Регуляторні реформи набирають обертів у всьому світі, сягаючи рекордних масштабів, зазначають експерти Світового банку та Міжнародної фінансової корпорації (МФК). Четвертий рік поспіль у цій сфері лідерами є Східна Європа та Середня Азія, причому перетворення здійснюють понад 90% країн у згаданих регіонах. Ця тенденція поширюється на схід у міру того, як новачки поповнюють список держав, які втілюють найбільшу кількість реформ. Торік навіть в Африці 28 країн запровадили 58 реформ. У десятці світових лідерів — Азербайджан, Албанія, Киргизька Республіка, Білорусь, Сенегал, Буркіна-Фасо, Ботсвана, Колумбія, Домініканська Республіка та Єгипет.
А найактивнішим реформатором законодавства з регулювання підприємницької діяльності став Азербайджан, він піднявся з 97 на 33 місце у глобальному рейтингу простоти ведення бізнесу. Ця країна втілила реформи у семи з десяти сфер, зокрема, вони стосувалися прискорення процесу започаткування бізнесу, забезпечення виконання контрактів та реєстрації прав власності, полегшення тягаря, пов'язаного з адмініструванням податків, й спрощення трудових відносин, посилення захисту прав й інтересів інвесторів та інформації про кредитоспроможність позичальників.
У торішньому січні в Азербайджані був запроваджений механізм «єдиного вікна» для започаткування бізнесу, тож наполовину скоротився час, фінансові витрати і кількість процедур, необхідних для відкриття підприємства. В результаті за півроку кількість новозареєстрованих компаній зросла на 40%. Суттєві ж поправки до трудового кодексу спростили процес наймання і звільнення працівників, давши роботодавцям змогу укладати строкові контракти для виконання постійних завдань, послабивши обмеження на роботу вночі та зменшивши вимоги до скорочення працівників. Тепер роботодавці не зобов'язані підбирати працівнику нове місце роботи у разі його звільнення.
Крім того, країна скасувала мінімальний граничний розмір позик, про які треба повідомляти в державний кредитний реєстр. Тепер відповідна установа фіксує інформацію про всі позики, надані фінансовими структурами. У підсумку кількість кредитних історій зросла більш як удвічі.
Азербайджан створив другий комерційний суд у Баку, збільшивши з п'яти до дев'яти кількість суддів, які розглядають бізнесові справи. Тож час, що витрачався на виконання контрактів через суди, скоротився з 267 до 237 днів. Відтепер і міноритарні (дрібні) акціонери почуваються більш захищеними завдяки внесенню змін до цивільного кодексу і новим правилам здійснення комерційних операцій між пов'язаними сторонами. Для їхнього проведення слід виконувати жорсткіші вимоги щодо розкриття інформації перед наглядовою радою та в щорічних звітах. Новий закон сприяє зміцненню механізму захисту інвесторів: операції між зацікавленими сторонами мають затверджуватися акціонерами. Більше того, зацікавлені сторони, залучені до операції між пов'язаними сторонами, якщо завдано шкоди компанії, мусять компенсувати збитки та повернути особисті прибутки, це положення стосується й директорів.
Держава впровадила й новий єдиний реєстр землі і нерухомості, скоротивши з семи до чотирьох необхідні процедури, тож передачу майна можна завершити за 11 днів (раніше — за 61 день).
У країні зменшено й податкове навантаження завдяки впровадженню системи подавання податкових декларацій і сплати податків в режимі он-лайн із застосуванням передового бухгалтерського програмного забезпечення для обрахунку податків. У середньому за рік таке нововведення дає змогу заощаджувати понад 500 годин роботи з документами.
Друге місце в рейтингу посіла Албанія, здійснивши перетворення в чотирьох сферах. Там також завдяки новому закону про компанії зміцнено механізм захисту прав міноритарних акціонерів. Стали суворішими вимоги до затвердження операцій між пов'язаними сторонами і розкриття інформації про них та вперше визначено обов'язки директорів: у разі визнання їх відповідальними за збитки, ті мають компенсувати їх й повернути компанії прибутки. Законом запроваджено також жорсткіші засоби судового захисту, які мають застосовуватися, якщо операція між пов'язаними сторонами завдає шкоди компанії.
Албанія відібрала в судів функцію реєстрації підприємств і запровадила «єдне вікно». Нині компанії можуть започаткувати бізнес за вісім днів (раніше на це витрачалося більш як місяць). Почав працювати і перший у країні державний кредитний реєстр, який охоплює 8,3% дорослого населення і дає фінансовим установам змогу обмінюватися кредитною інформацією. Завдяки такій реформі банки мають можливість краще оцінювати кредитоспроможність потенційних позичальників, спрощується доступ компаній і приватних осіб до кредитів.
