ЯКА СТОЛИЦЯ— ТАКА Й КРАЇНА
Силою щасливих обставин і завдяки посольству Казахстану в Україні мені пощастило побувати у творчому відрядженні в Астані — столиці цієї республіки. Я летів у літаку, передчуваючи, що вб'ю двох зайців — побачу красу міста, про яке ходять легенди, і довідаюся, як на Сході борються зі світовою кризою, оскільки був озброєний інформацією Міждержавного статистичного комітету СНД, згідно з якою промисловий спад (за підсумками січня— червня) в Україні сягнув 31,2% (найбільший серед країн Співдружності), а в Казахстані — тільки 4,6% (у Росії, до речі, 15,4%).
Зізнаюся, мої уявлення про Казахстан були куці, мовляв, переважно степовий, пустельний край. Та виявилося, що чверть його території — це гори й моря, а на майже 22 мільйонах гектарів буяють ліси і насадження, є 11 тисяч річок і річечок, понад сім тисяч озер і водойм; рослинний фонд перевищує шість тисяч видів, різноманітним є й тваринний світ.
Країна, що розкинулася на стику двох континентів — Європи й Азії, вражає масштабами: від Каспійського моря і приволзьких рівнин до гірського Алтаю, від передгір'їв Тянь-Шаню на півдні до Західно-Сибірської низовини на півночі. За площею — 2724,9 тис. кв. км — Казахстан належить до першої десятки найбільших країн світу. На його просторах одночасно вмістилися б сім держав Європи, таких як Франція, Іспанія, Швеція, Німеччина, Фінляндія, Італія й Велика Британія разом узятих! При тому чисельність населення не дотягує до 17 мільйонів осіб.
Клімат різко континентальний, весна насувається півтора-два місяці: коли на півдні йде весняна сівба, на півночі земля ще скована льодом, бушують сніжні заметілі.
Казахстан — країна найдавнішої цивілізації Євразійського континенту, солідний відтинок Великого шовкового шляху (1400 км), батьківщина кочових племен і великого філософа, засновника суфізму — Ходжі Ахмета Яссауї. У республіці налічується 27 тисяч стародавніх пам'яток.
Багато чого мені цього разу побачити не вдалося, але з лишком вистачило Астани. Було таке відчуття, ніби я потрапив на іншу планету або до міста майбутнього з фантастичною архітектурою, високою технологічністю всіляких комунікацій, у тому числі міського транспорту, і внутрішнім простором, це місто-парк, до того ж розрізане на дві частини річкою Ішим.
В Астані зібрано чудеса світу: мечеті, храми, синагоги в натуральну величину. Є два хмарочоси, схожі на колишні торгові центри в США, які наче «танцюють» у сонячних променях, оскільки мають вигнуту форму. Вразив близнюк Московського університету імені Ломоносова (проект подарував Лужков). Є своя піраміда Миру і Злагоди, у якій розміщено, крім залу засідань, диво-сад, Музей національної культури Казахстану, Театр опери і балету на півтори тисячі місць, Університет цивілізацій, виставкові й концертні зали, бібліотека, дослідницький центр й офіси духовних конфесій.
Розважальний комплекс «Duman» зосередив у собі океанарій, суперсучасний 3D-кінотеатр, театр, ігрові автомати, атракціон «Джунглі», боулінг, нічні клуби, казино, готелі, кав'ярні, ресторани і закритий аквапарк.
А от символом міста і його візитною карткою стала вежа «Байтерек» (з казахської — «тополя»). Унікальна за архітектурним задумом і грандіозна за виконанням металева конструкція заввишки 105 метрів і завважки понад 1000 тонн стоїть на п'ятистах палях. Уперше у світі куля діаметром 22 метри і вагою 300 тонн зі скла «хамелеон», що змінює колір залежно від сонячного освітлення, «узяла» таку висоту — 97 метрів (ця цифра символізує рік оголошення Астани столицею). У ній — обсерваторія, звідки можна побачити місто з висоти пташиного польоту. У вежі є також художня галерея, великий акваріум і ресторан. Внутрішній простір, розділений на три зони, уособлює три основи світобудови, вежа виражає космогонічні уявлення давніх кочівників. Узагалі ж «Байтерек» символізує дерево життя, у ньому відбита одна зі світових універсальних міфологічних концепцій. Та людей, певно, найбільше вражає інша «родзинка». У золотому яйці-обсерваторії, крім дерев'яного глобуса з 17 пелюстками, підписаними представниками різних релігій світу, мою увагу привернув зелений круглий стіл на трьох грубезних ніжках, на якому лежала величезна блискуча «оладка», а на ній — чималий «трикутник» золотавого кольору з глибоким відбитком чиєїсь руки. Люди ставали в чергу, аби покласти свою долоню у відбиток. З'ясувалося, на монументальному столі з малахіту спочиває величезний круглий злиток зі срібла, а на ньому — чотирикілограмовий злиток золота найвищої проби з відбитком руки президента Назарбаєва. Люди підходили й загадували бажання... Я не уник спокуси самому так вчинити — де б я ще торкнувся шматка золота вагою в чотири кілограми!
