійно бідкається про нестачу коштів, але при цьому у держави розкрадали і продовжують розкрадати сотні мільйонів...
— Нещодавно спікер британського парламенту змушений був подати у відставку через розтрату ним упродовж кількох років сімох тисяч фунтів державних коштів. Для вітчизняних теренів подібний випадок — нонсенс, а названа сума — дріб'язок.
Приміром, викрито посадовців управління капітального будівництва Дніпропетровської облдержадміністрації, які не за цільовим призначенням використали 13 мільйонів гривень, виділених на фінансування програм грошової допомоги та інвестиційних вкладів.
А посадовці Департаменту ветеринарної медицини та державного науково-дослідного інституту ветсанекспертизи без проведення тендера придбали за завищеними цінами обладнання і реактиви на 24 мільйони гривень. Звісно, такі оборудки супроводжуються «відкатами» коштів, які потім розподіляються між задіяними сторонами.
— Наскільки прогресуючою є винахідливість казнокрадів?
— Останнім часом ми виявили низку нових схем розкрадання і «відмивання» державних коштів, які, зокрема, застосовуються при закупівлі товарів, оплаті робіт і послуг, пільговому кредитуванні будівництва на селі, використанні видатків резервного фонду, призначених для ліквідації наслідків стихійного лиха.
Так, керівники TOB «Дуван» у змові з керівництвом управління капітального будівництва Чернівецької ОДА при виконанні підрядних робіт із ліквідації наслідків стихійного лиха викрали майже 3 мільйони гривень, призначених на відновлення сільських шкіл. Перевіряється також причетність зловмисників до розкрадання ще 10 мільйонів гривень, виділених урядом для ліквідації наслідків стихії в Івано-Франківській та Сумській областях. Схеми розкрадання грошей реалізовувалися спільно зі службовцями облдержадміністрацій та посадовцями Служби автомобільних доріг. Додам, що нами заплановано найближчим часом довести до логічного завершення ще два десятки власних розробок за аналогічними фактами зловживань з бюджетними коштами, виділеними на ліквідацію наслідків стихії.
Однак удосконалюються не лише крадії, а й ті, хто їм протистоїть — і це незалежно від виборчих періодів. Сфера державних і бюджетних коштів залишається однією з найбільш криміналізованих і потребує першочергової уваги. Нашою службою розроблено і запроваджено дієвий алгоритм моніторингу бюджетних коштів, а також паспорти оперативного супроводження цільового використання грошей з бюджетів усіх рівнів.
Із розкритих 4,7 тис. злочинів: 1,1 тис. пов'язані з коштами держбюджету, 1,2 тис. з коштами місцевих бюджетів, 322 стосуються субвенцій бюджетів усіх рівнів. За справами, що розслідують, пред'явлено обвинувачення 1,6 тис. осіб, майже дві з половиною тисячі кримінальних справ відправлено до суду.
Проте ми працюємо насамперед не на кількість, а на якість. Із задокументованих злочинів 90% припадає на службові зловживання і розкрадання. Кожен п'ятий з них зі збитками понад 100 тисяч гривень, більш ніж 200 кримінальних справ із мільйонними збитками.
Різко зросла кількість викритих у корупції службовців контролюючих органів: податківців, митників, працівників державної ветеринарної служби, причому практично у всіх регіонах. Саме ця категорія посадовців ухвалює рішення про мінімізацію або звільнення від сплати обов'язкових платежів, зменшення штрафних санкцій, заниження вартості державного і комунального майна, безпідставне встановлення і продовження пільг. Від початку року до відповідальності притягується майже 540 таких службовців, у тому числі 217 за хабарництво, діяльність ще понад трьохсот осіб документується.
Приміром, в Одесі начальник відділу податкової служби організував фонд співдружності та партнерства, через який конвертував у готівку кошти усім охочим підприємцям. Загальний піврічний обіг перевищив 240 мільйонів гривень. А заступника голови ДПА у Запорізькій області викрито в отриманні 200 тисяч гривень за зменшення сум податкових зобов'язань перед бюджетом.
— Як міліція реагує на те, що заборгованість із заробітної плати сягає майже півтора мільярда гривень?
— Зрозуміло, існуюча заборгованість не додає авторитету владі й наше відомство не може стояти осторонь цієї проблеми, коли два мільйони працівників своєчасно не отримують зарплату, а їхні керівники використовують призначені для цього гроші на євроремонти та придбання автомобілів. Зафіксовано 582 злочини, пов'язані з невиплатою зарплат, а загалом у сфері соціальних виплат порушено одну тисячу кримінальних справ. Пред'явлено обвинувачення 414 керівникам підприємств у зловживаннях із коштами загальнообов'язкового соціального страхування та Пенсійного фонду, навмисній невиплаті заробітної плати.
Нині доопрацьовується спільний наказ Мінпраці та МВС, яким буде визначено порядок і механізм проведення скоординованих перевірок підприємств-боржників щодо дотримання ними законодавства про працю. Проте такі заходи уже розпочато в усіх регіонах держави. Особлива увага приділяється областям і підприємствам, де накопичилися найбільші суми заборгованості. Передовсім це Луганщина, Дніпропетровськ, Одещина, АР Крим, а також економічно активні підприємства (що становить 70% усіх боржників), які мають дві третини боргу від загальної суми — понад мільярд гривень. Найпроблемнішим є питання погашення 370 мільйонів гривень боргу підприємствами (24% загальної кількості), щодо яких здійснюється процедура відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.
— Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко виступила з ініціативою щодо запровадження на час кризи мораторію на усі планові й позапланові перевірки будь-якими відомствами підприємницьких структур, селищних рад. Чи не стане це нововведення поштовхом до ще більших розкрадань?
— Запровадження мораторію не означає припинення перевірок фінансової дисципліни. Тож дія постанови Кабінету Міністрів, якою запроваджено тимчасові обмеження на реалізацію заходів державного контролю, на службу боротьби з економічною злочинністю не поширюється.
— Колишній міністр оборони Анатолій Гриценко пропонує засуджувати хабарників-мільйонерів до довічного ув'язнення. Які принципові законодавчі зміни Ви б запропонували?
— Удосконалення законодавства на цих напрямах полягає, зокрема, в ухваленні парламентом антикорупційного пакету законопроектів — «Про засади запобігання та протидії корупції», «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відповідальності за корупційні правопорушення».
Ефективним засобом протидії хабарництву може бути запровадження такого оперативно-розшукового заходу як контрольований хабар, що передбачено законопроектом «Про оперативно-розшукову діяльність», який перебуває на розгляді Верховної Ради.
Важливим кроком вбачається запровадження альтернативної підслідності злочинів у сфері службової діяльності з тим, щоб надати можливість розслідувати їх міліцейським слідчим. Це створить завершену систему, коли відомство, яке виявляє такі злочини, буде їх розслідувати і відповідатиме за стан боротьби з ними в державі.