Механізм започаткування бізнесу став простішим завдяки публікації відомостей у режимі он-лайн, зменшенню витрат на реєстрацію, проведення її в податкових органах, органах медичного страхування і зайнятості на основі єдиної заяви. Крім того, реформування податкової сфери сприяло зменшенню ставки податку на прибуток підприємств з 20 до 10 відсотків.
Вірменія реорганізувала свою судову систему і переглянула процесуальний кодекс. Нові вимоги щодо попереднього надання доказів спростили забезпечення виконання контрактів, усунувши одну процедуру і скоротивши час, необхідний для вирішення комерційних суперечок. Значно зменшена й вартість одержання дозволів на будівництво завдяки скасуванню «обов'язкових добродійних внесків», які раніше сплачували компанії, щоб одержати право на проектування.
У Білорусі обсяг інформації, яка зберігається в державному кредитному реєстрі, розширили, скасувавши мінімальний граничний розмір позик, які в ньому реєструються. Позичальникам гарантоване також право переглядати відомості про себе, що сприяє точності їхнього документування. Стало простіше започатковувати бізнес, адже створено базу даних єдиного реєстру, впроваджено часові рамки для реєстрації, а вимогу щодо мінімального розміру статутного фонду зменшено удвічі. У країні запроваджено одноетапну реєстрацію майна, а також широку програму спрощення адміністративних процедур, якою визначаються жорсткі часові рамки в реєстрі і комп'ютеризуються його дані. У підсумку час, необхідний для реєстрації майна, скоротився з 231 до 21 дня, а час, необхідний для одержання дозволу на будівництво,— на 140 днів.
Білорусь зменшила й податкове навантаження, скасувавши «чорнобильський податок» (3%) та податок у фонд допомоги безробітним (1%) і вдосконаливши спрощену систему оподаткування для малих підприємств. Новий податковий кодекс та нові правила регулювання банківської діяльності дали змогу скоротити час на здійснення експорту.
У Боснії й Герцоговині висунуто жорсткіші професійні вимоги до опікунів з банкрутства для прискорення цієї процедури. А починаючи з січня 2008 року, ставка податку на прибуток підприємств була зменшена з 30% до 10%. Розподіл прибутків (зокрема дивідендів) звільнено від оподаткування, а сплата податкових боргів може бути перенесена на п'ять років. Завдяки комп'ютеризації в Земельному реєстрі прискорилася реєстрація майна, тому час, необхідний для того, щоб передати правовий титул, скоротився на 203 дні. Реформа Земельного реєстру була корисною й для підприємців, які одержують дозвіл на будівництво, адже на 171 день скоротився термін, необхідний на одержання витягу з кадастру для проведення будівельних робіт і реєстрації новобудови в кадастрі та земельній книзі.
У Болгарії ухвалено новий Цивільно-процесуальний кодекс та закон про комерційний реєстр, що прискорило розгляд справ про банкрутство. Кодексом усунуто вимоги до Верховного касаційного суду розглядати всі справи, тепер він може вирішувати — слухати йому справу чи ні. Спрощено й процедуру започаткування бізнесу завдяки централізованій електронній базі даних для комерційної реєстрації. У результаті реформування скоротилася кількість реєстраційних процедур, усунуто реєстраційні формальності. Зміни до Цивільно-процесуального кодексу дають змогу прискорити примусове виконання контрактів, оскільки реформовано правила, що стосуються доказів та заочних рішень суду, піднято мінімальну планку для обсягу справ, що їх розглядають суди нижчої інстанції, цивільний суд останньої інстанції уповноважений вирішувати, які саме справи йому слухати, таким чином обмежено зловживання апеляційним провадженням.
Затверджено новий закон про податок на прибуток підприємств і закон про податок на додаткову вартість, щоб синхронізувати місцеві закони із законодавством Європейського Союзу. А ось процес одержання дозволу на будівництво ускладнено, торік плата за це зросла приблизно на 16%. Жорсткіші екологічні вимоги означають, що компанії мусять одержувати сертифікат ефективності енергоспоживання до і після будівництва. Це додає два кроки і вісім днів до процесу одержання дозволу на будівництво.
Приватне бюро кредитних історій Грузії нині розсилає повний пакет інформації, зокрема про графіки своєчасного погашення кредитів та про несплачені суми. Отже, охоплення позичальників зросло у 20 разів, і банки можуть отримати повніше уявлення про здійснення платежів боржниками. Крім того, новими правилами позичальникам гарантовано право перевіряти відомості про себе в бюро кредитних історій, допомагаючи таким чином підвищити якість і точність кредитної інформації. Зміни в цивільному кодексі, які набрали чинності у грудні 2007 року, стосуються операцій із забезпеченням, дозволяючи сторонам договору погоджуватися на примусове здійснення забезпечувального права кредитора в той момент, коли сторони підписують відповідну угоду.