У молодої столиці Казахстану багата історія. У неї було чимало імен й облич. У середньовіччі це — городище Бозок. З XIX ст.— Акмолинськ. Потім — Цілиноград, згодом — Акмола («біле святе місце»), тепер — Астана (в перекладі з казахської — столиця).
Один з найкращих способів пізнавати себе — порівнювати з іншими. На що стрімко перетворюється столиця України, ми всі з вами бачимо: у хаотичну забудову «висотками», які практично витіснили сквери, парки, стадіони. У нас погані дороги й отруйна вода у водогонах. Київ стиснуто полігонами сміття, а його каналізаційна і водоочисна системи — бомба вповільненої дії. В Астані таких проблем взагалі немає, як, утім, і в колись першому місті Казахстану — півторамільйонному Алмати.
У мене виникла зухвала ідея запросити Казахстан в гості — у нашу «Вітальню» — і поспілкуватися з ним за допомогою двох компетентних співрозмовників: Даурена Діяров, президента Національного інформаційного агентства «Kazinform» (наш аналог — «УНІАН») та Кайрата Айтекенова, директора, члена правління «Фонду національного добробуту» — «Самрук-Казина», могутньої акціонерної структури, яка консолідувала найпотужніші виробничі активи Казахстану.
— Отже, добродії, у чому специфіка і своєрідність Астани?
Даурен Діяров: — Хтось сказав, що «Захід є Захід, Схід є Схід, і разом їм не бути». Але Астана спростовує це твердження.
У 1997 році президент суверенного Казахстану Нурсултан Назарбаєв запропонував перенести столицю країни з Алма-Ати в Акмолу. Це рішення було продиктоване важливим геополітичним положенням міста — у центрі Казахстану й Євразійського континенту, наявністю необхідної транспортної і комунікаційної інфраструктури, сейсмічних умов, вільних земель для розвитку міста.
Астану будували найкращі архітектори світу. Місто мало набути євразійського вигляду. Автором генплану забудови став відомий японський архітектор Кісе Курокава, автор проектів музею Ван Гога в Амстердамі, міжнародного аеропорту в Куала-Лумпурі, національного етнологічного музею в Осаці, стадіону «Зеніт» у Санкт-Петербурзі з назвою «Космічний корабель». Створювані за генеральним проектом Курокави архітектурні ансамблі поєднують у собі сучасний дизайн й азійський колорит. Це надало місту неповторного вигляду, а за красою і висотою будинків місто може посперечатися з Токіо, Нью-Йорком і Дубаєм.
Астана стала полігоном для втілення ідей іншого знаменитого архітектора — британця Нормана Фостера, визнаного лідера архітектури в стилі хай-тек. Фостер побудував «Millennium Bridge» у Лондоні і найбільший аеропорт світу в Пекіні, оновлений будинок бундестагу в Берліні і «Комерцбанк» у Франкфурті-на-Майні — найвищий хмарочос у Європі, він перебудував стадіон «Wembley» в Лондоні і спорудив знамениту вежу для корпорації «Hearst» у Нью-Йорку. Фостер є автором проекту однієї із найоригінальніших будівель Лондона — хмарочоса-«огірка» «Swiss Re».
В Астані Норман Фостер звів найдивовижнішу споруду, якою є будинок релігій,— піраміду «Палац Миру і Злагоди». Команда архітектора побудувала також новий розважальний центр для столиці Казахстану — «Хан Шатир».
У липні 1999 року місто було нагороджене премією ЮНЕСКО «Місто світу», а у 2003 році відзначене провідним світовим рейтинговим агентством «Мооdу's Investors Service». Молода столиця стала важливою частиною «казахстанського бренду», символом утвердження національної ідеї й об'єднання країни, гордістю нового Казахстану. Нині є всі підстави для того, щоб Астана потрапила до переліку 30 найкращих міст світу. Чисельність її населення — понад 700 тисяч осіб.
Плани дуже великі. Основне будівництво буде завершене до 2012 року. Далі місто буде зростати й удосконалюватися.
— Столиця — це ще не вся країна. Як загалом живеться в Казахстані?
Кайрат Айтекенов: — Відзначу, що ми маємо «Стратегію розвитку Казахстану до 2030 року», яка ґрунтується на реалізації семи пріоритетів: національна безпека; внутрішньополітична стабільність і консолідація суспільства; забезпечення стійкого економічного зростання на принципах відкритої ринкової економіки; здоров'я, освіта і благополуччя всіх казахстанців; розвиток енергетичних ресурсів; розвиток інфраструктури; формування професійного уряду. (А хто чув що-небудь конкретно про стратегію розвитку Укіраїни? — В. К.).
Реалізація антикризової програми дала можливість стабілізувати основні економічні показники, зокрема, внутрішні резерви країни — на рівні 43 млрд доларів США. Безробіття зупинене на рівні 7,2 %. Останнім часом створено близько ста тисяч робочих місць. Спостерігається зростання обсягів кредитування економіки, знижено рівень інфляції. Надано безпрецедентну підтримку сільському господарству, що дало змогу, незважаючи на кризу, у повному обсязі провести посівну кампанію, збільшити площу під сільгоспкультури на 1,6 млн гектарів.
