Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Березень 29, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 24 Червень 2016 12:07

Зомбі із Зімбабве

Rate this item
(0 votes)

Не­дав­но Зі­мбаб­ве свят­ку­ва­ло 36-у річ­ни­цю про­го­ло­шен­ня не­за­леж­но­сті. Під час уро­чис­то­го від­зна­чен­ня на ста­діо­ні у сто­ли­ці кра­їни Ха­ра­ре не мог­ли обій­ти­ся без ге­роя виз­воль­ної вій­ни — Ро­бер­та Му­га­бе.

Автомобіль з Бобом (так його називають земляки) зробив традиційне почесне коло по біговій доріжці стадіону, а потім затримався, і Мугабе поклонився перед власним портретом. У країні, де головною темою розмов є стан його здоров’я, цей дивний жест став щe одним доказом прогресу старчої деменції президента.
Кілька місяців раніше в інтерв’ю з нагоди 92го дня народження президент жартував, що є живим трупом, бо щороку мусить спростовувати плітки про свою смерть. «Ранкова зарядка? Звичайно, я її роблю, щоб зберегти форму, але також і для того, щоб забезпечити воскресіння, коли розказують, що вже мертвий», — сказав Мугабе.

Чутки про те, що Мугабе страждає на рак простати, з’являються раз по раз, але Боб не вмирає. Трансфузії крові, уколи ботоксу і регулярні візити до кращих клінік Сінгапура роблять своє. Президент запевнює, що буде правити, поки Бог не покличе його до себе, однак усе частіше у нього трапляються втрати свідомості і навіть падіння — також в офіційних ситуаціях. У лютому 2015 року від падіння на червоний килим у Хараре його в останній момент урятував охоронець. У жовтні того ж року в Індії він мало не зомлів, вітаючись з прем’єрміністром Нарендрою Моді.
«Якщо слухати Мугабе, створюється враження, що він живе у власному світі або на іншій планеті», — пише опозиційна «Зімбабве Індепендент». Оточення навіть не намагається опустити його на землю. У вересні минулого року, відкриваючи засідання парламенту, президент виступив із тією самою промовою про стан держави, яку презентував місяцем раніше. Він із пафосом читав її протягом півгодини і ніхто не посмів його перервати.
Мугабе є найстаршим зі світових керівників. Він перебуває при владі з 1980 року, коли після восьми років громадянської війни чорних з білими Родезія проголосила незалежність як Зімбабве. Колишній командир партизанів спочатку правив як прем’єр, а з 1987 року — як президент із повноваженнями прем’єра.
Він сфальшував бодай усі можливі вибори і референдуми. Знаменита операція Makavhoterapapi, тобто «Де поставити хрестик», з 2008 року має бути зразком для кожного сатрапа. Перед другим туром виборів (перший виграв кандидат опозиції, профспілковий діяч Морган Цвангірай) бойовики з партії Мугабе і солдати витягували з будинків, магазинів і навіть лікарень прихильників опозиції. Вони ґвалтували жінок, били дітей і старців, залякували активістів опозиційних партій. Цвангірай відступив: через рік погодився бути прем’єром в уряді національної єдності на чолі з Мугабе. Легітимізуючи сатрапа, він утратив довіру і чергові вибори у серпні 2013 року програв уже без виборчого терору.
Більшість мешканців країни не старше 30 років, отже, не знають іншого правителя. На світі на рік довше перебуває при владі лише президент Анголи Жозе Едуарду душ Сантуш, але він на 18 років молодший і оголосив, що у 2018 році йде на пенсію. Мугабе про це навіть не згадує. Його дружина Грейс переконує, що Боб буде правити, навіть якщо досягне 100 років.
Як пише народжений у колишній Родезії Пітер Годвін, англійський журналіст і письменник, Мугабе — це «найгрізніший тип диктатора — інтелектуал, ненависний африканський Робесп’єр, який пережив усіх». Мугабе готовий робити все: знищувати суперників або вичистити міста від нетрів і торгових рядів разом із людьми — що і було зроблено у 2005 році в рамках операції «вимітання сміття», яка зачепила три мільйони людей.
Суперники президента часто гинуть за загадкових обставин. І не тільки противники. У 2011 році під час пожежі у власному будинку загинув командувач армії Соломон Муджуру, який з огляду на заслуги у війні за незалежність вважався спадкоємцем Боба. Кажуть, що він мусив загинути, бо разом із дружиною Джойс хотів домовитись з опозицією і Заходом.
