ПОМЕР КЛАСИК УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Учора поховали видатного українського письменника Павла Загребельного. Він помер третього лютого. «Усього кілька місяців не дожив він до свого 85-ліття. З ним відійшла в історію ціла літературна епоха»,— йдеться у некролозі Національної спілки письменників України. Павло Загребельний народився 25 серпня 1924 року в селі Солошині на Полтавщині. Літературну діяльність розпочав у 1950-х роках. Протягом двох наступних десятиліть письменник створив більшу частину своїх романів, зокрема «День для прийдешнього» (1964); «Шепіт» (1966); «Добрий диявол» (1967); «Диво» (1968); трилогію «З погляду вічності» (1970); «Розгін» (Державна премія СРСР, 1980), тетралогію — «Айгюль», «В напрямі протоки», «Ой крикнули сірі гуси», «Персоносфера»; а також «Левине серце», (продовженням «Левиного серця» став роман «Вигнання з раю» (1985)); «Переходимо до любові» (1971); «Намилена трава» (1974); «Євпраксія» (1975); «Південний комфорт» (1984). За його сценаріями на кіностудії ім. О. Довженка знято художні фільми «Ракети не повинні злетіти» (1965), «Перевірено — мін немає» (1966), «Лаври» (1974), «Ярослав Мудрий» (1982). Уряд доручив Київській міській держадміністрації спорудити пам'ятник на могилі Павла Загребельного. УТОЧНЕННЯ У четвертому номері газети «Демократична Україна» за 30 січня на третій сторінці під рубрикою «Кількома рядками» в інформації про безплатний телефон «гарячої лінії» Мінпраці України трапилася прикра помилка. Номер телефону зазначено неправильно: замість 8-800-30-90 слід читати 8-800-507-30-90. Редакція просить вибачення.
Міжнародний суд ООН в Гаазі однозначно став на бік України, визнавши Зміїний островом. Про це заявив, коментуючи рішення Гаазького суду, голова комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції, екс-міністр закордонних справ Борис Тарасюк.
Водночас, за словами народного депутата, відповідно до рішення суду цей острів не повною мірою впливає на визначення континентального шельфу й економічної зони для України. «Міжнародний суд визначив лінію розмежування континентального шельфу і виключної економічної зони між двома країнами»,— зазначив Борис Тарасюк. Голова комітету ВР нагадав, що українська сторона наполягала на тому, що в результаті делімітації морський простір має бути поділений між Україною і Румунією у співвідношенні 3:1. «Рішення міжнародного суду полягає в тому, що морські простори поділені у співвідношенні 2,1:1, тобто рішення є компромісним»,— зазначив він. Парламентарій зауважив, що суд не задовольнив позов жодної із сторін, але визначив лінію делімітації у такий спосіб, що Україна має більше території в два рази, ніж Румунія. «Якщо говорити про те, які це має практичні наслідки, то фактично ті розвідки газо- і нафтозапасів, які вже проводилися, повністю знаходяться на території України згідно з цією делімітацією континентального шельфу і виключної економічної зони. З господарської точки зору Україна не програла. З міжнародно-правової точки зору завершено суперечку, яка була між двома країнами»,— пояснив Борис Тарасюк. За його словами, ще не було рішень Міжнародного суду щодо розмежування морських просторів між державами, які б ухвалювалися не на засадах компромісу. «Завжди суд приймав рішення, які є компромісними, тобто на сто відсотків не задовольняють жодну із сторін. Не стало виключенням і це — соте рішення Міжнародного суду, що стосується суперечки між Україною та Румунією»,— сказав народний депутат. Підсумовуючи, голова комітету ВР зазначив, що рішення є остаточним, тож обидві сторони мають його дотримуватися. також у паперовій версії читайте:
|