За допомогою телевізійного моста з регіонами республіки президент Казахстану дав старт двадцятьом новим підприємствам по всій країні. Головною гордістю став завод з виробництва локомотивів (спільно з «General Electric»). Навколо цього заводу виникнуть сотні нових підприємств, тисячі людей одержать роботу. Тут потрібна металургія, електрокабелі і багато чого іншого. Із «General Electric» ми домовляємося ще про три проекти. Це актюбінський завод «Рентген» і заводи в Західному Казахстані. І все це працюватиме на нашу країну.
Крім того, під кінець року з'явиться 80 нових заводів і фабрик.
— Усе це дивно. Яким же чином вашій країні вдалося не ввійти в піке економічної кризи?
— Завдяки швидким, рішучим і безпрецедентним діям. У жовтні 2008 року був створений фонд національного добробуту «Самрук-Казина» (Самрук — це птах Фенікс, що самовідроджується, а «казина» українською — «скарбниця».— В. К.), який об'єднав компанії в усіх пріоритетних секторах економіки. На початок січня нинішнього року консолідований статутний капітал становив 29 млрд доларів США. Фактично фонд сконцентрував до 40% ВВП країни і став основним оператором стабілізаційної програми уряду Казахстану, у який «влито» 10 мільярдів нафтодоларів.
Отже, чотири мільярди доларів спрямовано на стабілізацію фінансового сектора, зокрема на придбання часток у чотирьох системоутворювальних банках країни; три мільярди — на підтримку ринку нерухомості й іпотечних позичальників; по мільярду доларів — на підтримку малого і середнього бізнесу шляхом зниження процентних ставок до 12,5%, на реалізацію інфраструктурних проектів, передусім на будівництво доріг, та на розвиток агропромислового комплексу.
На сьогодні понад 70% виділених коштів спрямовано в економіку й активно освоюються адресатами.
— В Україні дуже постраждали пайовики, які «вгатили» всі свої заощадження (плюс кредити) в будівництво квартир. Як у вас держава захистила таких людей?
— Понад 21 тисяча пайовиків рефінансували свої іпотечні кредити, узяті в докризовий період за ставкою 15–22%, за новою ставкою — 9% (для соціальних категорій) і 11% для всіх інших громадян. Для людей це було не просто велике полегшення, а кардинальний вихід зі становища.
У нас порушено чимало гучних судових справ, пов'язаних із забудовниками-аферистами, які обманювати державу і пайовиків. Зловмисники понесли кримінальну відповідальність і перебувають тепер у в'язниці. Та пайовики потребують, окрім моральної компенсації, фінансової. Що зроблено? Приміром, залишився тільки котлован, після судового рішення люди перебирають на себе право власності на цей об'єкт, утворюють відповідний кооператив і передають мерії право керувати землею, тобто продати чи здати в оренду. Набирається, припустимо, з десять таких віртуальних будинків, держава об'єднує пайовиків і пропонує: «Є споруджувані будинки в інших місцях. Згодні в них перейти?» — «Згодні». — «Ви заплатили сто відсотків за сто квадратних метрів, тепер одержите 95 квадратних метрів. Якщо у вас тільки авансові платежі, а ви повинні були заплатити, скажімо, за кожен квадратний метр по півтори тисячі доларів, то тепер пропонуємо доплатити по 1700 доларів». Краще синиця в руці, ніж хмарка в небі. Ось такий підхід, щоб людей захистити. Держава з резервів уряду вже закрила 10% проблемного житла.
Ще 75% такого житла закриємо завдяки ощадливим банківським кредитам (це те рефінансування, про яке я говорив раніше) — буквально за два роки будинки будуть добудовані.
Решту повинен підхопити приватний ринок: інвестори, у яких є кошти, добудовують самостійно. Я гадаю, що в підсумку критична маса постраждалих пайовиків не перевищить 1,5%.
Ми також створили фонд нерухомості, що купує в забудовників майбутні вільні площі для того, щоб забудувати їх і задовольнити пайовиків у три способи: орендою житла, орендою з правом викупу і просто продажем. Отож готуємо законопроект, за яким людина зможе орендувати абсолютно готову квартиру на 15–20 років з правом викупу, що є набагато безболіснішим, ніж брати іпотеку.
Та головне полягає в тому, що Казахстан сподівається найближчим часом перейти від уповільнення до відродження економіки, тобто ще кілька місяців ми будемо в мінусі (2–2,5 %), а до кінця року зростання може скласти близько відсотка. Отже, народ упевнено дивиться в майбутнє.
* * *
Як бачимо, держава Казахстан активно «рухається». В Україні ж населення практично на всіх «фронтах», особливо на житловому, відчуває себе абсолютно беззахисним. І судячи з усього, чужим досвідом наші можновладці скористатися не поспішають.