Відчувалося, що лідери чемпіонату, передусім кияни, ще не набрали оптимальної спортивної форми. Але спортивні огріхи публіці цілком компенсувало навколофутбольне дійство, особлива позитивна аура, яка того дня витала не тільки над стадіоном, а й над містом. Вражаюче виглядав «Марш єдності», яким від Львівської опери до стадіону пройшли однією колоною кілька тисяч фанатів «Динамо», «Шахтаря» і «Карпат».
А чого вартувала перекличка-привітання вболівальників цих клубів та акапельне виконання Державного гімну! Представники шахтарського краю були захоплені звуком карпатських трембіт, які відкривали матч. Коли один сектор скандував: «Київ», інший із протилежного боку йому під шалені оплески відповідав: «Донецьк!»
Цікаво, як тільки київські фани починали свою речівку «Хто не скаче, той — москаль», її підхоплювали і у такт стрибали гості з Донбасу. Разом виконували суперпопулярну пісню про лідера сусідньої держави. Однієї — мирної тональності були плакати у прихильників обох команд. У донецькому секторі на них було написано: «Вічна шана та поклін до землі тим, хто загинув за країну свою!» А у київському — «Нехай мирним буде небо над українським Донбасом», «Ідея волі сильніша за атомну зброю». Шанувальники футболу з різних регіонів давали зрозуміти політикам, що представляють єдину, неподільну країну.
Команди розпочали гру обережно. У першому таймі моментів було більше у «Шахтара», гравці якого явно хотіли реабілітуватися за поразку у фіналі Кубка України. Проте з потужним ударом Даріо Срни впорався Шовковський. Після цього моменту пішла позиційна боротьба, де перевагу було важко віддати комусь із суперників. На неточний удар у падінні головою від Безуса гірники відповіли сольним проходом від Гладкого, але м’яч після удару Олександра влучив у сітку зі зворотного боку.
На 22-й хвилині непогано здалеку пробив Мбокані, однак із його ударом без особливих проблем впорався Каніболоцький. Команди продовжували обмінюватися позиційними атаками до останніх хвилин першого тайму, але гостроти попереду явно не вистачало. У підсумку цілком закономірні нулі після першої половини матчу.
Друга половина гри також не рясніла гострими моментами біля воріт обох команд. На полі було багато боротьби, фолів та словесних перепалок. Варто зазначити, що найкращий арбітр минулого сезону Юрій Можаровський з емоціями гравців впоратися зумів — щоправда, видав аж вісім жовтих карток.
Початок другого тайму ознаменувався небезпечним моментом. Андрій Ярмоленко отримав м’яч біля кута штрафного майданчика, змістився в центр і пробив у дальній кут воріт «Шахтаря». Проте Каніболоцький ліквідував загрозу.
Кияни продовжували діяти більш агресивно, втім, незважаючи на територіальну перевагу, гострих моментів у підопічних Реброва у другій половині матчу майже не виникало. «Шахтар», у свою чергу, також був майже непомітний. Гірники рідко переходили центр поля. Здавалося, що по такій грі гол стане або результатом чиїхось індивідуальних дій, або ж наслідком банальної помилки оборони чи когось із захисників. Так воно й вийшло.
За п’ятнадцять хвилин до фінального свистка футболісти «Динамо» самі собі створили неприємності, отримавши м’яч у власні ворота фактично на рівному місці. Макаренко і Драгович обрізалися у центрі поля, у підсумку сам на сам із Шовковським вибіг Олександр Гладкий, який спочатку поклав його на газон, а потім і Драговича, і відправив м’яч у дальній кут воріт.
Після цього футболісти «Динамо» чомусь не кинулися всіма силами відігруватися. Моментів біля воріт Каніболоцького практично не виникало. Можливо, далася взнаки втома. «Шахтар» надійно діяв у захисті, не давши супернику жодного шансу. Вже у доданий час команду Реброва остаточно поховав Марлос, який за кілька хвилин до цього з’явився на футбольному полі.
Півзахисник киян Лукман Аруна загубив м’яч у центрі поля, а новоспечений донеччанин Марлос установив остаточний рахунок у матчі. Він вразив ворота Шовковського фактично з двох метрів, попередньо обігравши у штрафному майданчику киян Макаренка. 2:0, і «Шахтар» ушосте став володарем почесного трофею, встановивши тим самим національний рекорд. До цього дня у гірників і динамівців було по п’ять перемог.
Тож перемогу донеччанам принесли два новобранці команди — колишній львів’янин Гладкий та екс-харків’янин Марлос. Обидва їхні м’ячі у ворота киян виглядають як брати-близнюки: після грубих помилок захисту «біло-синіх» форварди у помаранчево-чорних футболках обводили голкіпера Шовковського і закочували м’яч у порожні ворота.
Сергій Ребров, головний тренер київського «Динамо»:
— Хочу привітати «Шахтар» із перемогою. Сьогодні переміг сильніший. Не хочу когось звинувачувати в поразці. Програла вся команда, і ми обов’язково розберемо ці епізоди. Звичайно, це грубі помилки, які, на жаль, повторюються. Така команда, як «Шахтар», завжди може здивувати. У них дуже сильний підбір футболістів. Вони перед грою говорили, що у них ослаблений склад, але у нас також він був неоптимальним. Проте це ні про що не говорить. «Шахтар» зіграв дисципліновано, компактно і показав, що дуже добре грає на контратаках.
Мірча Луческу, головний тренер донецького «Шахтаря»:
— Ця гра за своїм рівнем вище, ніж фінал Кубка. Відзначу дуже гарну організацію. Обидві команди показали змістовний футбол, чого я навіть не очікував на початку сезону. Була рівна гра впродовж всіх 90 хвилин. Будь-яка команда могла перемогти — пощастило нам, ми виграли. Напевно, мали більше терпіння і використали свої моменти, після того як «Динамо» розкрилося і залишило вільні зони для наших контратак. Здивував повний стадіон, який так сильно вболівав впродовж усього матчу. Раніше ми приїжджали до Львова на один день, аби відіграти матч із «Карпатами». Цього разу ми пробули у Львові три дні. Нам дуже сподобалося місто, інфраструктура, тому усі домашні матчі прем’єр-ліги та Ліги чемпіонів будемо грати у Львові.
Даріо Срна, капітан «Шахтаря»:
— Усі футболісти, які зараз у команді, показали, що для них означає цей клуб. Я сьогодні плакав під час виконання Гімну України, оскільки одинадцять років граю в цій країні. Зараз Україна переживає важкий період, але я сподіваюся, що досить швидко «Шахтар» повернеться у своє рідне місто, і ми гратимемо на «Донбас Арені».