Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Березень 29, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 06 Липень 2018 10:21

Пекельна п'ятниця

Rate this item
(0 votes)

Сесійні тижні ПАРЄ у Страсбурзі після анексії Криму та окупації Донбасу Росією перетворилися на виснажливі п’ятиденні марафони, навіть при формально «спокійному» порядку денному.

Цього року літня сесія, яка відбулася з мінімальним двомісячним відривом від весняної, ознаменувалася дуже важливими для України і всієї Асамблеї подіями, які ще раз довели, що гібридна війна тому й гібридна, що може приймати різні, часто неочікувані форми протистояння.

Ключовою подією для України стало прийняття резолюції щодо ситуації з українськими політичними в’язнями, які утримуються в Росії, а також підбиття підсумків роботи ad hoc-комітету, створеного для фактичного внесення до правил процедури змін, які дали б змогу російській делегації повернутися в сесійну залу ПАРЄ без застосування щодо неї санкцій.
Останнє обернулося великою несподіванкою перед закінченням сесії Асамблеї.

Резолюція щодо бранців Кремля: єдиним фронтом проти беззаконня
Резолюцію за доповіддю «Українські громадяни, утримувані Російською Федерацією як політичні в’язні» ПАРЄ ухвалила 28 червня, в 46-й день голодування, оголошеного українським режисером Олегом Сенцовим, на 7-й день після переходу Володимира Балуха на більш жорсткий режим голодування, яке він оголосив ще 19 березня.
77 із 92 присутніх у залі депутатів проголосували за документ, 15 утрималися, жоден не проголосував проти. Резолюцію підтримали навіть ті, хто раніше не проявляв особливої активності у захисті України від російської агресії.
Очевидно, що цьому результату сприяли дебати, які відбулися перед прийняттям документа і в ході яких ішлося про безпідставність затримань, умови утримання, тортури, які застосовувалися до окремих ув’язнених.
Уплинув і той факт, що Європарламент 14 червня ухвалив свою резолюцію із закликом до Росії звільнити українських політв’язнів і засудив дії Росії в Україні. Проголосувати в ПАРЄ не так, як Європарламент, — це виглядало б дуже дивно.

Візит — до, лист із затримкою — після
Символом російського беззаконня щодо українських бранців і жертовної боротьби проти режиму став Олег Сенцов. Оголошене ним голодування заради звільнення всіх в’язнів Кремля стало метафоричним на дебатах у ПАРЄ, і його ім’я фігурувало в усіх заявах та офіційних документах Асамблеї, що стосувалися бранців Кремля.
Більшої гостроти питанню додав візит генсека Ради Європи Турбйорна Ягланда до Росії напередодні сесії. Пан Ягланд мав зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним, міністром закордонних справ Сергієм Лавровим, Уповноваженою з прав людини у РФ Тетяною Москальковою.
І хоча українська делегація неодноразово наголошувала, що слід розділяти нинішні дії генерального секретаря РЄ і те, що відбувається в Парламентській асамблеї Ради Європи, це досить непроста справа, оскільки генсек є головним «менеджером» РЄ, до якої структурно належить ПАРЄ.
Візит Ягланда до Росії викликав хвилю критики на адресу генсека в ПАРЄ, навіть тоді, коли він повідомив, що порушував питання звільнення Олега Сенцова на зустрічі з Володимиром Путіним, і висловив готовність звернутися до російського президента офіційним листом із проханням помилувати українського режисера на гуманітарних підставах.
Перспектива ця, з одного боку, давала надію, а з іншого — викликала ще більше запитань. Перше: чому генсек вирішив клопотати лише про звільнення Сенцова без згадки про інших 70 українських політичних бранців, які перебувають у Росії та Криму, притому що сам режисер голодує не за своє, а за звільнення всіх?
Друге запитання — до оприлюднення самого листа, яке затягнулося на кілька днів, адже оголошена готовність написати листа і виконання наміру — різні поняття.
Повідомлення про те, що лист буде написано, з’явилося в неділю, але в понеділок його так і не дочекалися, не поспішали викладати його й у вівторок. Коли ж текст з’явився, в ньому містилося прохання про помилування лише Сенцова. І жодного слова про решту 70 в’язнів.
Оприлюднення листа, датованого 25 червня, відбулося за кілька годин до традиційного спілкування генсека з депутатами ПАРЄ у сесійній залі у формі запитань та відповідей. Атмосфера й тут була напруженою, адже генсеку ставили досить незручні запитання.

