За результатами переговорів із колегами по Євросоюзу Ангела Меркель домоглася рішення про спільне фінансування таких таборів. Але заплатити за це довелося велику ціну, адже країни Вишеградського блоку — Польща, Чехія, Угорщина, Словаччина домоглися згоди інших партнерів по ЄС на відмову від обов’язкового розподілу квот на нелегалів. Принаймні Меркель сподівається, що табори для нелегалів створюватимуть на зовнішньому периметрі кордонів Євросоюзу.
Насторожено до цього поставились Італія, Греція, Іспанія. Утім, європейські експерти сподіваються на створення таких таборів у країнах Північної Африки, можливо Туреччини.
Проте на саміті не було погоджено головне питання — як поділити фінансові квоти на фінансування таких таборів, бо Туреччина невдоволена накопленою заборгованістю Євросоюзу за угодою 2016 року щодо фінансування таборів сирійських біженців на турецькій території.
Тому міграційне питання буде найгострішим ще на багатьох наступних самітах ЄС. Поки що Меркель має нагоду перевести подих та спокійно піти у літню відпустку без ризиків розпаду «великої коаліції», як мінімум до осені.
На тлі таких запеклих дебатів не дуже резонансним стало рішення саміту щодо підтримки Монетарного союзу. Ангела Меркель фактично підтримала пропозиції французького президента Емманюеля Макрона щодо посилення фінансової дисципліни країн, які користуються спільною європейською грошовою одиницею євро.
Це не дивно, оскільки Німеччина, скориставшись сприятливою економічною кон’юнктурою, останнім часом погасила майже сто мільярдів євро державних боргів.
Важливим рішенням саміту стало погодження нової назви держави Македонія, що відкриває можливості для старту переговорів щодо членства Македонії в ЄС і НАТО. Принаймні Євросоюз наполягає, аби Греція і Македонія остаточно в правовій сфері реалізувати компроміс щодо нової назви «Північна Республіка Македонія».
Ще одним гострим питанням залишається вихід Великої Британії з ЄС: британська палата лордів невдоволена сумою «відступних» за вихід Британії з Євросоюзу.
Утім, британський прем’єрміністр Тереза Мей наголошує, що домоглася максимуму можливого, але основні «бої» навколо цього питання триватимуть від осені.
Також у першому наближенні стали зрозумілими позиції країн — членів ЄС щодо розподілу бюджетних коштів на період 2021–2027 років. Поки що неясно, яким чином можна буде в цей час компенсувати дефіцит, який утвориться внаслідок виходу Великої Британії з ЄС.
Німеччина і Франція не готові збільшити свої внески, аби компенсувати цей дефіцит. У свою чергу, країни, які вступили до ЄС у 2004–2013 роках, не готові відмовитися від субсидій із бюджету ЄС. Тому й це питання залишиться на наступні саміти.
Крім того, країни — члени ЄС погодилися до кінця грудня 2018 року продовжити дію економічних санкцій проти Росії. Скоріше за все, основні політичні баталії навколо цього питання також розгортатимуться наприкінці поточного року залежно від тенденцій розвитку відносин між ЄС і Росією, ЄС і США, Росією і США з урахуванням розвитку подій навколо України.