Ставка податку на прибуток підприємств була скорочена з 20% до 15%, а соціальний податок — скасовано. Новий комерційний реєстр, який працює в режимі он-лайн, дає змогу спростити реєстрацію майна завдяки скасуванню вимоги до юридичних осіб одержувати деякі попередні документи, наявність яких раніше була необхідною для реєстрації. Завдяки цій реформі скоротилася з п'яти до двох кількість процедур, потрібних для передання правового титулу, і з п'яти до трьох — кількість днів, які на це витрачаються. Розмір плати за реєстрацію також зменшено. До того ж зміни до закону про підприємців полегшили процес заснування компанії: скасовано вимоги до мінімального капіталу, печатки та статуту компанії, а послуги нотаріусів стали необов'язковими.
Місце України в глобальному рейтингу простоти ведення бізнесу торік не покращилося, хоча й здійснено кілька реформ. Наша країна посідає 145 місце серед 181 держави, у 2007 вона була на 144 місці серед 178 країн. Для порівняння зазначимо, що три країни СНД — Азербайджан, Білорусь та Киргизька Республіка — потрапили до першої десятки країн-реформаторів.
Серед позитивних перетворень в Україні — зміни у сфері одержання кредитів та ведення міжнародної торгівлі. Зокрема, нові приватні бюро кредитних історій дають можливість спростити процедуру одержання кредитів завдяки обміну інформацією між фінансовими установами. Нині банки можуть певніше оцінити кредитоспроможнісь потенційних позичальників. У сфері зовнішньоторговельних операцій покращення портової інфраструктури та послуг дозволило на три дні скоротити час, потрібний на здійснення імпортних операцій.
Україна зменшила також податкове навантаження на підприємства, скоротила декілька ставок податків до фондів соціального забезпечення, зокрема пенсійного фонду та фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. До того ж завдяки впровадженню електронної системи податкової звітності час, потрібний на сплату податків, скорочено на 1237 годин на рік. Однак ці позитивні зрушення не дають нашій країні можливості подолати розрив між нею та провідними країнами-реформаторами. Вітчизняним компаніям все ще треба сплачувати 99 видів податків та витрачати на це 58,4% свого прибутку, тоді як середній світовий показник становить приблизно 40%. Тож місце України за показником сплати податків у глобальному рейтингу залишається низьким — 180-м.
Не набагато кращим є й рейтинг нашої країни у сфері одержання дозволу на будівництво — 179 місце. Цей індикатор аналізує процедури, час і кошти, потрібні на будівництво, зокрема на отримання ліцензій і дозволів, підготовку звернень й обов'язкові перевірки.
«В Україні здійснюються реформи, але не такими темпами, які б сприяли її поступу порівняно з іншими державами, з якими вона конкурує за інвестиції та ринки, зазначає Мартін Райзер, директор Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові. Порядок денний реформ добре відомий, але слід прискорити його виконання. Програми Світового банку та Міжнародної фінансової корпорації спрямовані на досягнення цієї мети.
Тож експерти Світового банку та МФК радять нашій країні затвердити новий Податковий кодекс, яким було б передбачено істотне зменшення податкового навантаження і спрощення податкових процедур; докорінно скоротити і спростити процедуру надання ліцензій і дозволів, зокрема на будівництво; переглянути законодавство щодо стандартизації і сертифікації задля зменшення кількості процедур та скорочення часу на їхнє дотримання і, таким чином, спростити й прискорити зовнішньоторговельну діяльність.
Україна має також прискорити розвиток прозорого й ефективно регульованого ринку цінних паперів, пенсійну та нормативно-правову реформу; вдосконалити регуляторну систему і нагляд за ринками цінних паперів та небанківськими фінустановами; зміцнити інфраструктуру ринку цінних паперів; удосконалити ринок внутрішніх цінних паперів, приділяючи особливу увагу ринкові державних облігацій.
У майбутньому план реформування ринку капіталу буде визначений Угодою про вільну торгівлю з ЄС. Перед країною, зокрема, постануть фундаментальні завдання, а саме: наближення вітчизняного законодавства до Директив Євросоюзу щодо ринку цінних паперів; взаємне визнання регуляторів фінансових ринків України та партнерів у державах, що є членами ЄС; адаптація професійних учасників українських ринків цінних паперів, небанківських фінустанов та емітентів цінних паперів до єдиного ринку фінансових послуг Євросоюзу.