На гострі запитання — звичні відповіді
На минулій сесії у квітні під час спілкування з генсеком топ-темами були: корупційний скандал, звіт про розслідування якого було оприлюднено напередодні початку весняної сесії ПАРЄ; недоцільність обґрунтування повернення російської делегації до ПАРЄ через недостатнє фінансування РЄ, що виникло через несплату Росією обов’язкових внесків; а також вітальний лист генсека Володимиру Путіну з перемогою на президентських виборах.
Останній не містив жодної згадки про незаконність проведення виборів у Криму. Цього разу теми особливо не змінилися: запитували і про корупційний скандал, і про лобіювання повернення Росії, єдине, що йшлося вже про інший лист Ягланда Путіну — стосовно помилування Сенцова.
У цьому українські депутати запідозрили спробу створити «хитру ситуацію» навколо звільнення Олега Сенцова, зокрема тому, що у разі задоволення клопотання генсека про помилування і звільнення лише Сенцова, який голодує за всіх бранців, могло призвести до відмови самого режисера.
Також примітно, що на час виступу генсека перед Асамблеєю уже минуло кілька годин після відповіді Кремля на його лист. У ній ішлося, зокрема, про те, що звернення генсека не є підставою для помилування, але очільник Ради Європи запевнив, що про відповідь ще не знає, та обов’язково її вивчить.
Ягланд також пообіцяв, що продовжуватиме докладати зусиль для деескалації відносин України та РФ, окремим кроком до якої бачить обмін ув’язненими. І знову жодного слова про українських політичних в’язнів.
Коли ж напруга в залі почала дещо зростати, генсек повідомив, що доклав зусиль, аби Росія заплатила свої внески до Ради Європи, зокрема під час спілкування з Володимиром Путіним, пояснив, що з 30 червня наступного року, після двох років несплати внесків, Рада Європи може ініціювати виключення Росії з організації через невиконання зобов’язань.
Не сподобалося генсеку запитання очільника української делегації Володимира Ар’єва про те, що попри несплату внесків Росією значна кількість російських громадян продовжує обіймати керівні та інші посади в ключових органах ПАРЄ, зокрема Секретаріаті.
Запитання це не є сенсаційним, бо давно не секрет, що в середині Ради Європи неодноразово виникали ситуації, коли якимось чином готуються документи, робляться спроби просування рішень, що дивним чином збігаються з інтересами Росії.
Генсек відповів у звичній для нього офіційній формі, запевнивши, що жоден зі співробітників Секретаріату Ради Європи не працює в інтересах жодної країни.
Деякі запитання і відповіді на них генсека взагалі виглядали як заготовлені заздалегідь. Зокрема, йдеться про запитання щодо співпраці Росії з Радою Європи у сфері захисту прав людини.
Свою відповідь на нього Ягланд супроводжував демонстрацією брошури, випущеної до 20-річчя вступу РФ до РЄ, і вказав на значний прогрес у зміні російського законодавства за цей час. До входження в Раду Європи в Росії були табори в’язнів на зразок сталінських, тепер же країна рухається до європейських стандартів, запевняв генсек.
Деякі запитання із сесійної зали так і залишилися без вичерпної відповіді, а окремі відповіді породжували ще більше запитань. Але уточнюючих запитань формат такого спілкування не передбачає.

