ПОВЕНІ МОЖНА ЗАПОБІГТИ
На Сумщині проводиться цілеспрямована системна робота зі збереження внутрішніх водойм і регулювання їхніх стоків. Обласне управління водного господарства має структурні підрозділи в усіх районах краю, в яких постійно працює 500 осіб. Хоча, за умов переходу частини ставків до приватної власності, зберегти річки та озера непросто.
— Наймасштабніші проекти, які впроваджує наше управління,— регулювання рівнів води у басейнах річок Сейм і Любка під Путивлем та на річці Сулі в межах селища Недригайлова і в Роменському районі,— розповів начальник облводгоспу Віктор Федорченко.
Управління ініціювало зведення гідроспоруди для регулювання рівнів води в річках Сейм та Любка. Однак справа стримувалася відсутністю коштів. Виділених свого часу сум вистачило лише на початок робіт, далі з’явилася така можливість тільки недавно. Річ у тім, що до 70-х років рівень води в Сеймі «підпирала» гребля млина, а її надлишки через штучні канали скидалися до Любки. За останні роки Сейм став мілководним, а Любка, навпаки, поглибшала до 4–6 м, через що жителям Путивля стало проблематично купатися в річці влітку, знизився тиск у трубах квартирного водопостачання. Тут без фахового втручання не обійтися. «Вибили» кошти і взялися за роботу, спланувавши її так, щоб можна було використати початі раніше фрагменти. Загалом проект розрахований до 2010-го. Він дає змогу зберегти густі сіножаті у заплавах, забезпечити максимальний захист від повені одного населеного пункту, 20 садиб і 1,5 тис. га сільськогосподарських угідь. Приміром, на Карабутівському водосховищі Конотопського району лагодять дамбу. Мовою документа це називається «поліпшенням її технічного стану». Термін завершення будівництва — 2010 рік. Відкривається оптимістична перспектива: понад 9 тис. га сільськогосподарських угідь матимуть відрегульований режим зволоження, а повеням буде поставлено надійний заслін.
Будівництво на Сулі в межах селища Недригайлів і в Роменському районі має на меті запобігти прямій загрозі підтоплення місцевих садиб та сільгоспугідь, рекреаційних зон, культурно-оздоровчих комплексів.
— Протягом тривалого часу жителі цієї місцевості неодноразово зверталися до районної та обласної влади з проханням убезпечити їх від повеней,— розповідає Віктор Федорченко.— Держводгосп включив до плану виконання природоохоронних заходів два об’єкти, пов’язані із Сулою, а саме поліпшення екологічного стану річки, відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного стану.
Уже підготовлено дві карти намивання, підвезено і змонтовано земснаряди, активно розчищається русло. У заплаві Сули є кілька заповідних територій, на яких зберігатимуть болота, їхню флору й фауну. Такі річки є повноводними, їм значно менше загрожує обміління. Одначе й за сильних опадів річка потребує уваги, своєчасного і кваліфікованого регулювання стоків. Частина води затримується у штучних сховищах, звідки потім повертається до русла для підтримання повноводності у сухі періоди.
Ще одна цікава ділянка Сумщини — басейн річки Клевені, що в Глухівському районі. Тут нині можна попити чистої джерельної води, яка місцями протікає струмками. Вона холодна і за найбільшої спеки. У цих місцях свого часу фактично бойкотували заходи з осушення, зберегли природний режим. На жаль, місцеві цілющі джерела не дають очікуваного лікувального ефекту з однієї лише банальної причини: досі не створено належних умов для того, щоб люди могли ту воду пити. За такої скрути стаціонарні санаторні корпуси з’являться нескоро. Сільський зелений туризм на сумських теренах теж поки що не приживається. Більш доступного організованого способу кількатижневого навідування певної місцевості не існує. Вирішення цього питання могло б прискорити детальне вивчення складу та лікувальних властивостей води.
Сумський облводгосп довів на практиці можливість регулювання водних стоків і рівнів води у внутрішніх водоймах, що позитивно впливає на забезпечення населення якісною питною водою. Наші водні плеса з їхніми заплавами, попри всі негаразди, зберігаються для нащадків і не завдають шкоди сучасникам.