Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Березень 29, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 21 Вересень 2018 10:53

Росія: між Японією і Китаєм

Rate this item
(0 votes)

Днями у Владивостоці завершився черговий Східноазійський економічний форум. Він відбувався під супровід масштабних військових навчань за участю російських, китайських та монгольських військ.
Для господарів форуму це було нагодою показати США і Євросоюзу свої альтернативні можливості на Сході. Але практичні результати виявилися меншими попри всі зусилля пропаганди показати якісь принципові «прориви».
Насправді кожна східноазійська країна — учасник форуму — намагалася скористатися зі скрутного становища Росії, аби отримати собі переваги.

Китай скористався нагодою, щоб показати США, що його євразійський «російський тил» залишається у відносному порядку.
Південна Корея закликала Росію докласти більше зусиль для замирення ситуації на Корейському півострові. Правда, реальність така, що більший вплив на Пхеньян має Пекін, а не Москва.
Утім, Пекін і Сеул залишаються конкурентами у багатьох сферах економіки й торгівлі, тому Китай не дуже зацікавлений прискорювати процес вирішення корейського питання.
Монголія скористалася нагодою, аби показати ефективність своєї політики балансування між інтересами різних регіональних великих держав. Символічно, що, за винятком глибоко континентальної Монголії, усі інші держави регіону мають територіальні суперечності з Японією.
Тому учасники форуму пильно стежили за результатами російсько-японських переговорів. Володимир Путін висунув «свіжу» ідею 1956 року, яка полягає у підписанні мирного договору без попередніх умов.
Понад півстоліття тому Микита Хрущов обіцяв Японії повернути два з чотирьох окупованих островів, а саме Хабомаї і Шикотан, якщо мирний договір за підсумками Другої світової війни буде підписаний. Ще два острови — Ітуруп і Хабомаї — планувалося повернути після ратифікації договору. Але цього тоді так і не відбулося.
Тепер Путін фактично запропонував японському прем’єр-міністру Сіндзо Абе відкласти повернення островів на розсуд наступних поколінь, а переваги від японських інвестицій і технологій отримати негайно.
Природно, що на таких умовах Путін і Абе не домовилися про вирішення територіальних суперечностей. У відповідь російський уряд відклав проект побудови мосту між материком і Сахаліном. Японські інвестори пропонували для цього проекту свої капітали і технології, адже аналогічний міст уже побудований на Хоккайдо.
Утім, така активність Токіо дратує Пекін, який не хоче бачити на російському Далекому Сході японських конкурентів. Крім того, врегулювання російсько-японських територіальних суперечностей могло би поставити на порядок денний нормалізацію китайсько-японських територіальних протиріч у Південно-Китайському морі.
Форум також показав, що побоювання деяких американських аналітиків, які стурбовані перспективою остаточної нормалізації китайсько-японських відносин, є перебільшеними. Надто системними і серйозними є протиріччя між їхніми національними інтересами та інерція конфронтації, аби така перспектива стала реальністю.
Водночас форум у Владивостоці засвідчив, що попри серйозні протиріччя країни регіону готові розвивати між собою торговельно-економічне співробітництво. Тобто східний фланг російської зовнішньої політики поки що застрахований від будь-яких санкцій.
Проте обсяги торговельно-економічної та інвестиційної взаємодії з країнами Євросоюзу, навіть за умов санкцій, поки що перевищують показники співпраці Росії зі східноазійськими країнами.
Тому цей напрямок поки що став символічною політичною альтернативою зв’язкам Росії з Євросоюзом, але ще тривалий час не зможе замінити західний вектор у торговельно-економічній сфері.

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».