Джойс, яку Мугабе знав, ще перебуваючи на вигнанні у Мозамбіку, з 2004 року була віцепрезидентом і, здавалося, дуже впевнено почувалась у кріслі. Після трагічної смерті чоловіка саме її вважали потенційним спадкоємцем Боба. Однак вона стала жертвою чистки, проведеної дружиною президента, яка звинуватила її у зраді, формуванні змови проти Мугабе, чарах і навіть носінні мініспідниць. У 2014 році вона втратила посаду і була виключена з партії. Тепер Джойс намагається об’єднати опозицію, щоб на виборах у 2018 році перемогти Боба.
Проте Мугабе є майстром виживання — переграв Захід, який не зміг зламати його жорсткими санкціями, нейтралізував опозицію і продовжує контролювати спецслужби та армію. Наскільки контролює — невідомо, бо один із його потенційних спадкоємців, віцепрезидент Еммерсон Мнангагва, має вплив на частину армії.
Цей 69річний колишній керівник служби безпеки, названий Крокодилом, очолює одну з двох фракцій, які борються за владу, — «Команду Лакоста». Кажуть, назва взята від сорочок цієї фірми, в яких люблять публічно з’являтися члени цієї Команди. Люди Мнангагви є прихильниками реформ і порозуміння із Заходом, але Крокодил у жодному разі не є демократом.
Другу фракцію очолює Грейс Мугабе. До її кліки належать молоді апаратники без партизанського минулого, але не менш жадібні до влади. Грейс — на 41 рік молодша від президента — до 2013 року не мала жодних політичних амбіцій; їй було досить витрачати мільйони на облаштування президентських вілл. Її називали Гуччі Грейс — у 2003 році за кілька днів вона витратила у паризьких магазинах 120 тисяч доларів.
Однак у 2014 році відбулася метаморфоза — Грейс стала керівником Ліги жінок ЗАНУПФ і стала членом політбюро правлячої партії. На думку Моргана Цвангірая, тихий палацовий переворот уже відбувся і Грейс Мугабе дефакто править країною. Вона оголосила війну Крокодилу: на одному з недавніх мітингів Грейс кричала, що «як вирішить убити пса, то буде робити це цілком відкрито і не ховатиме палиці».
Житниця Африки, якою була колись Родезія, за роки правління Мугабе перетворилася на руїну, приречену на нестачу продовольства. У 2008 році інфляція була 231 мільйон відсотків. На початку 2009 року введено в обіг банкноту рекордного номіналу в історії світу — 100 трильйонів зімбабвійських доларів (приблизно 500 гривень).
Економіку добила так звана індигенізація, тобто закон, який забороняв білим власникам мати мажоритарний пакет акцій у фірмах чорношкірих громадян. Роботу має неповний мільйон людей — решта живе з роботи на землі або тимчасових занять.
На додачу країну охопила жахлива посуха. Без продовольчої допомоги із Заходу приблизно три мільйони людей голодують. Керівництво національних парків хоче продати диких звірів, бо не в стані їх годувати і напувати. В охопленій корупцією і знемагаючій від злочинності країні туризм приносить усе менше доходів.
Перерви у поставках води і струму стали в Хараре буденним явищем. З приводу непевної політичної ситуації люди знімають свої заощадження з банків, тому останні обмежили виплати в американських доларах і південноафриканських рандах.
Зімбабве може врятувати тільки міжнародна допомога, але переговори з Міжнародним валютним фондом не зійдуть із мертвої точки без вирішення проблеми землі, відібраної у білих фермерів, відмови від індигенізації.
Іббо Мандаза, шанований у світі експерт із Зімбабве, говорить, що у країні нічого не зміниться, «поки живе стара людина». Проблема в тому, що і після його смерті перелому може не відбутися. У книзі «Страх. Останні дні Роберта Мугабе», в якій розповідається про виборчий терор з 2008 року, Пітер Годвін пише: «У столиці панує повне напруги очікування. Цей стан можна назвати ейфоричним розпачем».
Через вісім років нічого не змінилось. Зімбабве залишається в очікуванні.
Євген ПЕТРЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».