У СВІТЛІ ГАСОВОЇ ЛАМПИ
Багато винаходів та ноу-хау створено в цьому місті. Гасова лампа також була винайдена у Львові Ігнатієм Лукашевичем та Йоганом Зегом у 1853 році. Того ж року у львівському госпіталі була проведена перша хірургічна операція при освітленні гасовою лампою. Вирішено присвятити цьому атрибутові цілий музей.
У ЛЬВОВІ ВІДКРИТО ЄДИНИЙ В УКРАЇНІ МУЗЕЙ, ДЕ ЗІБРАНО ПОНАД 200 УНІКАЛЬНИХ ЕКСПОНАТІВ Музей-ресторація «Гасова лямпа» розмістився в центрі Львова в триповерховому будинку. Ще на вулиці, біля входу, я помітила невеличкий пам’ятник: столик, з великою лампою на ньому, поряд два стільчики. На одному з них — фігура винахідника гасової лампи Йогана Зега, а другий — вільний, для гостей. Саме за цей гостинний стіл я присіла, аби сфотографуватися.
Раптом з під’їзду, в якому влаштовано музей, вийшов чоловік на ім’я Роман у середньовічному одязі з гасовою лампою в руці. Він гостинно закликав перехожих до музею. Я рушила за ним. Пан Роман і став моїм гідом цього вечора.
У під’їзді я побачила безліч великих свічок, які виблискували в темряві. Темрява була штучною, адже електрики не вмикали навмисно, аби не заважати відвідувачам поринути у стародавню атмосферу. Помітила картину на стіні. На ній зображено Йогана Зега. Пан Роман розповів про винахідника гасової лампи: «У 1853 році у Львові працівники аптеки Петра Міколяша «Під золотою зіркою» Ігнатій Лукашевич та Йоган Зег вигадали методику дистиляції й очистки нафти. Потім розпочалося виробництво гасу, або «нової камфіни», як називав гас Лукашевич. Того ж року вчені отримали австрійський патент. Тоді ж Зег відкрив у Львові перше невелике нафтопереробне підприємство. Лукашевич не припиняв дослідів з нафтою. Взявши за основу оливну лампу, він застосував як паливо для освітлення гас. Іноді досліди призводили до потужних вибухів у лабораторії. Залучений до роботи над лампою бляхар Адам Братковський удосконалив винахід пристроєм регулювання ґноту та скляною оболонкою. Лампа стала безпечнішою, світила без кіптяви. Вона була схожа на олійну, але мала більший резервуар, виготовлений з товстої бляхи, а верхню частину — зі слюди».
Згодом гасову лампу експонували на міжнародній виставці в Мюнхені, винахід був відзначений спеціальною грамотою. Гасові лампи почали широко використовувати спочатку в Австрії. У Відні ними освітили вокзал та шпиталь, після чого за винаходом закріпилася назва «віденська лампа». Згодом в Сполучених Штатах на численні пристрої до лампи та її вдосконалення видали близько 50 патентів. Після цього в дещо зміненому вигляді лампи почали виготовляти в Америці, а звідти експортувати до Європи. Саме тоді гасові лампи заполонили міські будинки, сільські садиби та провінційні міста. У той час їх називали «американськими лампами».
У кожному залі вздовж стін на поличках вишикувалися різноманітні гасові лампи будь-якого призначення. Одна з найстаріших — маленька морська лампа з Шотландії. Є також і копія найпершої у світі гасової лампи. Усі експонати потрапили до музею різними шляхами, деякі з них — з приватних колекцій.
Стелі музею прикрашають лампи-ліхтарі та прапорці із зображенням та описом стародавніх гасових ламп. Між другим і третім поверхом стоїть величезний фотоапарат, який скидається на верстат. На стінах виставлено документи, вирізки з газет минулого сторіччя, каталоги та сертифікати.
На всіх трьох поверхах розмістилося близько 40 столиків. Споглядаючи безліч експонатів, гості можуть пригоститися різноманітними напоями та галицькими стравами, назвам яких притаманний місцевий колорит. Поціновувачів давнини у місті знайшлося чимало. Стіни закладу прикрашено малюнками-листівками, панорамою Борислава, кресленнями, світлинами. Навіть для зразка самогонного апарата знайшлося місце біля стійки.
Щоб надати музею більшої таємничості, час від часу тут раптово гасне світло. Проте це не єдиний сюрприз, який мене підстерігав. Несподівано приміщення наповнилося димом, так що й мого співрозмовника ледве було видно. Потім — вибух пороху. Так, саме ці ефекти лоскочуть нерви гостям.
Моя екскурсія завершилася на даху. За нічним Львовом я змогла поспостерігати з літньої веранди. Там у кутку запалено двометрову гасову лампу. На згадку про музей гості можуть придбати придатні для вживання мініатюрні гасові лампи, кавомолки, фрески-магнітики із зображенням Борислава тощо. Ціна сувенірів — від 5 до 100 грн. Коли полишала будинок-музей, виникло таке відчуття, ніби я побувала в минулому столітті й стала свідком створення гасової лампи. Невідомо, чи не натякають появою нового музею його організатори на ймовірне поглиблення енергетичної кризи у світі й повернення до гасового освітлення.