УМІННЯ ВІДПОЧИВАТИ — МИСТЕЦТВО
Повертаючись додому після оглядин наших прикарпатсько-карпатських курортів, згадала Григорія Сковороду: «Всякому городу нрав и права; всяка имеет свой ум голова». Не секрет: нинішня економічна ситуація фактично позбавила можливостей більшість любителів мандрувати за кордоном. Тож вони, аби не засиджуватися вдома, подалися хто у гори, хто «на води», а хто на екскурсії історичними місцями Батьківщини.
Такий наплив «своїх» туристів пробудив шалений апетит власників пансіонатиків, котеджиків, кафешок і ресторанчиків Яремчі, Ясинів, Буковелі, Славського, Синяка, Ворохти та інших, дещо менше «розкручених», гірськолижних осередків. Спільною для більшості прибульців з різних міст і селищ України була думка: повітря — цілюще, сніг — чудовий, природа — мальовнича. А ось сервіс і комфорт часто-густо викликали розчарування, здивування й обурення. Обіцянок надати хороший стіл і дім не бракувало. Діапазон цін за ночівлю в приватному секторі широкий — від 60 до 200 гривень з особи. Комусь доля усміхалася — в кімнатах було тепло, затишно, працював телевізор і холодильник. Ще й санвузол був поряд. Щоправда, як з’ясувалося, чимало було й тих, кому довелося довгими зимовими вечорами сидіти у темних і холодних приміщеннях, бо, приміром, у Ворохті електромережа не витримує навантажень. До слова, не витримують навантаження й «антикварні» підйомники. Типові випадки, коли вони переставали працювати і лижникам доводилося висіти у кріслах, поки не запустять техніку. Наразі такі «розваги» на зниження ціни за підйом не впливали. В середньому за раз беруть п’ять гривень. Любителі гірськолижних підйомів за день витрачають десь 50–60 гривень. Певна річ, такий спорт впливає на апетит, а той — на розставання з грішми. Особливо, коли пропозицій попити й поїсти не бракує. Чималою популярністю користується карпатська кухня. Без гарячого глінтвейну, духмяних шашликів, грибної юшки, печені в горщиках, різних салатів не обходиться. Багате й «пізнавальне» меню на свята. Тож туристи й «проїдають» чималі гроші. Однак констатують, що ціни в кав’ярнях і ресторанах нижчі, ніж у Києві.
Якщо говорити про інтереси та уподобання, то, поспілкувавшись зі співробітниками фірм «Львівтурист» і «Едельвейс», котрі мають свої філії не лише на гірськолижних курортах, а й у Трускавці, Східниці, Моршині, зробила висновок: їздити на екскурсії більше полюбляють ті, хто приїжджає оздоровлюватися. Мабуть, це тому, що не стомлюються так, як лижники. Тож і вирушають майже заповнені туристами автобуси до Львова, де, заплативши в середньому за екскурсію 50 гривень, можна побачити ансамблі архітектурних перлин міста — Порохову вежу, Успенську церкву, Домініканський собор, площу Ринок, проспект Свободи, Личаківське кладовище, собор Святого Юра і ще багато чого. Увечері послухати оперу, віддавши за квитки (якщо поталанить) лише 25 грн. Подібні пропозиції пов’язані й з екскурсією в Самбір. Возять туди по суботах і, крім знайомства з містом, пропонують послухати концерт органної музики за 14 гривень. Особливий наплив старих і малих вояжерів припадає на День Святого Валентина. Там у церкві Різдва Пресвятої Богородиці майже 250 років покояться останки Святого Валентина. Перевезли їх туди 1759 року із цвинтаря Святої Присциліни в Римі. Тому і збирається в самбірському храмі чимало закоханих.
Охочі замолювати гріхи й купатися в озері Святої Анни гуртуються в Почаївській лаврі. Виїжджають туди щонеділі о четвертій ранку. Ті, хто займають останні місця в автобусі, платять 80 гривень, решта — по 90. По Лаврі туристів водить семінарист духовної семінарії. Він прибульцям і їжу пропонує. А ось у скит Манявський (чоловічий монастир) возять по середах і суботах після обіду. Там показують блаженний камінь, підземну церкву, чудотворну ікону Богородиці. Заплативши 75 гривень, можна не лише все подивитися, а й повечеряти з монахами.
— Ми швидко дізнаємося, хто куди з відпочивальників їздив і де трапезував,— поділилася Ніна Половинко, головний лікар моршинського лікувально-діагностичного центру.— Адже пілігрими, потрапивши хоч в обитель, хоч до кав’ярні чи ресторану, захоплюються й забувають про наші лікувальні води, дієту та процедури. Тоді можуть загострюватись хвороби. Аби цього не сталося, рекомендуємо стримувати бажання і пам’ятати пораду медиків. Ми, до слова, нині теж немов ясновидці, бо в нашому центрі проводиться біохімічне, клінічне, імунологічне, цитологічне обстеження.