Правда, 10 років роботи «великої двадцятки» засвідчили переважно факт неможливості погодити інтереси всіх зацікавлених учасників міжнародних відносин. Після 2014 року у світі фактично розпочалася модернізована холодна війна у вигляді глобальної гібридної війни.
У підсумку в перший день саміту у Буенос-Айресі «велика двадцятка» розпалася на групи за інтересами. Росія і Саудівська Аравія, які напередодні саміту відчули найбільший дипломатичний тиск через агресивну політику Росії щодо України, а саудівці внаслідок убивства опозиційного журналіста Джамаля Хашоггі, будь що намагалися довести, що вони не перебувають у дипломатичній ізоляції.
Росія заради цього влаштувала «новий дипломатичний формат» — зустріч глав держав Індії, Китаю і Росії. Насправді це нове — добре забуте старе, адже перша така зустріч відбулася за ініціативи Євгена Примакова ще у 1998 році.
Під час зустрічі Путіна, індійського прем’єр-міністра Нарендри Моді і китайського лідера Сі Цзіньпіна стало зрозуміло, що вони не дуже налаштовані демонструвати всебічну підтримку Росії.
Певний дискомфорт через масові протести у Парижі проти підняття цін на бензин на саміті відчував президент Франції Емманюель Макрон.
У підсумку гучних дипломатичних сенсацій за результатами переговорів було не дуже багато. Головне, що Китай і США поки що не остаточно розсварилися з приводу торговельних питань.
Президент США Дональд Трамп відчув себе переможцем, коли схилив Канаду і Мексику підписати нову північноамериканську угоду про умови торгівлі. Цього разу, на думку Трампа, ця угода є більш збалансованою.
Але за результатами саміту незрозумілою залишилася доля Світової організації торгівлі. Щодо неї заключний документ саміту дав зразок неоднозначного тлумачення тонких дипломатичних формувань. Аналогічні трактовки присутні у цьому документі щодо таких гострих питань, як кліматичні зміни і міграція.
Дональд Трамп залишився непохитним щодо відмови США від участі у багатосторонніх угодах щодо запобігання кліматичним змінам. Аналогічним чином США не збираються підписувати Конвенцію ООН щодо міграції.
Аналітики за підсумками зустрічі зазначають, що вона більше нагадала формат «США плюс решта дев’ятнадцять країн». У підсумку декларована порядком денним тема сприяння глобальному сталому розвитку так і залишилася тільки красивим формулюванням.
Найбільш реалістичним рішенням саміту виглядає призначення наступної зустрічі у форматі «великої двадцятки» у Бразилії, яка в 2019 році перебирає на себе головування в цій структурі.