Шампанське п’ємо, на папері економимо
Бюджет, економія, нестача коштів... Це вже кілька сесій поспіль традиційний аргумент для необхідності повернення російської делегації.
Нині Рада Європи скоротила витрати на фінансування деяких проектів, в Асамблеї навіть не роздруковують документів для роботи в комітетах.
Але, як виявилося, на окремі заходи принцип економії бюджету не поширюється. Зокрема, це стосувалося щорічного прийому, який традиційно влаштовує генсек у своїй резиденції.
Пан Ягланд прийому не скасував, хоч про нестачу коштів наголошує постійно, і це обурило українців у ПАРЄ. Тим більше що жодних пояснень, навіть на офіційний запит української делегації, з цього приводу не надійшло, хоч Україна як добровільний внесок заплатила додаткових 400 тисяч доларів, аби зменшити фінансовий тягар і продемонструвати, що несплата Росії — не проблема за умови перерозподілу бюджету.
Українська делегація прийняла рішення не відвідувати цього прийому, оголосивши, що такий захід в умовах економії є недоречним. Як пізніше розповіли представники інших делегацій, присутні на прийомі генсека, попри відсутність українців тост за Україну від генерального секретаря прозвучав.

Ad hoc: чи стане «велике ніщо» «великим чимось»
Традиційно вже третю сесію ПАРЄ поспіль засідання ad hoc-комітету викликає великий ажіотаж. По-перше, тому, що до Страсбурга приїжджають офіційні представники РФ, хоч при цьому дехто з них перебуває під санкціями Європейського Союзу.
Ad hoc-комітет, створений 15 грудня минулого року, мав на меті підготовку пропозицій щодо внесення змін у порядок і правила процедури ПАРЄ. Таке формулювання на папері означало зміну правил з обговоренням цього питання за участю представників Російської Федерації, яка прагне повернення своєї делегації за умови незастосування до неї санкцій.
На практиці ж це означає: якщо спрацює розроблена ad hoc-схема, росіяни повернуться в ПАРЄ і матимуть змогу не виконувати і надалі резолюцій, але при цьому ніхто вже не зможе обмежити їхні повноваження.
До засідання ad hoc-комітету на минулій сесії країни — члени РЄ подавали свої пропозиції та бачення змін, які обговорював комітет. А вже цієї сесії узгоджені та узагальнені висновки повинні були вилитися за задумом Росії у конкретні пропозиції, що дали б змогу реалізувати своє повернення на тих умовах, на яких хоче Москва.
Але цього не сталося, принаймні в четвер, під час засідання ad hoc-комітету. Чому — достеменно невідомо, бо засідання ad hoc-комітету, так само як і вся документація, недоступні загалу. Про самі пропозиції від делегацій відомо лише те, що деякі країни наголосили — у разі подальших спроб змінити правила та процедури в інтересах однієї країни вони можуть розглянути питання щодо припинення своєї роботи в рамках ПАРЄ.
«Велике ніщо» — таку оцінку отримали результати роботи ad hoc-комітету. Адже відповідно до прийнятого загалом рішення були внесені поправки, які рекомендували не чіпати правил Асамблеї. Сам же подальший процес, який мав бути затверджений Бюро ПАРЄ в останній день сесії, мав тривати процедурно не менш як півроку.
Але саме останній сесійний день приніс найбільший сюрприз. Під час свого засідання Бюро ПАРЄ ініціювало внесення змін до правил процедури Асамблеї вже на осінній сесії ПАРЄ, що фактично дає змогу російській делегації повернутися до сесійної зали на тих умовах, в яких вона зацікавлена. Ситуація — непередбачувана і суперечить установленим процедурам.
Як тут не згадати запитання пана Ар’єва до генсека. Адже ухвалення такого рішення Бюро ПАРЄ з подальшим можливим ухваленням резолюції про зміни процедури і правил на Асамблеї у жовтні готує передумови до повернення російської делегації в ПАРЄ без застосування щодо неї санкцій уже у січні наступного року.
Реалізація цього наміру дуже небезпечна та ризикована як для ПАРЄ, так і для Ради Європи в цілому, оскільки на практиці це може виглядати як політична постановка казки «Рукавичка»: коли після заселення в неї ведмедя рукавичка почала тріщати по швах, і всі її попередні мешканці розбіглися.
Чи буде реалізований цей казковий сценарій, наразі сказати важко, хоча припущення про те, що деякі делегації можуть припинити свою діяльність у ПАРЄ, вже звучать. Єдиний достеменний прогноз — у жовтні у Страсбурзі буде дуже гаряче.

Ольга БУДНИК, Укрінформ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».